ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
29 вересня 2017 року № 826/2070/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни
третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
про протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» Савельєвої Анни Миколаївни (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Радикал Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Радикал Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Протокольною ухвалою від 04.04.2016 року залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в якості третьої особи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки відповідача про нікчемність транзакцій по банківському рахунку, відкритому на підставі договору є необґрунтованими, позивач має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Радикал Банк», а отже відповідачем було протиправно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Радикал Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У судовому засіданні 18.05.2017 року просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання 18.05.2017 року не з'явився, був належно повідомлений про дату час та місце судового засідання, подав клопотання про відкладення розгляду справи, проти позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.
Представник третьої особи у судове засідання 18.05.2017 року не з'явився, був належно повідомлений про дату час та місце судового засідання, у матеріалах справи наявні письмові заперечення третьої особи, у яких представник третьої особи просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись частиною шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Між ОСОБА_3 як клієнтом та ПАТ «Радикал Банк» як банком було укладено Договір банківського рахунку №15555/П-980 від 12.01.2015 року.
Згідно із пунктом 1.1 вищезазначеного договору, банк, керуючись Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків в національній та іноземній валютах, затвердженою Постановою Правління Національного банку України № 492 від 12.11.2003 року (зі змінами та доповненнями), відкриває Клієнту поточний рахунок у гривні НОМЕР_1 та здійснює його розрахунково-касове обслуговування на умовах та у порядку, визначених чинним законодавством України (в тому числі і нормативно-правовими актами Національного банку України), внутрішніми нормативними актами Банку та цим Договором.
Відповідно квитанції №12627 від 09.07.2015 року позивачем було внесено готівку в розмірі 69 120, 00 грн. з призначенням платежу: «Внесення коштів на поточний рахунок».
Постановою Правління Національного банку України від 09.07.2015 року №452/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 09.07.2015 року №130 «Про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ «Радикал Банк», згідно з яким з 10.07.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноваженою особою Фонду Шевченка Олександра Володимировича.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду №178 від 30.09.2015 року змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження тимчасового адміністратора банку на Савельєву А.М. з 01.10.2015 року.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 09.11.2015 року №769 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Радикал Банк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №203 від 09.11.2015 року, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Радикал Банк», призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Радикал Банк» Савельєвій А.М. на два роки з 10.11.2015 року до 09.11.2017 року включно.
На офіційному сайті Фонду за посиланням опубліковано оголошення про те, що з Фонд з 13.11.2015 року розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку.
Позивач 23.11.2015 року звернулась до Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Радикал Банк» із заявою, в якій просила внести її до Реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Повідомленням № 3720/15 від 19.11.2015 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» Савельєва Анна Миколаївна повідомила позивача про нікчемність правочину, а саме трансакції ПАТ «Радикал Банк» щодо перерахування на користь позивача грошової суми з призначенням платежу «внесення коштів на поточний рахунок» на суму 69 120, 00 грн., дата вчинення трансакції 09.07.2015 року, час вчинення трансакції 18.30.
Враховуючи, що позивача не було включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, та, відповідно, до загального реєстру вкладників, у зв'язку з чим позивачу не вплачено гарантовану суму коштів, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Правовідносини, пов'язані з відшкодуванням коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, насамперед, регулюються Цивільним кодексом України (надалі - ЦК України) та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року № 4452-VI (далі - Закон №4452-VI).
Відповідно до статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону №4452-VI вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Частиною 1 статті 3 вказаного Закону передбачено, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Статтею 26 Закону №4452-VI встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000, 00 гривень. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами закріплено у статті 27 Закону №4452-VI.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (частина 5 статті 27 Закону № 4452-VI).
Відповідно до статті 28 Закону №4452-VI Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх уповноваженим представникам чи спадкоємцям у національній валюті України з наступного робочого дня після затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстру вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування.
Аналогічні положення містить й розділ ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 року.
Зокрема, за змістом пункту 2 та 3 розділу IV цього Положення Фонд складає на підставі переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Таким чином, умовою, з якою Закон №4452-VI пов'язує право фізичної особи на відшкодування коштів за її вкладом, є укладення з банком договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку.
Відповідно до приписів частини другої статті 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
У частині третій статті 38 Закону №4452-VI закріплено перелік із дев'яти підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
За приписами частини 4 статті 38 Закону №4452-VI Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Отже, Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями застосовувати до правочинів, у тому числі договорів, наслідки нікчемності, у випадку, коли такий правочин відповідає принаймні одному з критеріїв, перелічених у частині третій статті 38 Закону №4452-VI.
Поряд з цим, нормами Закону №4452 не передбачено певних дій щодо визнання правочинів нікчемними. З аналізу викладених положень закону слідує, що для застосування наслідків нікчемності правочину достатнім є лише виявлення Уповноваженою особою Фонду за наслідками перевірки такого правочину, який підпадає під критерії, закріплені у частині третій статті 38 Закону №4452.
На виконання приписів наведених норм Закону, наказом Уповноваженої особи Фонду створена комісія та призначено проведення перевірки укладених банком протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних/карткових рахунків), а також обставин зарахування грошових коштів на вказані рахунки (надалі - правочини).
Метою проведення перевірки було встановлення фактів штучного створення правових підстав для отримання вкладниками/клієнтами Банку виплат сум гарантованого відшкодування з коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також виявлення правочинів, що можуть містити ознаки нікчемності та підпадати під критерії нікчемності, наведені у частині третій статті 38 Закону №4452.
Судом встановлено, що за наслідками проведеної перевірки було виявлено ряд правочинів, обставини вчинення яких свідчать про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання клієнтами Банку сум гарантованого відшкодування за рахунок коштів Фонду.
Так, в ході зазначеної перевірки було виявлено ряд операцій із зняття готівкових коштів з рахунків фізичних осіб, відкритих в установі банку, з подальшим нібито внесенням знятої суми на рахунки інших фізичних осіб, відкриті в установі банку, в межах гарантованої суми відшкодування коштів за рахунок Фонду.
При цьому, зазначені операції були вчинені посадовими особами Банку за межами операційного часу з одночасною реєстрацією в системі АБС Б2 за одним і тим самим часом проведення транзакції в одній касі, одним і тим же касиром. Крім того, за наявними в банку первісними документами вказані послуги були надані клієнтам банку в той час, як обсяг проведених операцій перевищував наявні в касі банку залишки готівкових коштів, або коли взагалі мало місце відсутність будь-яких залишків готівки в касі банку чи підкріплення каси протягом операційного дня.
Зазначені операції мали нетиповий характер і результатом таких операцій стало збільшення суми гарантованого відшкодування Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Вивчаючи обставини, за яких ПАТ «Радикал Банк» було проведено транзакції, щодо яких відповідачем виявлено ознаки нікчемності, судом встановлено наступне.
Відповідно до довідки ПАТ «Радикал Банк» щодо відкритих рахунків та журналу відкритих рахунків в період з початку року (01.01.2015 року) по день, що передував віднесенню ПАТ «Радикал Банк» до категорії неплатоспроможних (08.07.2015 року), ПАТ «Радикал Банк» фізичним особам було відкрито 580 рахунків
Водночас, 09.07.2015 року, тобто в день віднесення ПАТ «Радикал Банк» до категорії неплатоспроможних на підставі постанови Правління НБУ №452/БТ, співробітниками ПАТ «Радикал Банк» фізичним особам було відкрито 503 поточних рахунки за балансовим рахунком 2620.
Відповідно до даних оборотно-сальдового балансу банку, впродовж дня 09.07.2015 року сума зобов'язань ПАТ «Радикал Банк» за поточними рахунками фізичних осіб збільшилась у 7,3 разів (вхідний залишок на початок дня - 15 138 699,01 грн.; вихідний залишок на кінець дня - 95 034 043,41 грн..
Згідно з довідкою ПАТ «Радикал Банк» кількість транзакцій по зарахуванню коштів на рахунки фізичних осіб в операційних касах відділень банку 09.07.2015 року склала 406 операцій на загальну суму 69 085 968, 20 грн., для порівняння: кількість операцій за 09.04.2015 року - 4 операції на загальну суму 487 890, 00 грн.; за 08.05.2015 року - 8 операцій на загальну суму 60 760, 83 грн.; за 09.06.2015 року - 4 операції на загальну суму 102 779, 50 грн..
Судом встановлено, що транзакція з поповнення рахунку позивача НОМЕР_2 здійснювалась начальником Оболонського відділення ПАТ «Радикал Банк» ОСОБА_6 09.07.2015 року о 18:30:47 год. на суму 69 120, 00 грн., в повноваження якого, не входило здійснення касових операцій.
Одночасно з внесенням позивачем коштів на свій рахунок у сумі 69 120, 00 грн. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 отримують аналогічну суму зі своїх поточних рахунків, а саме:
ОСОБА_7 - 50 000, 00 грн.
ОСОБА_8 - 20 230, 00 грн.
Аналізуючи рух коштів за 09.07.2015 року по рахунках вказаних клієнтів, встановлено наступне:
Щодо ОСОБА_8, кошти на його рахунок надійшли о 18.25 з призначенням платежу «надання фінансової допомоги» від ТОВ «НеоКард».
Щодо ОСОБА_7, то 27.04.2015 року ним був укладений з банком депозитний договір, сума вкладу по якому складала 180 000, 00 грн.. Суму цього вкладу Фонд гарантування вкладів відшкодував.
Крім того, у ОСОБА_7 на 09.07.2015 року був відкритий ще один депозитний рахунок на суму 50 000, 00 грн..
Враховуючи обмеження щодо розміру відшкодування Фондом гарантування вкладів сум вкладів, ОСОБА_7 достроково припиняє депозитний договір, і перераховує суму у розмірі 50 000, 00 грн. на власний поточний рахунок. Час здійснення даної транзакції18.30 09.07.2015 року.
Надалі і ОСОБА_7 і ОСОБА_8 о 18.30 одночасно знімають вказані вище суми, загальний розмір яких становить 70 2300, 00 грн. В той же час о 18.30 позивач ОСОБА_1 поповнює власний поточний рахунок на 69 120, 00 грн.
Але фактично в касі відділення такої суми готівки не було. Про цей факт свідчить рух коштів по касі Оболонського відділення ПАТ «Радикал Банк», а саме:
Згідно з даними оборотно - сальдового балансу Оболонського відділення ПАТ «Радикал Банк» на початок дня 09.07.2015 року у касі відділення обліковувалось 385 628, 3 грн.. Протягом дня було відображено 60 транзакцій із внесенням готівки на загальну суму 4 942 863, 17 грн.. Таким чином у касі протягом дня знаходилось 5 328 491, 47 грн.. Згідно з даними на кінець дня, по касі було відображено 57 транзакцій з видачі коштів на суму 5 327 807, 7 грн., тобто різниця між сумою прибуткових і видаткових касових операцій за 09.07.2015 року складала 683, 77 грн..
Позивач, станом на 09.07.2015 року перебувала з ПАТ «Радикал Банк» у трудових відносинах, виконуючи функції касира Оболонського відділення ПАТ «Радикал Банк» - відділення в якому проводилась спірна транзакція. Так позивачем було проведено 28 касових операцій по зарахуванню коштів, починаючи з 18.00 09.07.2015 року та по 00.24 10.07.2015 року, при цьму в цей проміжок часу лише 14 транзакцій було зареєстровано одночасно: о 19.12 - 2 транзакції; о 19.21 - 2 транзакції; о 19.27 - 3 транзакції; о 19.47 - 2 транзакції; о 22.07 - 2 транзакції; о 00.24 - 3 транзакції.
Згідно з даними аудиторського висновку, складеного 24.02.2016 року аудиторами ТОВ «Аудиторська фірма «ПКФ АУДИТ - ФІНАНСИ» (свідоцтво про включення до Реєстру аудиторських фірм і аудиторів від 26.10.2006 року № 3886), у ході аналізу виписок по особовим рахункам було встановлено, що касові операції, проведені через касу Оболонського відділення ПАТ «Радикал Банк» 09.07.2015 року, мають ряд спільних характеристик, а саме: протягом обмеженого часового проміжку, тривалість якого, як правило, не перевищує трьох хвилин, відображено операції з приймання готівки в сумах, що є рівними, або близькими до 200 000, 00 грн. від декількох фізичних осіб (за даними аудиту, в окремих випадках кількість таких осіб в зазначений проміжок часу сягає двадцяти), а потім, через незначний час, відображено операції з видачі готівки з цієї ж каси, як правило одній особі, на суму, яка є рівною, або близькою до прийнятої суми в касу.
Згідно з даними аудиторського висновку, касові операції, які відображені у виписках по особовим рахункам за 09.07.2015 року, в переважній мірі свідчать про зняття готівки з рахунків одних фізичних осіб та юридичних осіб через касу Оболонського відділення ПАТ «Радикал Банк» та внесення готівки через касу Оболонського відділення ПАТ «Радикал Банк» того ж самого дня на рахунки інших фізичних осіб, також зроблено висновок що, характер здійснених окремих касових операцій (09.07.15 року), перелік яких наведено у Додатку 1, а саме наявність фактів одночасного відображення в регістрах обліку декількох операцій з різними особами в часових проміжках, тривалість яких є очевидно недостатньою для технологічного здійснення таких операцій, може свідчити про наявність ознак проведення таких операцій без фактичного внесення та наступної видачі готівкових коштів.
На підставі вище зазначеного, а саме виходячи з наданих документів та облікових записів, наслідком проведення таких операцій було відображення відповідних записів із дебатування / кредитування рахунків фізичних та юридичних осіб та створення відповідних записів по рахунках.
Таким чином, є очевидним той факт, що за умови дотримання касовим працівником алгоритму дій щодо ведення та обліку касових операцій, неможливо одночасно здійснити декілька операцій, щодо розміщення коштів на поточних рахунках клієнтів через один рахунок каси Банку.
На підставі вище зазначеного суд приходить до висновку, що спірна трансакція була спрямовані виключно на документальне оформлення підстав отримання гарантованих виплат від ФГВФО.
Судом встановлено, що в рамках перевірки правочинів, вчинених (укладених) банком на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, Уповноваженою особою Фонду створена комісія, якій доручено провести службове розслідування за фактами:
- здійснення посадовими особами банку операцій щодо розміщення вкладів клієнтів банку через рахунки каси банку, які було здійснено 09.07.2015 року поза межами робочого часу та/або операційного дня;
- щодо розміщення вкладів клієнтів банку через рахунки каси банку, які було здійснено 09.07.2015 року з одночасною реєстрацією у системі АБС Б-2 за одним й тим самим часом проведення транзакції в одній касі одним і тим же касиром;
- щодо розміщення вкладів клієнтів банку через безготівкові операції по рахунках клієнтів у банку, які було здійснено 09.07.2015 року поза межами робочого часу та/або операційного дня.
Результати службового розслідування викладені в акті ПАТ «Радикал Банк» від 19.10.2015 року.
В акті службового розслідування відображено дані практичного експерименту щодо часу, необхідного для перерахунку суми готівки 200 000, 00 грн., в результаті якого встановлено, що загальний час, необхідний для прийому, перерахунку готівкових коштів у сумі 200 000, 00 грн. та видачі прибуткових документів, становить від 1 хвилини до 3 хвилин 40 секунд в залежності від номіналу банкнот.
Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи у сукупності, суд погоджується з доводами Уповноваженої особи Фонду щодо відсутності у касира об'єктивної можливості фактично здійснити за одну хвилину дві і більше операції з оприбуткування готівки з наступним проведенням таких операцій в автоматизованій банківській системі, і що в дійсності при виконанні операції з поповнення рахунку позивача переміщення реальних грошових коштів не відбувалось, а лише здійснювалась імітація таких операцій за рахунок внутрішніх банківських проводок в автоматизованій банківській системі Б2.
Про відсутність факту реального внесення позивачем готівкових коштів в касу Банку свідчить також і те, що транзакції з нібито поповнення рахунку позивача була здійснена 09.07.2015 о 18:30 год. за межами операційного дня Банку та позаробочий час Оболонського відділення ПАТ «Радикал Банк».
Так, пунктом 5.3 Правил внутрішнього трудового розпорядку ПАТ «Радикал Банк», затверджених Правлінням ПАТ «Радикал Банк» від 23.01.2012 року №1, встановлений час початку роботи Оболонського відділення ПАТ «Радикал Банк» з 09:00 год., час закінчення роботи - 18:00 год..
Відповідно до пункту 1.21 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III операційний день - частина робочого дня банку або іншої установи - учасника платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання та можна, за наявності технічної можливості, здійснити їх обробку, передачу та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - учасником платіжної системи самостійно та закріплюється в їх внутрішніх нормативних актах.
За визначенням, наведеним у Положенні про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 року №254, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 08.07.2003 року за №559/7880 (далі - Положення №254), операційний день банку - це діяльність банку протягом робочого дня, що пов'язана з реєстрацією, перевірянням, вивірянням, обліком, контролем операцій (у тому числі прийманням від клієнтів документів на переказ і документів на відкликання та здійсненням їх оброблення, передавання та виконання) з відображенням їх у регістрах бухгалтерського обліку банку. Тривалість операційного дня встановлюється банком самостійно у внутрішньому положенні.
Операцією банку в розумінні Положення №254 є дія або подія, внаслідок якої відбуваються зміни у фінансовому стані банку та яка відображається за балансовими або позабалансовими рахунками банку.
Пунктом 2.10 Положення №254 встановлено, що операції банку здійснюються протягом операційного дня, який складається з операційного часу та часу завершення технологічного оброблення облікової інформації з обов'язковим формуванням оборотно - сальдового балансу, регістрів аналітичного обліку та інших регістрів за операціями, що здійснюються з використанням відповідного програмного забезпечення.
З системного аналізу наведених положень закону слідує, що банк приймає від клієнта заяви на переказ готівки та здійснює їх обробку, передачу та виконання з одночасною реєстрацією у регістрах бухгалтерського обліку банку виключно в межах операційного дня банку.
Заяви на переказ готівки, які були прийняті банком, проте не виконані з певних причин протягом того ж операційного дня, виконуються банком наступним операційним днем.
Наведені висновки повністю кореспондують умовам договору банківського рахунку від 12.01.2015 №15555/П-980, у силу якого Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку протягом операційного часу, але в межах режиму роботи установи Банку, в якому здійснюється операція (операційний день - робочий день Банку, що припадає на понеділок - п'ятницю) (пункт 1.1 договору від 12.01.2015 №15555/П-980).
Отже, із закінченням робочого дня банку банк не може здійснювати операцій із зарахування коштів, отриманих ним від клієнта на будь-які рахунки.
Як було встановлено судом, операція з поповнення рахунку позивача ПАТ «Радикал Банк» проведена 09.07.2015 о 18:30 год., у той же час, тривалість робочого дня Оболонського відділення ПАТ «Радикал Банк» встановлено до 18:00 год.
Наведене свідчить про порушення посадовими особами ПАТ «Радикал Банк» Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Положення про організацію операційної діяльності в банках України.
Суд приймає до уваги, що кількість укладених ПАТ «Радикал Банк» 09.07.2015 договорів, кількість операцій банку, які були проведені банком у рамках цих договорів у позаопераційний день та за межами робочого дня банку, є аномальною та не характерною для звичайної діяльності банківської установи, а в контексті з прийняттям НБУ рішення про віднесення ПАТ «Радикал Банк» до категорії неплатоспроможних, та неможливості проведення операцій наступним операційним днем (з огляду на введення тимчасової адміністрації), ще й свідчить про те, що метою проведення таких операцій не було ведення звичайної банківської діяльності.
Отже, в даному випадку як свідчать обставини справи та виявлено під час перевірки Уповноваженою особою Фонду, видача/виплата або перерахування реальних грошових коштів в дійсності не проводилась, натомість на підставі поданих банку платіжних документів внаслідок проведення внутрішніх банківських проводок із внесення/видачі готівки з каси відбувалось виключно коригування структури банківського балансу через зміну обліку грошових зобов'язань, що в свою чергу призвело до штучного створення правових підстав для виникнення у Фонду обов'язку здійснити виплату суми гарантованого відшкодування за такими операціями.
Суд переконаний, що наслідком такого правочину є надання переваги окремим вкладникам ПАТ «Радикал Банк», розмір вкладів яких перевищує встановлений граничний розмір відшкодування, що полягає у можливості отримання всієї суми вкладу за рахунок коштів Фонду внаслідок подрібнення власного вкладу і його подальшого зарахування на рахунки фізичних осіб.
Про штучність та фіктивність правочину і створення правових підстав для отримання позивачем сум гарантованого відшкодування за наведеними вище операціями свідчить, зокрема, і той факт, що всі ці операції проводились у той час, коли Банк був віднесений до категорії неплатоспроможних, мав значну кількість невиконаних грошових зобов'язань перед іншими клієнтами - кредиторами Банку та не міг своєчасно і в повному обсязі виконувати їх грошові вимоги.
Вищезазначені обставини позивачем не спростовані, як і не надано аргументованих пояснень з приводу доцільності здійснення поповнення рахунку у неплатоспроможному банку, який на той момент вже не виконував та не міг виконувати свої зобов'язання перед клієнтами.
Пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону №4452-VI передбачено, що нікчемними є правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них.
Відповідно до положень статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Згідно з частиною 1, 2 статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Отже, правочин, спрямований на безпідставне та незаконне заволодіння майном держави вважаться таким, що порушує публічний порядок, а відтак нікчемний. В силу частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.
В свою чергу відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Суд зазначає, що вчинений позивачем і Банком правочин, а саме: транзакція ПАТ «Радикал Банк» щодо перерахування на користь ОСОБА_1 грошових сум з призначенням платежу «внесення коштів на поточний рахунок» на суму 69 120, 00 грн., дата вчинення транзакції 09.07.2015, час вчинення транзакції 18:30 год. - є нікчемною, оскільки його метою є надання окремим кредиторам ПАТ «Радикал Банк» переваг (пільг), прямо не встановлених для них, шляхом отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду понад гарантовану суму.
Про нікчемність правочинів (транзакцій), внаслідок чого надається перевага одному вкладнику, розмір вкладу якого перевищує встановлений граничний розмір відшкодування, внаслідок надання можливості отримати за рахунок коштів Фонду відшкодування, яке перевищує 200 000, 00 грн., з підстав, визначених пунктом 7 частини 3 статті 38 Закону №4452-VI, частини 1 статті 236 ЦК України зазначив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 31.03.2016 року К/800/54796/15 (номер рішення в ЄДРСР 56911970).
При цьому судом враховано, що позивач, маючи можливість вчинити відповідні дії на захист своїх прав, не скористалась відповідним правом та не оскаржила наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Радикал Банк» від 09.11.2015 №204 про нікчемність транзакції ПАТ «Радикал Банк» щодо перерахування на користь ОСОБА_1 грошових на загальну суму 62 120, 00 грн., та не оскаржила дії відповідача щодо застосування наслідків недійсності правочину.
Водночас, задоволення позовних вимог про вчинення уповноваженою особою Фонду дій щодо надання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації щодо позивача, як вкладника, за умови чинності наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Радикал Банк» від 09.11.2015 року №204 є неможливим.
Аналогічна правова позиція неодноразово підтримана Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалі від 13.01.2016 року № К/800/36214/15.
Крім того, суд зазначає, що уповноваженою особою Фонду в межах чинного законодавства вживалися дії щодо перевірки правочинів, укладених банком, формування переліку вкладників, яким кошти підлягають відшкодуванню, та повідомлення правоохоронних органів за фактом виявлення протиправних дій тощо. Тобто, фактично, уповноваженою особою вчинялися дії, спрямовані на перевірку правочинів та обставин, які впливають на рішення про відшкодування коштів за рахунок Фонду. Таким чином, суд не вбачає у даному випадку ознак протиправної бездіяльності відповідача під час формування переліку вкладників ПАТ «Радикал Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Враховуючи наведені обставини суд дійшов висновку, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Радикал Банк» правомірно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і про відсутність правових підстав для зобов'язання Уповноваженої особи Фонду подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, що має право на відшкодування коштів за вкладом.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач належних і достатніх доказів, які б спростували доводи відповідача про нікчемність транзакції з поповнення рахунку ОСОБА_1, суду не надала.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Доказів понесення вказаних витрат відповідачем матеріали справи не містять.
На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Г. Вєкуа