Головуючий у 1 інстанції - Шатілова Л.Г.
Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.
03 жовтня 2017 року справа №263/9058/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Блохіна А.А., Васильєвої І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 серпня 2017 року у справі № 263/9058/17 за позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач просив суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 31 від 03.03.2017 року про відмову в призначенні пенсії, зобов'язати відповідача зарахувати в пільговий стаж період роботи позивача з 06.07.1982 року по 29.01.1988 року за Списком № 2 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. б) ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 04.10.2016 року (арк. справи 2-6).
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27.07.2017 року при відкритті провадження у справі залишені без розгляду позовні вимоги позивача за період з 04.10.2016 року по 25.01.2017 року на підставі вимог ст.99 КАС України (а.с 31).
Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 серпня 2017 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення відповідача № 31 від 03.03.2017 року про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язано відповідача зарахувати в пільговий стаж позивачу період роботи з 06.07.1982 року по 29.01.1988 року за Списком № 2 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. б) ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 26.01.2017 року (а.с 40-42).
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування зазначив, що пенсійним органом правомірно відмовлено в призначенні пенсії за віком за Списком 2 із зниженням пенсійного віку у 55 років на підставі п. б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки на підтвердження спірного періоду роботи позивача з 06.07.1982 року по 29.01.1988 року не надано документів, які підтверджують, що Дочірнє підприємство Маріупольське спеціалізоване управління № 2 «Донбасдомнаремонт» є правонаступником Жданівського СУ-2 треста «Донбасдомнаремонт». Тобто припинення Жданівського СУ-2 треста «Донбасдомнаремонт» не підтверджено, та не визначено, яке саме підприємство замість нього видає уточнюючі довідки (а.с 44-45).
Позивач та відповідач до судового засідання не з'явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому у відповідності до статті 197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.
Рішенням відповідача від 03 березня 2017 року відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. б) ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за відсутності у позивача необхідного пільгового стажу у зв'язку з неврахуванням до пільгового стажу періоду роботи позивача з 06.07.1982 року по 29.01.1988 року на посаді електрозварника в Жданівському СУ-2 треста «Донбасдомнаремонт (а.с 10-11).
Підставою неврахування зазначено не надання підтверджуючих документів, що Дочірнє підприємство Маріупольське спеціалізоване управління № 2 «Донбасдомнаремонт» є правонаступником Жданівського СУ-2 треста «Донбасдомнаремонт», а тому припинення Жданівського СУ-2 треста «Донбасдомнаремонт» не підтверджено, та не визначено, яке саме підприємство замість нього видає уточнюючі довідки.
Відповідно до пункту «б» статті 13 ЗУ № 1788 «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом про трудову діяльність є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами п.20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній», у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.
Тобто розповсюдження даної постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження трудового стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
Як вбачається в трудовій книжці позивача від 19 липня 1979 року міститься запис про роботу позивача у період з 06.07.1982 року по 29.01.1988 року на посаді електрозварника в Жданівському СУ-2 треста «Донбасдомнаремонт» (а.с 14-15).
До того ж позивачем надано до матеріалів справи копію особової картки форми Т-2 03.08.1987 року, відповідно до якої позивач пропрацював у період з 06.07.1982 року по 29.01.1988 року на посаді електрозварника в Жданівському СУ-2 треста «Донбасдомнаремонт», що також підтверджує справжність відомостей, зазначених в трудовій книжці про роботу позивача. (а.с 13). Окрім викладеного ці відомості підтверджуються наявними в матеріалах даної справи архівними довідками Маріупольської міської ради (а.с 21-24).
З огляду на те, що трудова книжка позивача містить записи про пільговий період роботи позивача на посаді електрозварника в Жданівському СУ-2 треста «Донбасдомнаремонт», що також продубльовано в особовій картці позивача, колегія суддів не приймає доводи відповідача про не надання позивачем підтверджуючих документів правонаступництва підприємства, оскільки такі підстави за умови підтвердження пільгового стажу записами в трудовій книжці не передбачені чинним законодавством.
Між тим, щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію відповідно до п. «б» ст..13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з 04.10.2016 року судова колегія зазначає наступне.
Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.
Отже, після скасування рішення відповідач зобов'язаний повторно розглянути заяву позивача від 04.10.2016 і прийняти рішення з урахуванням спірних періодів праці позивача на підставі положень Закону №1778 та Порядку № 22-1.
Таким чином позов ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.
На підставі встановлених обставин справи та наведених норм законодавства, якими регулюються спірні відносини, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції частково невірно вирішив справу в зв'язку з порушенням норм матеріального закону, внаслідок чого постанова суду підлягає скасуванню в частині зобовязання призначити пенсію з постановленням в цій частині нової постанови про зобовязання повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, що обумовлює часткове задоволення апеляційної скарги.
Керуючись статтями 24, 94, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 серпня 2017 року у справі № 263/9058/17, - задовольнити частково.
Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 серпня 2017 року у справі № 263/9058/17 - скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В цій частині прийняти нову постанову.
Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 04.10.2016 року №6731 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з врахуванням до пільгового стажу періоду його роботи з 06.07.1982 року по 29.01.1988 року.
В іншій частині постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 серпня 2017 року у справі № 263/9058/17 - залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Постанова прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.А. Блохін
І.А. Васильєва