26 вересня 2017 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Половінкіної Н. Ю.
суддів Кулянди М.І., Одинака О.О.
секретаря Чебуришкіної Н.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади с.Малятинці Кіцманського району Чернівецької області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 червня 2016 року,
встановила:
ОСОБА_1 у червні 2016 року звернувся до суду з позовом до територіальної громади с.Малятинці Кіцманського району Чернівецької області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності.
Зазначав, що внаслідок смерті батька ОСОБА_3 відкрилась спадщина ІНФОРМАЦІЯ_2.
До складу спадщини входить право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1, земельну ділянку цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, ведення особистого підсобного господарства площею 0,5925, що знаходиться на території с.Малятинці Кіцманського району Чернвецької області.
Справа №718/1036/16
Провадження №22-ц/794/827/2017 рік Головуючий у 1 інстанції Олексюк Т.І.
Категорія 2 Доповідач Половінкіна Н.Ю.
Посилався на наявність перешкод для оформлення права на спадщину у нотаріальному порядку.
Вказував на те, що до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не звертався у встановлений строк.
Відсутні правовстановлюючі документи на нерухоме мано, що входить до складу спадщини.
Мають місце розбіжності у актовому записі про народження у відомостях про батька ОСОБА_3 та у актовому записі про смерть ОСОБА_3
Просив встановити факт рожинних відносин між батьком ОСОБА_1 та сином ОСОБА_3
Визнано право власності ОСОБА_1 на житловий будинок літ.А-1, літню кухню літ.Б, баню літ.В, сараї літ. Г, Д, Е, комору літ.И, вбиральню літ.Ж, погріб літ.Пг, колодязь №1, огорожу №2-4, яму вигрібну літ.І, що знаходяться по АДРЕСА_1, земельну ділянку цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, ведення особистого підсобного господарства площею 0,5925, що знаходиться на території с.Малятинці Кіцманського району Чернвецької області, належить ОСОБА_3 відповідно Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1.
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 червня 2017 року позов задоволено, встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Малятинці Кіцманського району Чернівецької області є сином ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Малятинці Кіцманського рйону Чернівецької області.
Визнано право власності ОСОБА_1 на спадкове майно житловий будинок літ.А-1, літню кухню літ.Б, баню літ.В, сараї літ. Г, Д, Е, комору літ.И, вбиральню літ.Ж, погріб літ.Пг, колодязь №1, огорожу №2-4, яму вигрібну літ.І, що знаходяться по АДРЕСА_1, земельну ділянку цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, ведення особистого підсобного господарства площею 0,5925, що знаходиться на території с.Малятинці Кіцманського району Чернвецької області, належить ОСОБА_3 відповідно Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1.
ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 червня 2017 року скасувати та закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до територіальної громади с.Малятинці Кіцманського району Чернівецької області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 до територіальної громади с.Малятинці Кіцманського району Чернівецької області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності, суд першої інстанції керувався положеннями ч.4 ст.174 ЦПК України та виходив з визнання відповідачем територіальною громадою с.Малятинці Кіцманського району Чернівецької області позову.
Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна повністю.
На підставі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення ухвалено з порушенням наведених норм.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову ОСОБА_1, тобто матеріально-правовою вимогою, стосовно якої останній просив ухвалити судове рішення, є встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на майно, що входить до складу спадщини.
Підставою позову, тобто обставинами, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначалася наявність перешкод для оформлення права на спадщину у нотаріальному порядку у зв»язку із відсутністю правовстановлюючих документів на нерухоме майно, не звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини у встановлений строк.
Отже, мають місце правовідносини з спадкування внаслідок смерті ОСОБА_3
На підставі ч.1 ст.292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов»язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.8 постанови від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» при поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого ст.292 ЦПК права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов»язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, подання скарги на ухвалу суду, що не підлягає апеляційному оскарженню, судді-доповідач відповідно до цієї норми та ч.3 ст.297 ЦПК постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги. Якщо зазначені обставини будуть встановлені після прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою.
Посилання ОСОБА_2 на те, що судовим рішенням вирішено питання про його права та обов'язки, обґрунтовувалося правом на спадкування за заповітом.
Встановлено, що внаслідок смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина ІНФОРМАЦІЯ_2.
На підставі ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
За змістом ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняттям спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
До матеріалів справи приєднано заповіт, вчинений ОСОБА_3, посвідчений секретарем виконавчого комітету Малятинецької сільської ради Кіцманського району Чернівецької області Микитюк Л.І. 3 травня 2001 року, зареєстрований в реєстрі за №31, за яким ОСОБА_3 все своє майно заповів дітям ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у рівних частках кожному.
Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України).
Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем спадщини визначені у частинах 3, 4 статті 1268, статті 1269 ЦК України.
Так, згідно з частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
На підставі ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Відповідно матеріалів спадкової справи до майна померлого ОСОБА_3 №411/2007, заведеної державним нотаріусом Кіцманської державної нотаріальної контори Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Девда М.І. вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не заявили про відмову від спадщини протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України.
Отже відповідно до вимог ч.3 ст.1268 ЦК України ОСОБА_2 вважається такими, що прийняли спадщину, яка відкрилась внаслідок смерті батька ОСОБА_3
За таких обставин ОСОБА_2 є стороною правовідносин з спадкування внаслідок смерті ОСОБА_3
В абз.2, 3 п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від ЗО травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом,усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або
відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній
нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Як роз»яснив Пленум Верховного Суду України у абз.2 п.11 постанови від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси (частина перша та друга статті 3 ЦПК), то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Всупереч наведеного суд першої інстанції вирішив позов ОСОБА_1 до територіальної громади с.Малятинці Кіцманського району Чернівецької області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності за відсутності належного відповідача ОСОБА_2
Відповідно до п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Тому рішення суду першої інстанції в підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України.
За змістом частини першої статті 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред»явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.
Оскільки на стадії апеляційного провадження апеляційний суд позбавлений можливості вирішити питання щодо залучення до участі у справі ОСОБА_2 відповідачем, у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись п.3 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 15 червня 2016 року скасувати.
У позові ОСОБА_1 до територіальної громади с.Малятинці Кіцманського району Чернівецької області про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Половінкіна Н.Ю.
Судді Кулянда М.І.
Одинак О.О.