Справа № 639/3990/17 Головуючий суддя І інстанції Іванова І.В.
Провадження № 22ц/790/5808/17 Суддя доповідач Кружиліна О.А.
Категорія: на дії або бездіяльність державного виконавця
28 вересня 2017 року м. Харків
Апеляційний суд Харківської області у складі:
головуючого Кружиліної О.А.,
суддів Бровченка І.О., Кіся П.В.,
за участю секретаря Сементовської О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Сумський племінний конезавод»
на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 19 серпня 2017 року
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Сумський племінний конезавод» на дії державного виконавця Личаковського відділу державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області щодо повернення виконавчого документу, заінтересована особа - ОСОБА_1,-
06 липня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Перший Сумський племінний конезавод» (далі по тексту ТОВ «Перший Сумський племінний конезавод») звернулося у суд зі скаргою на постанову державного виконавця Личаківському відділі державної виконавчої служби м. Львова Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі по тексту - Личаківського ВДВС м. Львова) від 28 грудня 2016 року про повернення виконавчого документу стягувачеві.
В обґрунтування заявлених вимог ТОВ «Перший Сумський племінний конезавод» зазначало, що на виконанні у Личаківському ВДВС м. Львова знаходився виконавчий лист, виданий 09 квітня 2009 року на виконання рішення Жовтневого районного суду м. Харкова у справі № 2-3891 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Перший Сумський племінний конезавод» коштів у розмірі 146 426 грн 49 коп.
Постановою державного виконавця Личаківського ВДВС м. Львова від 28 грудня 2016 року виконавчий документ був повернутий стягувачеві у зв'язку з відсутністю на території Личаківського ВДВС м. Львова майна боржника.
Заявник вважав дану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки Личаківський ВДВС м. Львова, нехтуючи вимогами щодо місця виконання рішення, завершив виконавче провадження, незважаючи на наявність майна у боржника, яке знаходиться на території України.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 19 серпня 2017 року у задоволенні скарги ТОВ «Перший Сумський племінний конезавод» відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ТОВ «Перший Сумський племінний конезавод» подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову, якою задовольнити скаргу в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилалося на порушення судом норм процесуального права та зазначало, що суд не звернув уваги на той факт, що державний виконавець Личаківського ВДВС м. Львова повернув виконавчий документ за підстав відсутності майна при фактичній наявності такого майна (автомобіля, квартири). Тобто суд невірно застосував норму матеріального права на обґрунтування законності дій ВДВС.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, відповідно до статті 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на виконанні у Личаківському ВДВС м. Львова (старший державний виконавець Пивовар Р.І.) перебувало виконавче провадження ВП № 52825693 з примусового виконання виконавчого листа №2-3892, виданого Жовтневим районним судом м. Харкова 09 квітня 2009 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Перший Сумський племінний конезавод» коштів у розмірі 146 426 грн 49 коп.
В ході примусового виконання виконавчого провадження ВП №52825693 державним виконавцем було вжито заходів щодо перевірки майнового стану боржника та звернення на нього стягнення в порядку Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до постанови ВП №52825693 від 28 грудня 2016 року до Личаківського ВДВС м. Львова на виконання надійшли виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості , шляхом реалізації нерухомого майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1. Вище зазначене майно було описане в межах зведеного ВП 52905229, однак на виконання до Личаківського ВДВС м. Львова надійшла ухвала слідчого судді Галицького районного суду м. Львова, якою накладено арешт на квартиру за вказаною вище адресою, що в свою чергу унеможливлює звернення стягнення на дане майно. У відповідності до заяви одного зі стягувачів, Личаківським ВДВС м. Львова повторно оголошено в розшук транспортний засіб, який належить боржникові. Оскільки на території Личаківського ВДВС м. Львова немає майна боржника, на яке можна звернути стягнення, то виконавчий документ було повернуто стягувачу з правом повторного пред'явлення.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» 28 грудня 2016 року старшим державним виконавцем Личаківського ВДВС м. Львова Пивоваровим Р.І., було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.
Згідно з частиною 5 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав відсутності у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи, щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
За таких підстав, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії державного виконавця були вчиненні у відповідності до норм Закону України «Про виконавче провадження», повернення виконавчого документа стягувачу не перешкоджає його повторному пред'явленню, а відтак права стягувача не були порушені.
З огляду на наведене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які привели до неправильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, ст.ст. 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Сумський племінний конезавод» - відхилити.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 19 серпня 2017 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий О.А. Кружиліна
Судді І.О. Бровченко
П.В. Кісь