Справа: № 823/736/17 Головуючий у 1-й інстанції: Рідзель О.А. Суддя-доповідач: Мєзєнцев Є.І.
Іменем України
02 жовтня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про:
- визнання неправомірними дій управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області щодо відмови у видачі довідки ОСОБА_2 про оплату праці за роботу в населених пунктах зони відчуження Чорнобильської АЕС м. Чорнобиль;
- зобов'язати управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_2 за період роботи в зоні відчуження Чорнобильської АЕС м. Чорнобиль з 06 червня по 25 червня 1986 року без її виплати, з урахуванням доплати за виконання службових обов'язків в стані бойової готовності в зоні відчуження в сумі 568,90 карб, обрахувати 20 днів в чотирикратному розмірі в сумі 320,00 карб. та врахувати збережений заробіток за дні роботи в зоні відчуження в сумі 80,00 карб., про що винести наказ та видати довідку про заробітну плату за роботу в населених пунктах зони відчуження Чорнобильської АЕС м. Чорнобиль, при цьому заробітна плата має складати 968,9 карб.;
- допустити постанову суду до негайного виконання.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 червня 2017 року адміністративний позов - задоволено частково.
Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.
Сторони до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 197 КАС України.
29 вересня 2017 року на адресу Київського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від представника відповідача про відкладення судового засідання, у зв'язку з тим, що представник відповідача бере участь в іншому судовому засіданні призначеному на 03 жовтня 2017 року у Львівському апеляційному адміністративному суді по справі №338/294/17. Втім, представником відповідача не було надано доказів, що останній є єдиним представником Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, який має відповідну правову кваліфікацію та має повноваження на участь у даній справі, а тому відсутні підстави для задоволення означеного клопотання.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2, має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_1
Позивач проходив службу у складі Черкаського зведеного загону протипожежної служби МВС України в 30-ти кілометровій зоні Чорнобильської АЕС з 06 червня по 25 червня 1986 року, по 24 години на добу, у щоденному режимі роботи у три зміни по 8 годин, останні 16 годин виконував службові обов'язки в стані бойової готовності в пожежній частині м. Чорнобиль, що підтверджується довідкою від 26.02.208 № 9/0/42.
10.03.2017 позивач звернувся до начальника управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області щодо видачі довідки про оплату праці за роботу в населених пунктах зони відчуження Чорнобильської АЕС м. Чорнобиль.
Однак листом від 17.03.2017 № 02-933/01-20 у задоволенні вказаної заяви позивачу було відмовлено. У вказаному листі відповідач зазначив, що у 2014 році позивачу була видана довідка від 07.10.2014 № 156, де відображено чотирикратний розмір грошового забезпечення, до розрахунку якого включене у тому числі й збережене та виплачене за червень 1986 року забезпечення за основним місцем служби.
Так, відповідно до п. 7 Порядку обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.
Відповідно до листа Мінпраці України від 24.06.1997 №06-2601 необхідно було провести перерахунок заробітної плати особам, які в 1986-1987 роках брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, при цьому донарахована зарплата не виплачується, а береться тільки для розрахунку розміру пенсії.
Фактична заробітна плата за роботу в зоні відчуження, з якої визначається пенсія складається з грошової виплати за перебування у резерві в стані бойової готовності та одноразової винагороди відповідно до наказу МВС СРСР від 26.05.1986 № 0149.
Абзацом першим пункту 1 наказу МВС СРСР від 17.05.1986 № 0149 "Про додаткові виплати особистому складу органів та внутрішніх військ МВС СРСР, які зайняті на роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС", було наказано, зокрема, міністру внутрішніх справ Української PCP дозволяти за погодженням з головою Урядової комісії з ліквідації аварії здійснювати у виняткових випадках оплату праці робітників, службовців, а також призваних на збори військовозобов'язаних, що зайняті на особливо важливих і відповідальних роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у III зоні небезпеки у 5-кратному розмірі у порівнянні зі встановленими чинним законодавством нормами, у II зоні - у 4-кратному розмірі, у І зоні - у 3-кратному розмірі.
Тобто, грошове забезпечення за перебування у 30-км зоні Чорнобильської АЕС у резерві в стані бойової готовності має характер заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках в розумінні ч. 1 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до вимог частини третьої статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Приписами ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Крім того, підпунктом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, установ та організацій, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і попередженням забруднення навколишнього середовища" встановлено, що оплата праці працівників, зайнятих на роботах в третій, другій та першій зонах небезпеки, здійснюється відповідно у чотирьох-, трьох- і двукратному розмірах, понад середньомісячну плату, виходячи з тарифної ставки (окладу), встановленому за місцем роботи.
Згідно з листа Держкомпраці СРСР від 02.10.1986 № 3310-БГ та вказівкою МВС СРСР від 21.10.1986 № 1/5725, працівникам зведеного загону протипожежної служби МВС України одна година перебування у 30-км зоні Чорнобильської АЕС у резерві в стані бойової готовності враховується як 1/3 робочого часу з виплатою за цей обліковий період одинарної тарифної ставки (посадового окладу) працівникам з числа начальницького складу й окладу за спеціальне звання.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача провести перерахунок грошового утримання ОСОБА_2 за період роботи в зоні відчуження Чорнобильської атомної електростанції з 06 червня по 25 червня 1986 року та визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у видачі ОСОБА_2 довідки про оплату праці за роботу в населених пунктах зони відчуження Чорнобильської атомної електростанції.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 08.07.2014р. справа К/800/13796/13.
Водночас, як вбачається зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.
Отже, під дискреційним повноваженням суд повинен розуміти таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, що визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача винести наказ в якому зазначити суми 568,90 карб, обрахувати 20 днів в чотирикратному розмірі в сумі 320,00 карб. та врахувати збережений заробіток за дні роботи в зоні відчуження в сумі 80,00 карб., з визначенням заробітної плати, яка має складати 968,9 карб. відносять до дискреційних повноважень відповідача, в які суд не може втручатись, а тому в цій частині адміністративний позов не підлягає до задоволення.
В частині вимоги позивача щодо допуску постанови до негайного виконання, суд звертає увагу, що положеннями статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України визначено вичерпний перелік постанов суду, що підлягають негайному виконанню та постанов, які суд може звернути до негайного виконання. Рішення за результатами розгляду даної справи до вказаного переліку не віднесено, а тому відсутні підстави для звернення постанови до негайного виконання.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 червня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
суддя В.В.Файдюк
суддя Є.В.Чаку
Головуючий суддя Мєзєнцев Є.І.
Судді: Файдюк В.В.
Чаку Є.В.