03 жовтня 2017 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12017260040000831 від 03.04.2017 року, щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Черепково Флорештського району Республіка Молдова, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, судимого, останній раз: вироком Львівського апеляційного суду від 16.09.2004 року за п.п.1, 6, 12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187, ст.ст. 70, 71 КК України до 15 років позбавлення волі, звільнився умовно-достроково 04.08.2016 року, невідбутий строк 2 роки 23 дні,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.2 ст.345 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 серпня 2017 року, яким його визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 345 КК України, та призначено йому покарання: - за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки; - за ч. 2 ст. 345 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань призначено ОСОБА_6 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 3 (три) місяці
ЄУНСС 727/4159/17 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_8
Провадження № 11-кп/794/353/17 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ч. 3 ст. 15 ч.3 ст. 185
ч. 2 ст. 345 КК України
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання призначеного покарання і покарання за вироком Апеляційного суду Львівської області від 16 вересня 2004 року остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 , до вступу вироку в законну силу залишено застосовану - тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 визначено відраховувати з 05.04.2017 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції, яка діяла до 21.06.2017 року, зараховано ОСОБА_6 в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 05 квітня 2017 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Стягнуто з ОСОБА_6 у відшкодування заподіяної майнової шкоди на користь потерпілої ОСОБА_9 суму 9600 (дев'ять тисяч шістсот) гривень. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в сумі 440 (чотириста сорок) гривень 20 (двадцять) копійок. Вирішено долю речових доказів.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить оскаржуваний вирок районного суду скасувати та винести ухвалу, якою закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу інкримінованих злочинів.
Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що вирок районного суду є незаконним та необґрунтованим у зв'язку з неповнотою судового розгляду та невідповідністю висновків суду, фактичним обставинам справи, що виразилось у тому, що судом не були досліджені його письмові показання, надані на стадії досудового розслідування.
Також зазначає і те, що прокурором не було надано належних та допустимих доказів , які б підтверджували факт вчинення ним інкримінованих йому кримінальних правопорушень, зокрема наявність у нього прямого умислу на вчинення кримінальних правопорушень.
Крім цього, вказують на те, що районний суд вірно констатуючи деякі факти, перекручує позицію обвинуваченого та зробив невірний остаточний висновок про доведеність інкримінованого останньому обвинувачення та необхідності саме обвинувального, а не виправдувального вироку.
На апеляційну скаргу обвинуваченого від прокурора ОСОБА_10 надійшло заперечення, в яких вона просить вирок районного суду , як законний, залишити без змін, а апеляційну скаргу, як необґрунтовану,- без задоволення.
Від інших учасників кримінального провадження апеляційних скарг не надійшло.
Згідно вироку суду, ОСОБА_6 02 квітня 2017 року приблизно о 23 годині 05 хвилин, перебуваючи по вул. Героїв Майдану, 56-А в м. Чернівці, шляхом розбиття скла вхідних дверей проник до торгового комплексу «Подарунок», власником якого являється потерпіла ОСОБА_9 , звідки таємно намагався викрасти телевізор марки «Філіпс» вартістю 2000 грн. Також, знаходячись в цьому торговому комплексі ОСОБА_6 пошкодив захисні ролети, розміщені на вході до майстерні з ремонту мобільних телефонів, чим завдав потерпілій ОСОБА_9 матеріальної шкоди на суму 9600 грн.
Протиправні дії ОСОБА_6 були помічені потерпілою ОСОБА_9 та нарядом Управління поліції охорони в Чернівецькій області, який прибув на виклик, у зв'язку із спрацюванням охоронної сигналізації в торговельному комплексі. З причин, що не залежали від волі обвинуваченого, ОСОБА_6 не вчинив усіх дій, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, та був затриманий поліцейськими ОСОБА_11 та ОСОБА_12 під час вчинення ним злочину до приїзду слідчо-оперативної групи. Після чого, під час припинення його протиправних дій поліцейськими, які виконували свої функціональні обов'язки та прибули на виклик, у зв'язку із спрацюванням охоронної сигналізації, внаслідок проникнення ОСОБА_6 у приміщення по АДРЕСА_3 , уламком скла намагався нанести їм тілесні ушкодження. Враховуючи те, що поліцейські ОСОБА_11 та ОСОБА_12 оборонялися від нанесення прямих ударів, то ОСОБА_6 . ОСОБА_11 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді садна по тильній поверхні основної фаланги 2-го пальця лівої руки, синця на правій китиці по тильній поверхні в 1-му між пальцевому проміжку, а ОСОБА_12 - садна: по тильній поверхні правої кисті в проекції 5-ї кістки; по передній поверхні правої гомілки в середній третині; по внутрішній поверхні правої гомілки у верхній третині; по внутрішній поверхні правої гомілки в нижній третині; по внутрішній поверхні лівої гомілки в середній третині; по внутрішній поверхні лівої гомілки в нижній третині в кількості трьох. Згідно з висновком експерта № 351 від 04.04.2017 року тілесні ушкодження, спричинені ОСОБА_11 , відносяться до легких тілесних ушкоджень. Згідно з висновком експерта № 350 від 04.04.2017 року тілесні ушкодження, спричинені ОСОБА_12 , відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та вимоги апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу, посилаючись на доводи в ній викладені, думку захисника, який вважає , що в діях ОСОБА_6 міститься склад злочину передбаченого ст. 162 КК України, думку прокурора, яка вважає, що вирок суду, як законний, слід залишити без змін, а апеляційну скаргу, як необґрунтовану, без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи наведені в апеляційній скарзі, провівши судові дебати та надавши обвинуваченому останнє слово, колегія суддів приходить до наступного.
Суд апеляційної інстанції, відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України, переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_6 у вчинених кримінальних правопорушеннях, тобто у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням в приміщення,за кваліфікуючою ознакою: вчинене повторно, та в умисному заподіянні працівникам правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, за викладених у вироку обставин, ґрунтується на доказах, одержаних у встановленому законом порядку, досліджених та належно оцінених судом, про що в судовому рішенні наведено докладні мотиви з посиланням на досліджені у судовому слідстві докази.
В судовому засіданні як у суді першої так і апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_6 заперечив свою причетність до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень та пояснив, що 02.04.2017 року він гуляв вночі і вирішив помститись за отруєння внаслідок вживання продукції, яку він придбав у ТК «Подарунок». Після чого, він розбив вікно в дверях торгового комплексу, а через певний період часу повернувся, щоб всередині справити свої природні потреби. Наміру щось викрадати в нього не було. Він почав відчиняти ролети, але приїхала охорона та сказали йому вилізати. Він через розбите вікно вилазив з магазину та розгорнув рукою скло, яке в руки не брав. Тілесні ушкодження поліцейським не наносив. До телевізора навіть не торкався.
Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї вини вона повністю підтверджується сукупністю досліджених судом першої інстанції доказів.
Так, суд обґрунтовано послався на показання потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , а також на письмові докази, наявні в матеріалах кримінального провадження, які були безпосередньо досліджені та ретельно перевірені районним судом.
Підстав сумніватись та недовіряти показанням потерпілих у колегії суддів немає, оскільки вони були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань та в своїй сукупності узгоджуються між собою й з письмовими доказами.
Оскільки вказані показання та письмові докази не суперечать один одному, є чіткими, послідовними й такими, що взаємодоповнюють один одного, то, на думку колегії суддів, були вірно покладені в основу обвинувального вироку.
Будь - яких даних, які б ставили під сумнів достовірність наведених у вироку доказів, не встановлено.
Пояснення обвинуваченого про те, що у нього не було умислу викрадати телевізор, а проник він у приміщення торгового комплексу «Подарунок» з метою справити там природні потреби і таким чином відомстити за отруєння, не знайшли свого підтвердження ні в суді першої ані в суді апеляційної інстанції та більш того спростовуються дослідженими у суді першої інстанції доказами.
Невизнання ОСОБА_6 своєї вини колегія суддів розцінює, як обраний ним метод самозахисту, з метою уникнути кримінальної відповідальності.
Доводи апелянта про те, що районним судом не було взято до уваги його письмові показання, надані на досудовому слідстві, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки у відповідності з вимогами ч.1 ст.23 КПК України та ч. 4 ст.95 КПК України, районний суд досліджує докази безпосередньо та обґрунтовує свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги обвинуваченого про те, що вирок є незаконним та необґрунтованим, апеляційний суд відхиляє, оскільки суд першої інстанції, розглядаючи дане кримінальне провадження, в повному обсязі дослідив усі докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дав їм правову оцінку та прийшов до вірного висновку, що обвинувачений ОСОБА_6 винний у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 345 КК України.
Що стосується призначеного покарання, то воно обране обвинуваченому ОСОБА_6 у відповідності з вимогами ст.ст. 65-67 КК України.
На думку колегії суддів покарання у виді реального позбавлення волі відповідає завданням та загальним засадам призначення покарання, його меті, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, та є необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
З огляду на викладене, колегія суддів визнає апеляційну скаргу обвинуваченого необґрунтованою. Вирок суду ухвалений з дотриманням вимог глави 29 КПК України, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, і підстав для його зміни чи скасування немає.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, про які йдеться в апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_6 , колегією суддів при перевірці вироку районного суду не встановлено.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 серпня 2017 року щодо ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 345 КК України залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, в той самий строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
Згідно з оригіналом: суддя ОСОБА_1