28 вересня 2017 року Чернігів Справа № 825/1279/17
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., за участю секретаря Терехової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовомПриватного акціонерного товариства "Завод металоконструкцій та металооснастки"
доГоловного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області
пропро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення
за участю
представників сторін:
від позивача ОСОБА_1, діє на підставі довіреності бн від 21.06.2017
від відповідачаОСОБА_2, діє на підставі довіреності № 121/9/25-01-10-15 від 13.01.2017
Приватне акціонерне товариство "Завод металоконструкцій та металооснастки" (далі - ПАТ "Завод МК та МО" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС у Чернігівській області), в якому, з урахуванням уточнень, просить визнати незаконним та протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 10.07.2017, як таке, що винесене на підставі складеного з порушенням закону акту про результати документальної планової виїзної перевірки відповідача від 19.06.2017 № 317/14/01267930.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт перевірки від 19.06.2017 № 317/14/01267930, який не відповідає вимогам Податкового кодексу України, а відтак не є документом і не може бути підставою для складання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Щодо зазначених і акті перевірки порушень, позивач зазначає, що в силу пп. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, а також прийняття Чернігівською міською радою рішення про місцеві податки лише 30.01.2015, а його оприлюднення 03.02.2015, є очевидним, що затверджені в поточному бюджетному році рішенням міської ради ставки земельного податку не могли застосовуватись навіть за умови, якщо в рішенні моментом набрання його чинності була б будь-яка дата до 01.01.2016, а тому позивачем у спірних правовідносинах правомірно застосовано ставку податку, що діяла у 2014 році.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та уточненій позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив їх задоволенні відмовити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях та додатково зазначив, що акт перевірки та винесене на його підставі оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає нормам податкового законодавства.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, зважаючи на таке.
Встановлено, що працівниками ГУ ДФС у Чернігівській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ "Завод МК та МО" з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт від 19.06.2017 № 317/14/01267930, яким встановлено, зокрема, порушення п. 274.2 ст. 274 Податкового кодексу України, в результаті чого ПАТ "Завод МК та МО" занижено земельний податок за 2015 рік в сумі 110319,39 грн.
За результатами розгляду акта перевірки, ГУ ДФС в Чернігівській області було винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 10.07.2017, яким ПАТ "Завод МК та МО" було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб в сумі 137899,24 грн, з них за основним платежем - 110319,39 грн та 27579,85 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.
Під час проведеної перевірки ГУ ДФС в Чернігівській області встановлено, що ПАТ "Завод МК та МО" має державний акт на право постійного користування землею ЧН-178 від 10.02.1994 площею 51095 м.кв. в м. Чернігові (землі промисловості - 51084 м.кв., землі комерційного використання - 11 м.кв.). Нормативна грошова оцінка даної земельної ділянки становить 431,14 грн/м.кв. та 898,22 грн/м.кв. за землі комерційного використання.
ПАТ "Завод МК та МО" подало податкову декларацію з плати на землю від 13.02.2015 року за №9014251264, де задекларувало земельний податок за ставкою 1% від нормативно- грошової оцінки земель в сумі 220342,36 грн.
Під час проведення перевірки встановлено, що рішенням Чернігівської міської ради 47 сесією 6 скликання 30 січня 2015 року «Про місцеві податки» затверджено порядок обчислення та сплати місцевих податків, які діють на території міста Чернігова та прийнято Положення про плату за землю, згідно з додатком 4 до цього рішення, яким визначено ставки земельного податку за землі Промисловості на рівні 1,5% нормативної грошової оцінки.
Згідно листа Чернігівської міської ради, дане рішення було оприлюднене на офіційному веб-сайті Чернігівської міської ради 03.02.2015 та у газеті «Чернігівські відомості» № 6 91247) 11.02.2015.
Пунктом 7 рішення Чернігівської міської ради від 30.01.2015 передбачено набуття чинності останнім з 01.01.2015.
Відповідно до статті 269 Податкового кодексу платниками земельного податку є:
власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
землекористувачі.
Об'єктом оподаткування земельним податком відповідно до ст. 270 Податкового кодексу України (далі - ПК України) є земельна ділянка, що перебуває у власності або користуванні. Суб'єктом (платником) земельного податку є власник земельної ділянки і землекористувач. Платники сплати земельного податку самостійно обчислюють суму земельного податку щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають податковому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію (податковий розрахунок земельного податку) на поточний рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. За нововідведені земельні ділянки декларації подаються протягом місяця з дня виникнення права на земельні ділянки. Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок
Згідно із п. 271.1 ст.271 ПК України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом, площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Згідно п. 274.2 ст. 274 ПК України ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативно грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної власності).
Згідно із п. 284.1 ст. 284 ПК України органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.
Згідно із п.286.1 ст.286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Згідно із п.286.2 ст.286 ПК України: платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно із п. 286.3 ст.263 ПК України платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
Згідно із п. 287.1 ст. 287 ПК України: власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Відповідно до п. 12.3 ст. 12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Підпунктами 12.3.4 та 12.3.5 пункту 12.3 статті 12 ПК України передбачено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.
Відповідно до пп. 14.1.147 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно із п. 35 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.
Таким чином, вирішення питання про встановлення ставок плати за землю належить до виключної компетенції Чернігівської міської ради, рішення про встановлення яких у відповідності до ст. 12 ПК України оприлюднюється. В судовому засідання встановлено, що рішення Чернігівської міської ради 47 сесії 6 скликання від 30 січня 2015 року було опубліковано на сайті Чернігівської міської ради. Пунктом 7 рішення Чернігівської міської ради від 30.01.2015 передбачено набуття чинності останнім з 01.01.2015.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 73 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.
Як зазначає позивач та підтверджується актом перевірки, ПАТ "Завод МК та МО" подано декларацію з плати за землю 13.02.2015, тобто після прийняття рішення Чернігівською міською радою, а також після його офіційного оприлюднення.
З урахуванням зазначеного, суд погоджується з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки щодо неправомірного застосування ПАТ "Завод МК та МО" ставки податку в розмірі 1% замість 1,5% та 3% від нормативно-грошової оцінки, що призвело до порушення п. 274.2 ст. 274 ПК України та заниження податкового зобов'язання зі сплати земельного податку в сумі 110319,39 грн.
Щодо тверджень позивача про протиправність акту перевірки та його невідповідність Податковому кодексу України, суд зазначає наступне.
Пункт 86.1 ст. 86 ПК України передбачає, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до п. 86.3 ст. 86 ПК України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.
Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.
У зв'язку з відсутністю посадових осіб ПАТ "Завод МК та МО" за податковою адресою 19.06.2017, про що відповідальними особами податкового органу складено акт № 190/14/01267930 від 19.06.2017 (а.с. 101), акт перевірки 20.06.2017 з додатками направлено поштою та отримано ПАТ "Завод МК та МО" 21.06.2017, що підтверджується копією повідомлення про вручення, наявного в матеріалах справи (а.с. 102).
Щодо письмових заперечень на акт перевірки від 26.06.2017 (а.с. 118-119) та відсутність відповіді з боку контролюючого органу, з огляду на матеріали справи суд робить висновок про хибні твердження позивача з цього приводу, оскільки Головним управління ДФС в Чернігівській області було розглянуто заперечення ПАТ "Завод МК та МО" на акт перевірки та 06.07.2017 надано відповідь за № 2918/10/25-01-14-01-08 (а.с. 120-127), яку у той же день направлено поштою з повідомленням про вручення і отримано позивачем (а.с. 103).
Враховуючи зазначене, суд робить висновок про відповідність акту перевірки нормам Податкового кодексу України.
Згідно з пп. 54.3.2. п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -
тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -
тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Так, на підставі акту перевірки від 19.06.2017 № 317/14/01267930 ГУ ДФС у Чернігівській області винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 10.07.2017, яким правомірно визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 110319,39 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 27579,85 грн.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень в повній мірі довів правомірність своїх рішень, а тому, з огляду на вказане, суд робить висновок, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте ГУ ДФС у Чернігівській області на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а як наслідок у задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства "Завод металоконструкцій та металооснастки" слід відмовити.
Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства "Завод металоконструкцій та металооснастки" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ю.О. Скалозуб