Справа № 727/6792/17
Провадження № 2/727/1560/17
03 жовтня 2017 року Шевченківський районний суд міста Чернівці в складі :
головуючого судді Смотрицького В.Г.
при секретарі Вальчук М.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
встановив:
Позивака звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, посилаючись на те, що з відповідачем 22 жовтня 2015 року зареєструвала шлюб. Від шлюбу є неповнолітній син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4., який проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Спільне життя з відповідачем не склалося з причин різних поглядів на життя та сварок, які часто виникали з цього приводу. З квітня 2017 року, не підтримують шлюбно-сімейні стосунки, не ведуть спільне господарство, проживають окремо, спірного майна немає. Вважає, що збереження сім'ї і подальше спільне життя з відповідачем неможливе, на примирення не згідна, а тому просила шлюб розірвати.
Крім того, оскільки, угоди про добровільну сплату аліментів між ними не досягнуто, їй не відомо де працює відповідач працює, однак він має можливість утримувати сина, самоусувається від своїх обов'язків по відношенню до сина, інших дітей на утриманні не має, просила стягнути з відповідача на її користь на утримання їхнього сина в твердій грошовій сумі, розмір якої визначити 1500 грн. щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, звернувся до суду з заявою про розгляд справи в її відсутність, позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судове засідання не з'явився.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.
Судом встановлено, що сім'я сторін розпалась, її зберегти неможливо, а тому шлюб між ними потрібно розірвати.
Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно з ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ст.184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частку доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач є працездатним, має можливість надавати матеріальну допомогу дитині. Інших неповнолітніх дітей він не має. Позивачка просить стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини, які відповідач не надає. Але разом з тим суд вважає, що позивачкою не доведені обставини, що мають істотне значення для стягнення аліментів з відповідача в твердій сумі в розмірі 1500 грн., щомісячно. Відповідач дійсно в даний час не працює, має мінливий дохід, але доказів тому, що він заробляє в місяць суму з якої б можна було б утримати аліменти в розмірі 1500 грн. в судовому засіданні позивачем надано не було.
А тому враховуючи всі матеріали справи, матеріальний стан позивачки та відповідача, суд вважає, що з відповідача на користь позивача на утримання їхньої неповнолітньої дитини мають бути стягнуті аліменти в твердій сумі, але в розмірі меншому, ніж це просить позивачка. На думку суду розмір аліментів має складати 1000 грн. в місяць.
Щодо позовних вимог в частині стягнення аліментів не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, то в цій частині необхідно відмовити за безпідставністю, оскільки стаття 184 СК України такого стягнення не передбачає.
Крім того з відповідача необхідно стягнути на користь держави судовий збір в сумі 640,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.18, 75, 77, 79, 80, 81, 110, 112, 113, 180, 182, 184 СК України, ст.ст. 10, 57, 60, 130, 212-215 ЦПК України, суд, -
Вирішив:
Позов задовольнити частково.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 22 жовтня 2015 року у відділі державної РАЦС Чернівецького міського управління юстиції м. Чернівці, України, актовий запис № 1926.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернівці на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки м. Чернівці, аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, в розмірі 1000 (одна тисяча) грн. щомісячно, починаючи з 12 липня 2017 року і до його повноліття.
Стягнути ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 640,00 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: