03 жовтня 2017 р.Справа №342за-17/804/6327/17
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа-1 ОСОБА_2, третя особа-2 ОСОБА_3, третя особа-3 ОСОБА_4 визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
02.10.2017р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа-1 ОСОБА_2, третя особа-2 ОСОБА_3, третя особа-3 ОСОБА_4 та просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача та ненадання дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області за клопотанням позивача від 04.05.2017р.
- зобов'язати відповідача надали дозвіл на розробку проекту землеустрою з відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства на території Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області за клопотанням ОСОБА_5 від 04.05.2017р.
Окрім того, позивач одночасно подав і клопотання про забезпечення позову у якому просить заборонити відповідачеві - Держгеокадастру в Дніпропетровській області та його структурному підрозділу - Держгеокадастру в Царичанському районі Дніпропетровської області до вирішення справи по суті надавати висновок щодо погодження проекту землеустрою або реєстрацію спірних земельних ділянок (надання кадастрових номерів) ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Клопотання про забезпечення позову у спосіб, зазначений позивачем, обґрунтовано тим, що відповідач, не розглянувши його клопотання, надав дозволи громадянам ОСОБА_6, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на земельні ділянки, які у своїй частині накладаються на ділянки позивача і після отримання кадастрових номерів вказаними особами отримати бажану позивачем земельну ділянку буде неможливо навіть після отримання позитивного рішення. За викладеного, позивач вважає, що у випадку не забезпечення позову шляхом заборони відповідачу та його структурним підрозділам надавати висновок щодо погодження проекту землеустрою або реєстрацію спірних земельних ділянок (надання кадастрових номерів) вищевказаним особам зробить неможливим виконання можливого позитивного рішення суду.
Розглянувши вищевказане клопотання позивача про забезпечення позову, вивчивши надані докази на його підтвердження, суд не находить обґрунтованих правових підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також, якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
За ч.3, ч.4 ст. 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається у двох випадках:
- шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються;
- шляхом заборони вчиняти певні дії.
Згідно з ч. 1 ст. 118 КАС України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
При цьому, відповідно до п.17 а.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008р. «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову, суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Разом з тим, клопотання позивача про забезпечення позову не містить посилань на конкретні обставини, що свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також і не надано доказів того, що відповідачем та третіми особами вживаються заходи щодо погодження проекту землеустрою на земельну ділянку, на яку претендує позивач.
А доводи, які наведені позивачем у клопотанні, які ні би то свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння правам і обов'язкам позивача, є лише його припущеннями, які жодними доказами не підтверджені.
Таким чином, позивачем не доведено наявності у даній адміністративній справі хоча б однієї з вичерпного переліку підстав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України та не надано відповідних доказів на підтвердження існування небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача для підтвердження та зазначеного для постановлення судом ухвали про забезпечення позову.
При цьому, слід зазначити, що за змістом позову вбачається, що його предметом і підставами є бездіяльність суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах та будь-які земельні ділянки не є предметом даного спору, а тому заборона вчинення дій з погодження проектів землеустрою є такою, що суперечить вимогам ст.117 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, позивачем не надано доказів, які свідчать про очевидність ознак протиправності дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень та слід зазначити, що наведення в ухвалі суду про забезпечення позову очевидних ознак протиправності дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень буде означати вирішення спору по суті до ухвалення рішення в адміністративній справі, оскільки зміст викладених вимог у клопотанні про забезпечення позову переплітається з позовними вимогами, які заявлені позивачем у позові, що є неприпустимим.
За таких обставин, у Дніпропетровського окружного адміністративного суду відсутні підстави для задоволення клопотання позивача про забезпечення позову у цій справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.117,118, 160,165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у даній адміністративній справі - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали згідно ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва