Справа № 726/1126/17
Провадження №2/726/344/17
Категорія 18
15.09.2017 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівців у складі: головуючого судді Проскурняк І. Г., при секретарі Богонос Г. Й., за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» про визнання договору іпотеки недійсним,-
Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 Штефановича, Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» про визнання договору іпотеки недійсним.
В позові вказують, що вони є дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Їхні батьки перебували у зареєстрованому шлюбі з 20 жовтня 1945 року по час смерті ОСОБА_6. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5. Спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняли шляхом вступу в фактичне володіння майном спадкоємці першої черги - ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Спадщину після смерті ОСОБА_5 прийняв його син ОСОБА_4. Після смерті ОСОБА_6, ОСОБА_5, скориставшись тимчасовою відсутністю спадкоємця за законом - доньки ОСОБА_7, яка перебувала на заробітках за кордоном, 15.01.1999 року отримав на своє ім»я свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_6, згідно якого спадкове майно, на яке було видане свідоцтво, складалось із житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, а саме: житлового будинку літ. «А», літньої кухні - сараю літ. «Б», літньої кухні літ. «В», гаража літ. «Д», вбиральні літ. «З», сараю літ. «Е», підвалу, колодязя та огорожі, які належали спадкодавцю ОСОБА_6 А також отримав свідоцтво про право на спадщину від 23.04.2002 року на вклад ОСОБА_6 у відділенні «Ощадбанку». Вказують також, що у вересні 2007 року ОСОБА_5, у відсутності іншого спадкоємця, після смерті ОСОБА_5 та без її відома звернувся до Садгірського районного суду м.Чернівці з позовом про визнання права власності на нерухоме майно. Рішенням Садгірського районного суду м.Чернівці від 10.09.2007 року було задоволено позов ОСОБА_5 про визнання права власності на домоволодіння АДРЕСА_1. Після прийняття цього рішення 16.10.2007 року ОСОБА_5 подарував 69/100 часток даного будинковолодіння ОСОБА_4. За цим договором у власність ОСОБА_4 перейшов житловий будинок літ. «Ж», площею 192,5 кв.м, в тому числі житловою 113,9 кв.м, літня кухня літ. «Б», гараж літ. «Д», ворота 2. В той же час 31/100 частини цього будинковолодіння, до складу якої увійшли житловий будинок літ. «А», загальною площею 85,6 кв.м, літньої кухні літ. «В», сараю літ «Г», сараю літ. «Е», вбиральні літ. «З», погребу Пг, колодязя 1, огорожі 1 по АДРЕСА_1, а ОСОБА_2 стала власницею житлового будинку літ. «Ж», літня кухня літ. Б», гараж літ. «Д», ворота 2 на земельній ділянці АДРЕСА_1. 31.10.2007 року за нотаріально посвідченим договором про поділ цього будинковолодіння, в результаті чого припинилось право спільної часткової власності і кожен із співвласників став одноосібним власником. Згідно договору міни, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 обмінялися належними їм будинковолодіннями. Також вказують, що ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 23 червня 2016 року рішення Садгірського районного суду м.Чернівці від 10.09.2007 року скасовано. Прийнято відмову правонаступника ОСОБА_4 від позову і провадження по справі закрито. Рішенням Садгірського м.Чернівці від 19.10.2016 року визнано недійсним: договір купівлі-продажу від 16.10.2007 року про відчудження 31/100 частини будинковолодіння АДРЕСА_1, який укладений між ОСОБА_5 та покупцем ОСОБА_2; договір дарування від 16.10.2007 року про дарування 69/100 часток будинковолодіння по АДРЕСА_1, який укладений між дарувальником ОСОБА_5 та обдаровуваним ОСОБА_4; договір про поділ будинковолодіння від 31.10.2007 року; договір обміну від 21.05.2008 року. визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 15.01.1999 року. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину будинковолодіння, за адресою АДРЕСА_1. Також визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину будинковолодіння за адресою АДРЕСА_1. Вказані вище обставини встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили. У грудні 2016 року під час виконання рішення Садгірського районного суду м.Чернівці від 19.10.2016 року позивачі ОСОБА_9 та ОСОБА_4 випадково дізналися, що самочинно збудований житловий будинок літ. «Ж», загальною площею 192, 5 кв.м, в тому числі житловою площею 113, 9 кв.м, літня кухня літ. «Б», гараж літ. «Д», ворота 2 на земельній ділянці АДРЕСА_1 ОСОБА_2 08.07.2008 року було передано в іпотеку за договором посвідченим приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Хоменко М.О., який зареєстрований1 в реєстрі №5346. Вказують також, що судовий акт- рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 10.09.2007 року, на підставі якого було вчинено реєстрацію права власності на це самочинно збудоване майно у складі спадкового майна по АДРЕСА_1, скасовано. Тому умови договору іпотеки щодо предмету договору-передачі в іпотеку житлового будинку літ. «Ж», літньої кухні літ. «Б», гаража літ. «Д» на земельній ділянці АДРЕСА_1 є самочинним будівництвом, не є житловим будинком чи об»єктом незавершеного будівництва, а є сукупністю будівельних матеріалів та конструкцій. Вказують також, що договором іпотеки порушуються права ОСОБА_2 та ОСОБА_4, оскільки обтяження стосуються майна, яке розміщене на земельній ділянці по АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Наявність реєстрації обтяження за договором іпотеки від 08.07.2008 року щодо майна, яке є самочинно збудованим ставить у невизначене становище спадкоємців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у відносинах права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1. Просять суд визнати недійсним договір іпотеки від 08.07.2008 року, який укладений між ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» (зараз - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»), який посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Хоменко М.О., зареєстрованого в реєстрі №5346.
Представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_1 в судовому засіданні дала пояснення аналогічні позовній заяві та просила суд задовольнити позовні вимоги позивачів.
Позивач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, але подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні визнала позовні вимоги позивачів та не заперечувала проти задоволення позовних вимог позивачів.
Представник ПАТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчить повідомлення про вручення повістки.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному об'ємі.
Судом встановлено, що між Закритим акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки предметом якого є нерухоме майно по АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_2 на підставі договору міни від 21 травня 2008 року.
Також судом встановлено, що рішенням Садгірського районного суду м.Чернівці від 19.10.2016 року визнаний недійсним договір купівлі-продажу від 16.10.2007 року про відчудженя 31/100 частини будинковолодіння АДРЕСА_1, який укладений між ОСОБА_5 та покупцем ОСОБА_2, також визнані недійсними договір дарування від 16.10.2007 року 69/100 часток будинковолодіння по АДРЕСА_1, який укладений між дарувальником ОСОБА_5 та обдаровуваним ОСОБА_4 та договір про поділ будинковолодіння від 31.10.2007 року та договір міни від 21.05.2008 року, також визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 15.01.1999 року. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину будинковолодіння, за адресою АДРЕСА_1. (а.с.15-19)
Із ухвали апеляційного суду від 23.06.2016 року вбачається, що рішення Садгірського районного суду м.Чернівці від 10.09.2007 року, на підставі якого було вчинено реєстрацію права власності на самочинно збудоване майно по АДРЕСА_1 було скасовано. (а.с.11-12)
За змістом частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу, і, зокрема, коли зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.
Отже, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог щодо відповідності змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства саме на момент вчинення правочину.
За змістом статей 572, 575 ЦК України іпотека є видом забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.
Відповідно до статті 578 ЦК України та статті 6 Закону України «Про іпотеку» майно, що є у спільній власності, може бути передане у заставу (іпотеку) лише за згодою усіх співвласників.
Така згода за своєю правовою природою є одностороннім правочином. Згідно із частиною першою статті 219 ЦК України у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним.
На підставі викладеного, суд вважає, що позов слід задовольнити, оскільки рішення Садгірського районного суду від 10 вересня 2007 року скасоване, а тому воно не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, також враховуючи те, що рішенням Садгірського районного суду м.Чернівці від 19.10.2016 року визнані недійсними договір купівлі-продажу від 16.10.2007 року, договір дарування від 16.10.2007 року, договір про поділ будинковолодіння від 31.10.2007 року та договір обміну від 21.05.2008 року, а також визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 15.01.1999 року та визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину будинковолодіння, за адресою АДРЕСА_1. (а.с.15-19) якій нічого не було відомо про те, що укладається договір іпотеки, на укладання якого вона не надавала згоди і який може мати наслідком зменшення обсягу її прав у відношенні будинковолодіння по АДРЕСА_1, а також порушує права спадкоємців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, а тому можливо визнати недійсним договір іпотеки від 08.07.2008 року, який укладений між ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» (Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»), який посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Хоменко М.О., зареєстрованого в реєстрі №5346.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 203, 215, 219. 572, 575, 578 ЦК України, ст.6 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 10, 60, 213 - 215, 218 ЦПК України суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» про визнання договору іпотеки недійсним - задовольнити.
Визнати недійсним договір іпотеки від 08.07.2008 року, який укладений між ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством Комерційним банком «Приватбанк» (Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»), який посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Хоменко М.О., зареєстрованого в реєстрі №5346.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_3, ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 640 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області, через Садгірський районний суд м. Чернівці шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддя І. Г. Проскурняк