Головуючий у 1 інстанції - Давиденко Т.В.
ОСОБА_1 - ОСОБА_2
03 жовтня 2017 року справа №805/2336/17-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача ОСОБА_2, суддів Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г.,
секретар судового засідання Терзі Д.А.,
з участю представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Каолін Азов» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року у справі №805/2336/17-а за позовом публічного акціонерного товариства «Каолін Азов» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення форми «С» від 13.06.2017 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій на суму 134608,34 грн.
В обґрунтування зазначив, що податкове повідомлення-рішення є протиправним з огляду на приписи ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення АТО», ст.4 ЗУ «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», відповідно до яких податковий орган не має права нараховувати позивачу пеню за порушення строків як суб'єкту господарювання, який здійснює діяльність на території проведення АТО.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою позов задовольнити.
В обґрунтування зазначив, що оскільки позивач знаходяться на території, де здійснюється антитерористична операція, він є звільненим від відповідальності у вигляді штрафних санкцій за порушення встановленого строку розрахунків в іноземній валюті в силу закону.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.
ПАТ «Каолін Азов» зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 33331434), місцезнаходження юридичної особи: 87518, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Громової, б. 63, перебуває на обліку як платник податків в Маріупольській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області (а.с. 53).
Головним управлінням ДФС у Донецькій області здійснена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Каолін Азов» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні взаєморозрахунків з нерезидентом ООО «Минерал Импэкс» , за результатами якої складений акт від 01.06.2017 року № 163/05-99-14-02/33331434 (а.с. 9-17).
Під час перевірки податковим органом встановлені порушення ТОВ «Каолін Азов» вимог чинного законодавства, а саме, п. ст. 1 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Постанови НБУ від 03.09.2015 року № 581 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», Постанови НБУ від 04.12.2015 року № 863 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», Постанови НБУ від 03.05.2016 року № 140 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» виручка в іноземній валюті за експортований товар за МД:
№112050000/15/020110 від 09.11.2015 на суму 584400 руб. РФ (207841 грн. 86 коп.)
№112050000/15/020876 від 19.11.2015 на суму 584400 руб. РФ (215737 грн. 10 коп.)
№112050000/15/021501 від 27.11.2015 на суму 585600 руб. РФ (210382 грн. 66 коп.)
№112050000/15/022432 від 09.12.2015 на суму 460500 руб. РФ (152255 грн. 12 коп.).
Згідно контракту від 15.05.2015 року № 02-15 надійшла від нерезидента ООО «Минерал Импэкс» на поточні рахунки ТОВ «Каолін Азов» у банківській установі ПУАТ «ФІДОБАНК» МФО 300175 з порушенням законодавчо встановленого строку розрахунків в іноземній валюті у період:
- з 08.02.2016 по 31.03.2016 в сумі 200 000,00 pyб РФ;
- з 08.02.2016 по 05.04.2016 в сумі 200 000,00 руб. РФ;
- з 08.02.2016 по 06.04.2016 в сумі 3 420,00 руб. РФ;
- з 18.02.2016 по 06.04.2016 в сумі 92 580,00 руб. РФ;
- з 18.02.2016 по 15.04.2016 в сумі 200 000,00 руб. РФ;
- з 18.02.2016 по 25.04.2016 в сумі 175 000,00 руб. РФ;
- з 18.02.2016 по 27.04.2016 в сумі 116 820,00 руб. РФ
- з 26.02.2016 по 27.04.2016 в сумі 183 180,00 руб. РФ;
- з 26.02.2016 по 06.05.2016 в сумі 402 420,00 руб. РФ
- з 09.03.2016 по 06.05.2016 в сумі 94 580,00 руб. РФ;
- з 09.03.2016 по 11.05.2016 в сумі 299 900,00 руб. РФ;
- з 09.03.2016 по 19.05.2016 в сумі 66 020,00 руб. РФ.
На підставі акту перевірки Головним управління ДФС у Донецькій області прийняте податкове повідомлення - рішення «С» від 13.06.2017 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій в сумі 134608 грн. 34 коп. (а.с.19)
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для звільнення позивача від відповідальності за порушення вимог валютного законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки саме лише знаходження підприємства в зоні проведення антитерористичної операції не позбавляє його обов'язку з розрахунку по зовнішньоекономічним контрактам.
Так, відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
При поміщенні товарів у митний режим переробки за межами митної території строк повернення цих товарів або продуктів їх переробки на митну територію України у митному режимі імпорту визначається відповідно до Митного кодексу УкраїниНаціональний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Статтею 2 зазначеного Закону встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.
Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.
При проведенні перевірки відповідачем встановлено факт порушення термінів надходження валютної виручки, встановлених статтями 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що не заперечувалося і позивачем.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
З матеріалів справи вбачається, що зареєстроване місцезнаходження позивача відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: вул.Громової, 63. м.Маріуполь, Донецька область.
Указом Президента України від 14.04.2014 р. № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.
Верховною Радою України 02.09.2014 р. прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VІІ, який набув чинності 15.10.2014 р. та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Відповідно до статті 1 вказаного Закону територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 р. «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 р. № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Підпунктом 20 пункту 1 цього розпорядження місто Маріуполь віднесено до переліку населених пунктів, на території яких проводилася АТО.
Аналізуючи вказані приписи, позивач є суб'єктом господарювання, який звільняється від відповідальності за порушення вимог валютного законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки самого лише факту здійснення його діяльності на території проведення антитерористичної операції достатньо для визнання його такими.
Посилання податкового органу на відсутність сертифікату Торгово-промислової палати України, як єдиної підстави для відмови у задоволенні позовних вимог, є безпідставними.
Так, стаття 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначає сертифікат Торгово-промислової палати України як єдиний належний та достатній документ, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань.
Разом з тим, аналізуючи приписи вказаного Закону, слід зробити висновок про те, що невиконання зобов'язання особою може бути підтверджено обставинами непереборної сили, що звільняє таку особу від відповідальності, однак вказані зобов'язання випливають з інших правовідносин, а не тих які регулює Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Так, вказана норма є загальною і поширюється на інші види невиконаних зобов'язань, а відтак не може бути застосовано до спірних правовідносин з огляду на те, що вони регулюються спеціальною нормою, а саме - статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яка прямо передбачає застосування відповідальності за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті до резидентів, що порушили терміни розрахунків, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення.
Стаття 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» визначає, що якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.Підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.
Разом з тим, позивач, як суб'єкт господарювання, що здійснює свою діяльність на території проведення антитерористичної операції, не є особою на яку поширюються такі санкції, а відтак не потребує звільнення від відповідальності.
Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України надає особа, яка за певних обставин не могла виконати свої зобов'язання та до якої може бути застосована відповідальність, встановлена статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 22.05.2017 року в справі №К/800/10583/16.
Отже позивач, як особа на яку не поширюється відповідальність визначена вказаним Законом, не повинен надавати сертифікат Торгово-промислової палати України. Доведенню в даному випадку підлягає лише здійснення ним діяльності на території проведення антитерористичної операції.
Відтак у відповідача відсутні правові підстави для нарахування позивачу пені за несвоєчасні розрахунки у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
За наведених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і правильно встановив фактичні обставини справи, але неправильно застосував норми матеріально права, що призвело до неправильного вирішення спору, а тому відповідно до вимог ст.202 КАС України апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова - скасуванню з прийняттям нової про задоволення позову.
Відповідно до ст. 94 КАС України підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі у сумі 4240,17 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача (а.с. 3, 64, 93).
Керуючись статтями 24, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Каолін Азов» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року у справі №805/2336/17-а - задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2017 року у справі №805/2336/17-а - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Позов публічного акціонерного товариства «Каолін Азов» до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення - рішення форми «С» від 13.06.2017 року № НОМЕР_1 про застосування штрафних санкцій - пені у сумі 134608 (сто тридцять чотири тисячі шістсот вісім) гривень 34 копійки.
Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «Каолін Азов» (код ЄДРПОУ 33331434, адреса: вул. Громової, 63, м. Маріуполь, Донецька область, 87518) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, адреса: вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114, м. Маріуполь, Донецька область, 87526) судові витрати по справі у сумі 4240 (чотири тисячі двісті сорок) грн 17 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.
У повному обсязі постанова складена 03 жовтня 2017 року.
ОСОБА_1 ОСОБА_2
Судді А.А. Блохін
ОСОБА_4