ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
29 вересня 2017 року № 826/8377/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області
до Фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення заборгованості у розмірі 49 346, 00 грн.,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 49 346, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача перед бюджетом виникла заборгованість по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 49 346, 00 грн., внаслідок несплати в установлений законодавством строк узгоджених грошових зобов'язань.
Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав.
Відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах, зокрема, щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження. Суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, зазначає наступне.
30.03.2004 року ОСОБА_1 уклала з Чернігівською міською радою договір оренди земельної ділянки, згідно умов якого ОСОБА_1 надано у строкове платне користування земельну ділянку для експлуатації будівель та споруд промислового призначення площею 0,2304 га (договір зареєстрований у Чернігівській міській раді, про що в книзі державної реєстрації договорів оренди вчинено запис 30 березня 2004 року за №2205).
Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області було прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Ф» № 384-17 від 18.05.2015 року, яким ОСОБА_2 визначено суму грошового зобов'язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб у розмірі 15 368, 62 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення отримане платником податку 08.07.2015 року, про що свідчить підпис платника податків на корінці такого рішення.
Також, ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області було прийнято повідомлення-рішення форми «Ф» №255-1301 від 24.05.2016 року яким відповідачу визначено суму грошового зобов'язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб у розмірі 22 023, 24 грн. Зазначене податкове повідомлення - рішення було повернуто контролюючому органу 01.08.2016 року за закінченням встановленого строку зберігання.
Пунктом 4.8 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року № 576 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1840/24372 встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу у зв'язку з: відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб; відмовою посадових осіб прийняти податкову вимогу; незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
У зв'язку із порушенням строків сплати узгоджених грошових зобов'язань відповідачу була нарахована пеня у розмірі 11 954, 14 грн.
Контролюючим органом на адресу відповідача направлялась податкова вимога форми «Ф» від 26.02.2015 року № 267-25 на суму 24 609, 48 грн., і отримана особисто ОСОБА_1 03.03.2015 року.
Згідно даних податкового органу за ОСОБА_1 рахується заборгованість за визначеним вище податковим зобов'язанням у розмірі 49 346, 00 грн.
Несплата відповідачем у встановлений законом строк узгоджених сум податкових зобов'язань обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінивши за правилами статті 86 КАС України наявні докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з викладеними у позовній заяві доводами, виходячи з наступного.
Відповідно до положень статті 67 Конституції України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України).
Відповідно до п. 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно з п. 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Згідно з п. 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України).
Відтак, враховуючи, що сума податкових зобов'язань відповідачем не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу.
Таким чином, за відповідачем обліковується сума узгоджених та несплачених податкових зобов'язань по орендній платі з фізичних осіб у розмірі 49 346, 00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, податковим повідомленням-рішенням, довідкою по запиту ОСОБА_3
Відповідно до положень статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 20.1.34. статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що Контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Суд звертає увагу, що на час прийняття рішення доказів сплати відповідачем спірної суми податкового боргу в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи те, що сума боргу у розмірі 49 346, 00 грн. не сплачена, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 49 346, 00 грн.
Керуючись положеннями статей 94, 160-163, 1832, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1.Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу - задовольнити повністю.
2.Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника НОМЕР_1) суму грошового зобов'язання 49 346, 00 грн. на розрахунковий рахунок №33214815700002, УК у м. Чернігові/м. Чернігів/18010900, код 38054398, ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592.
Відповідно до п.п. 9, 10 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Г. Вєкуа