Провадження:№ 22ц/790/5776/17 Головуючий 1 інст. - Скотар А.Ю.
Провадження:№ 22ц/790/5819/17 Доповідач - Карімова Л.В.
Справа № 643/16822/13-ц
Категорія: інші
28 вересня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого: Карімової Л.В.,
суддів колегії: Бурлака І.В.,
Яцини В.Б.,
за участю секретаря Асєєвої В.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 на ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 30 червня 2017 року про відмову у поновленні пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа про стягнення судового збору у розмірі 4005 грн. 20 коп. до виконання та на ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 30 червня 2017 року про відмову у поновленні пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа про стягнення боргу у розмірі 2 416 552 грн. 20 коп. до виконання у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення боргу,
У травні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявами про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання (а.с. 96-105).
В обгрунтування своїх вимог посилався на те, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 17.12.2014 року у вказаній вище справі частково задоволено його позов та стягнуто з ОСОБА_4 на його користь борг в сумі 2 416 552,20 грн. боргу у розмірі 2 416 552 грн. 20 коп. та судового збору у розмірі 4005 грн. 20 коп.
17.03.2015 року він (ОСОБА_3.) отримав виконавчі листи за вказаним вище рішенням про стягнення на його користь, проте спочатку з метою його виконання звернувся до ДВС Дзержинського району м. Харкова, де йому роз'яснили про необхідність звернення до виконавчої служби у Московському районі м. Харкова, а в наступному загубив даний виконавчий лист, а коли знайшов виконавчий лист, то виявив, що строк для його пред'явлення до виконання закінчився 23.07.2016 року.
Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 30 червня 2017 рокузаяву ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, а саме про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 боргу в розмірі 2416552,20 грн., залишено без задоволення.
Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 30 червня 2017 рокузаяву ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, а саме про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судового збору в сумі 4005,20 грн., залишено без задоволення.
Вказані ухвали були оскаржені ОСОБА_3 в апеляційному порядку. В апеляційних скаргах, посилаючись на порушення районним судом норм процесуального права, ОСОБА_3 просить скасувати вищевказані ухвали та постановити нові, якими його заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання задовольнити.
Зазначає, що відмовляючи у поновленні строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання, суд першої інстанції порушив його право на справедливий суд, яке охоплює виконання остаточного судового рішення, оскільки на теперешній час рішення Московського районного суду м. Харкова від 17.12.2014 року, яке вступило в законну силу, залишається не виконаним.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвали від 30 червня 2017 року про відмову у поновленні пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа про стягнення судового збору у розмірі 4005 грн. 20 коп. до виконання та про відмову у поновленні пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа про стягнення боргу у розмірі 2 416 552 грн. 20 коп. до виконання, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 не надано доказів поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням норм процесуального права, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи рішенням Московського районного суду м. Харкова від 17.12.2014 року ( з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення помилки в судовому рішенні) частково задоволено позов ОСОБА_3 про стягнення боргу та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суму боргу в розмірі 160000,00 доларів США, що становить 2 416 552,20 грн., а також судовий збір в сумі 4005,20 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 17.12.2014 року після його перегляду судами апеляційної та касаційної інстанції набрало законної сили 22.07.2015 року .
30.11.2015 року на підставі рішення Московського районного суду м. Харкова від 17.12.2014 року стягувачу видано виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 боргу в розмірі 2416552,20 грн. та про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судового збору в сумі 4005,20 грн.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 звертався з вищевказаними виконавчими листами до ВДВС Дзержинського району м. Харкова, однак йому було відмовлено у їх прийнятті до виконання, оскільки вони підлягають виконанню ВДВС Московського району м. Харкова.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції, яка діяла станом на 30.11.2015 року) виконавчі документи можуть бути пред»явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом. Таким чином, строк пред'явлення виконавчих листів до виконання встановлено до 23.07.2016 року.
Відповідно ч.1 ст. 371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, тому суддя відповідно до ст. 212 ЦПК України дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом при визначенні цивільних прав і обов»язків особи.
Вказане право на суд не обмежене лише правом звернення до суду та на справедливий, публічний і швидкий розгляд справи, оскільки охоплює виконання остаточного судового рішення.
Таким чином, вирішуючи питання про наявність поважних причин для поновлення строку для пред»явлення виконавчого документа до виконання, суд повинен керуватися не лише формальним підходом, а враховувати принципи справедливості та розумності.
Згідно вимог ч. 2 ст 371 ЦПК України заява про поновлення пропущеного строку для пред»явлення виконавчого листа до виконання розглядається в судовому засіданні з викликом сторін, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 38 ЦПК України, сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Як вбачається з копії витягу із договору про надання правової допомоги від 26 січня 2017 року, адвокат ОСОБА_8 взяла на себе обов»язок представництва інтересів ОСОБА_3 в Московському районному суді міста Харкова за заявою про поновлення строку на пред»явлення виконавчого документа.
Матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_3 приймав участь у справі через свого представника - адвоката ОСОБА_8, яка неодноразово приймала участь у судових засіданнях за іншими заявами ОСОБА_3, заявляла клопотання та здійснювала інші дії відповідно до ст.ст. 27,31 ЦПК України.
Однак матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач та його представник адвокат ОСОБА_9 були повідомлені про час та дату розгляду заяв ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання, що порушило права стягувача на надання відповідних доказів на підтвердження своїх вимог.
У зв'язку з порушенням судом першої інстанції порядку вирішення питання, передбаченого 1, 2 ст. 371 ЦПК України, оскаржувані ухвали Московського районного суду міста Харкова від 30 червня 2017 року підлягають скасуванню відповідно до вимог п. 3 ч.1 ст. 312 ЦПК України, а справа - направленню до цього ж суду на новий розгляд цього питання.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.2 ст. 307, п. 3 ч.1 ст. 312, ст.ст. 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги задовольнити частково.
Скасувати ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 30 червня 2017 року про відмову у поновленні пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа про стягнення судового збору у розмірі 4005 грн. 20 коп. до виконання та ухвалу Московського районного суду міста Харкова від 30 червня 2017 року про відмову у поновленні пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа про стягнення боргу у розмірі 2 416 552 грн. 20 коп. до виконання та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий:
Судді: