02 жовтня 2017 р. справа 804/6206/17
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3 до Дніпровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
26.09.2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3 до Дніпровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії, в якому просять суд:
- вважати дії відповідача, щодо не оформлення паспорту неповнолітній ОСОБА_3 у формі паспортної книжечки - протиправними.
- зобов'язати відповідача оформити та видати бланк паспорту ОСОБА_3 у формі паспортної книжечки, з проставленою відміткою місця проживання без використання цифрового ідентифікатора особи автоматизованої обробки персональних даних.
- звільнити позивача від сплати судового збору.
Позивачі посилаються на Закон України "Про судовий збір", згідно п.7 ч.1 ст. 5 цього закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадян, які у випадках передбачених законодавством, звернулись із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб. Тому, звертаючись в інтересах своєї доньки, просять звільнити їх від сплати судового збору на цій підставі.
Проте, суд звертає увагу, що згідно ст. 56 Кодексу адміністративного судочинства України позивачі є законними представниками неповнолітньої ОСОБА_3, тобто вони не підпадають під перелік осіб які встановлені у п.7 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", а саме громадян, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, тому що вони є законними представниками.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Вивчивши подані позовні матеріали, суд дійшов висновку, що адміністративний позов подано з порушенням вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), і підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
В порушення ч. 3 ст. 106 КАС України позивачами не додано належним чином оформленого документу про сплату у встановленому порядку та розмірі судового збору.
Порядок обчислення та справляння судового збору визначений Законом України "Про судовий збір".
У відповідності до положень ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який було подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", з 01.01.2017 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1600,00 грн.
Таким чином, за подання адміністративного позову позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі - 640,00 грн.
Суд звертає увагу позивача, що у відповідності до ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
В свою чергу, особа, яка заявляє відповідне клопотання про звільнення від сплати або відстрочення сплати судового збору повинна навести доводи того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також надати докази, які б свідчили про вжиття ним всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та підтверджували можливість сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 88, 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3 до Дніпровського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк 5 днів з моменту отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме :
- надати до суду докази сплати судового збору за вимогу немайнового характеру у розмірі - 640,00 грн., або мотивоване клопотання про звільнення від сплати або відстрочення сплати судового збору, яке підтверджується належними доказами.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до п. 1 ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Р.З. Голобутовський