25 вересня 2017 року м.Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Половінкіної Н. Ю.
суддів Кулянди М.І., Одинака О.О.
секретаря Чебуришкіної Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 21 липня 2017 року,
встановила:
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» у липня 2017 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.
Вказувало, що між публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту 11 березня 2014 року, за умовами якого публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» зобов»язалося надати ОСОБА_1 кошти у вигляді кредитного ліміту у розмірі 1500 грн., строк дії якого відповідає строку дії картки.
У зв»язку з невиконанням ОСОБА_1 зобов»язання виникла заборгованість, що складається з кредиту в сумі 1494 грн. 15 коп., процентів за користування кредитом в сумі 11727 грн. 43 коп., штраф фіксована частина в сумі 500 грн., процентна складова в сумі 661 грн. 08 коп.
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» просило стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти за договором між
Справа №713/1103/17
Провадження №22-ц/794/1000/2017 рік Головуючий у 1 інстанції Кибич І.А.
Категорія 19/27 Доповідач Половінкіна Н.Ю.
публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1 кредиту від 11 березня 2014 року в сумі 14382 грн. 66 коп., що складаються з кредиту в сумі 1494 грн. 15 коп., процентів за користування кредитом в сумі 11727 грн. 43 коп., штраф фіксована частина в сумі 500 грн., процентна складова в сумі 661 грн. 08 коп.
Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 21 липня 2017 року позов задоволено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 21 липня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає відхиленню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, суд першої інстанції керувався положеннями ч.1 ст.526, ч.1 ст.1048, ч.1 ст.1054 ЦК України та, встановивши невиконання зобов»язання за договором між відкритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1 кредиту від 11 березня 2014 року, вважав, що з ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» кредит в сумі 1494 грн. 15 коп., проценти за користування кредитом в сумі 11727 грн. 43 коп., штраф фіксована частина в сумі 500 грн., процентна складова в сумі 661 грн. 08 коп.
Водночас суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для застосування строку позовної давності.
На обґрунтування такого висновку суд першої інстанції вказав, що початок перебігу позовної давності необхідно обчислювати з моменту порушення ОСОБА_1 виконання зобов»язання із здійснення обов»язкового щомісячного платежу у липні 2014 року.
На підставі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено, що між публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту 11 березня 2008 року (а.с.6).
На підставі ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
За змістом ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
З матеріалів справи вбачається, що договір між публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1. кредиту від 11 березня 2014 року складається з анкети-заяви кредитора, Умов і правил надання банківських послуг, тарифів.
Згідно із тарифами обслуговування кредитних карт «Універсальна» ОСОБА_1 зобов»язаний повернути кредит, сплачувати проценти у розмірі 3,0% на місяць (а.с.7).
Розмір обов»язкового щомісячного платежу становить 7% від заборгованості (але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості). На підставі ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 2 розділу І Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що кредитним лімітом (кредитом, кредитною лінією) є розмір грошових коштів, наданих банком клієнту на строк, визначений у договорі, на умовах платності та зворотності (повернення).
Договором між публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1 кредиту від 11 березня 2014 року визначено, що термін дії кредитного ліміту збігається з терміном дії кредитної картки.
Відповідно до пункту 3.1 Умов і правил надання банківських послуг, для надання послуг банк відкриває клієнту картрахунки, видає клієнту картки. Їх вид і строк дії визначений у заяві і в пам'ятці клієнта.
Згідно з пунктом 3.1.1 Правил користування платіжною карткою строк дії картки вказаний на її лицевій стороні (місяць і рік); вона діє до останнього календарного дня зазначеного місяця.
На підставі п.2.1.1.2.9 Умов та правил надання банківських послуг клієнт може отримати додаткову картку на своє ім.»я. Прив»язку додаткової картки до основного рахунку здійснює працівник банку або клієнт самостійно за допомогою банкомату.
Встановлено, що на виконання зобов»язання за договором між публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1 кредиту від 11 березня 2014 року було випущено картку «Універсальну» №5168755386735563.
Встановлено порушення ОСОБА_1 умов договору між публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1 кредиту від 11 березня 2014 року, не виконання зобов»язння із здійснення обов»язкового щомісячного платежу протягом з липня 2014 року (а.с.5).
У матеріалах справи відсутні докази щодо продовження строку дії договору між публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1 кредиту від 11 березня 2014 року після закінчення його дії.
Пунктом 3.1.3 Правил користування платіжною карткою передбачено, що після закінчення строку дії відповідна картка продовжується банком на новий строк (шляхом надання клієнту картки з новим строком дії), якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії) не поступила письмова заява держателя про закриття рахунку.
На підставі 2.2.1.1.2.12 Умов та правил надання банківських послуг по закінченні строку дії відповідна карта продовжується (випускається новий пластик) на новий строк шляхом надання клієнту картки з новим терміном дії по зверненню клієнта до банку, згідно з діючими тарифами. Перевипуск картки здійснюється на новий строк при дотриманні клієнтом умов обслуговування картки, передбачених договором.
З матеріалів справи вбачається, що публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» випуску нової кредитної картки ОСОБА_1 не здійснювалося.
Крім того, відповідно до розрахунку заборгованості за договором між публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1 кредиту від 11 березня 2014 року станом на останній день лютого 2017 року має місце заборгованість з виконання ОСОБА_1 зобов»язання.
Встановлено невиконанням ОСОБА_1 зобов»язання за договором між публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1 кредиту від 11 березня 2014 року з сплати кредиту в сумі 1494 грн. 15 коп., процентів за користування кредитом в сумі 11727 грн. 43 коп., штрафу фіксована частина в сумі 500 грн., процентна складова в сумі 661 грн. 08 коп.
Не можна погодитися з доводами ОСОБА_1, на які є посилання в апеляційній скарзі, щодо сплати публічному акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» кредиту в сумі 1600 грн. 18 червня 2014 року та виконання зобов»язання за договором між публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1 кредиту від 11 березня 2014 року.
З приєднаної до матеріалів справи виписки по картці «Універсальна» №5168755386735563 вбачається, що ОСОБА_1 здійснено поповнення картки 18 червня 2014 року на суму 1600 грн., після чого мало місце зняття ОСОБА_1 грошових коштів 18 червня 2014 року в сумі 1550 грн. та 18 липня 2014 року в сумі 50 грн.
Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 щодо спливу строку позовної давності.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За змістом ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п.2.1.1.12.4 Умов та правил надання банківських послуг строки та порядок погашення по кредиту (кредитний ліміт) по кредитним карткам з встановленим мінімальним обов»язковим платежем, а також овердрафт наведений в пам»ятці клієнта, довідці про умови кредитування, яка є невід»ємною частиною договору, а також встановлюється даним пунктом. Платіж включає плату за користування кредитом, передбачену тарифами, та частину заборгованості по кредиту. В разі простроченого кредиту )овердрафту) строком повернення кредиту (овердрафту) у повному обсязі є 211-й день з моменту виникнення такої заборгованості. Строк повернення овердрафту у повному обсязі протягом 30 днів з моменту виникнення овердрафту. Строк погашення процентів по овердрафту - щомісячно за попередній місяць до 25-го числа.
Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.
Частиною 5 ст.261 ЦК України передбачено, що за зобов»язанями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Згідно до положень ст.360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов»язковим для всіх суб»єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.
У постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року № 6-116цс13 зазначено, що відповідно до ст.261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.
Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.
Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.
За змістом правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 01 жовтня 2014 року у справі № 134цс14, відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.
Отже, у даному разі початок перебігу позовної давності щодо місячних платежів має обчислюватися зі спливом строку виконання чергового платежу, а саме з 26 липня 2014 року, щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього дня місяця, вказаного на картці.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Разом з тим, публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом 6 липні 2017 року, тобто у межах трьохрічного строку позовної давності.
Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року № 6 - 116 цс 13.
Відповідно до розрахунку за договором між публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1 кредиту від 11 березня 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банко «ПриватБанк» просило стягнути проценти за період з 26 липня 2014 року по 18 червня 2017 року в сумі 11727 грн. 43 коп.
Нормою частини третьої статті 267 ЦК України встановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.
Виходячи з основних засад цивільного права, слід дійти висновку про поширення норми частини третьої статті 267 ЦК України як на загальну, так і спеціальну позовну давність.
Таким чином, суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24 червня 2015 року № 6-738цс15.
До матеріалів справи приєднана заява ОСОБА_1. про застосування строків позовної давності, яка подана до винесення рішення судом першої інстанції (а.с.43).
Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що право публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» за договором між публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1 кредиту від 11 березня 2014 року підлягає захисту в межах строку позовної давності.
З огляду на наведене судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ч.2 ст.308 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 21 липня 2017 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Половінкіна Н.Ю.
Судді Кулянда М.І.
ОСОБА_2