28 вересня 2017 рокусправа № 336/2604/17 (2-а/336/278/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Шлай А.В. Прокопчук Т.С.
за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1
на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 червня 2017 року у справі №336/2604/17 (2а/336/278/17) за позовом Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя до Державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про визнання дії протиправною та скасування постанови державного виконавця в частині стягнення з боржника виконавчого збору,
15 травня 2017 року Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило: визнати протиправною постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження від 14.04.2017 року ВП « 53771060 в частині стягнення з управління ПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя виконавчого збору у розмірі 12800 грн., скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження від 14.04.2017 року ВП №53771060 в частині стягнення з управління ПФУ в Шевченківському районі м.Запоріжжя виконавчого збору у розмірі 12800 грн.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що у відповідності до вимог Закону виконавчий збір не стягується при виконанні рішень, про стягнення періодичних платежів, виконання яких здійснюється відповідно до ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», боржниками за якими є державні органи. Відтак, на думку позивача, державним виконавцем протиправно прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення з управління ПФУ в Шевченківському районі виконавчого збору у розмірі 12800 грн.
Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 червня 2017 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправною постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження від 14.04.2017 року ВП №53771060 в частині стягнення з управління ПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя виконавчого збору у розмірі 12800 грн., скасовано постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження від 14.04.2017 року ВП №53771060 в частині стягнення з управління ПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя виконавчого збору у розмірі 12800 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення, на підставі якого видано виконавчий лист №0827/2а-5564/11 виданий 09.03.2017 року, набрало законної сили 30.01.2014 року, а відтак виконавчий документ виконується не в порядку ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а тому виконавчий збір підлягає стягненню з боржника у порядку та в розмірі встановленому ЗУ «Про виконавче провадження».
Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою державного виконавця від 14.04.2017 року ВП №53771060 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №0827/2а-5564/11, виданого 09.03.2017 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про зобов'язання божника - управління ПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя призначити, нарахувати та виплатити стягувачу - ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, визначеної залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням різниці, яка була виплачена за період з 13 жовтня 2010 року до змін в законодавстві або зміни соціального статусу особи, та забезпечити її виплату з урахуванням сум, отриманих за вказаний період.
Одночасно вказаною постановою стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 12800 грн..
Вважаючи постанову про відкриття виконавчого провадження від 14.04.2017 року ВП №53771060 в частині стягнення з управління ПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя виконавчого збору у розмірі 12800 грн. протиправною позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки держава гарантує виконання рішення суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган, а рішення суду на користь ОСОБА_2 підпадає під визначення судового рішення , яке виконується в порядку, встановленому ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» то виконавчий збір при виконанні такого рішення не підлягає стягненню відповідно до положень п. 3, ч. 5, ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» №1404 від 02.06.2016 року.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 5 статті 26 Закону України від 02.06.2016р. № 1404-VIII «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
За змістом статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.
Виконавчий збір не стягується:
1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;
2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»;
4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;
5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;
6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
У разі наступних пред'явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання.
У разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.
Під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі.
У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.
Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Суд зазначає, що за змістом частини 1 статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який набрав чинності з 01січня 2013 року, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року №440 з метою реалізації Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» затверджено Порядок погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою.
Відповідно до вказаного Порядку виконанню підлягають рішення - виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» суб'єкти, які видані або ухвалені до 1 січня 2013 року.
Встановлені обставини справи свідчать, що постанова Шевченківського районного суду м. Запоріжжя прийнята, в 2011 році, набрала законної сили 30.01.2014 року, а виконавчий документ виданий в 2017 році, отже, в даному випадку, до спірних відносин не можуть застосуватись положення п. 3 ч. 5 ст. 27 ЗУ «Про виконаве провадження», оскільки судове рішення набрало законної сили після 01.01.2013 року, та пред'явлено до виконання в 2017 році.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що приписами чинного ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий збір є заходом, що сприяє виконанню судового рішення, справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Стягнення виконавчого збору у визначеному Законом розмірі є обов'язком державного виконавця при примусовому виконанні рішення, відтак, враховуючи, що рішення суду виконується на підставі ЗУ «Про виконавче провадження», приписами якого прямо передбачене справляння з боржника до бюджету виконавчого збору - підстави для скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору - відсутні.
За викладених обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.
З огляду на викладене, керуючись ст. 195, 196, 202, 207 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 -задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду від 09 червня 2017 року у справі №336/2604/17 (2а/336/278/17) - скасувати та прийняти нову постанову.
В задоволенні адміністративного позову Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: А.В. Шлай
Суддя: Т.С. Прокопчук