Справа № 638/12466/16-ц Головуючий 1 інстанції Семіряд І.В.
Провадження № 22ц/790/3487/17 Доповідач: Коваленко І.П.
Категорія: інші
28 вересня 2017 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого Коваленко І.П
суддів Овсяннікової А.І., Сащенко І.С.
при секретарі Дмитренко А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківської області Білоконова Олексія Вячеславовича на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 березня 2017 року по справі за скаргою ОСОБА_2 про визнання бездіяльності державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківської області Білоконова Олексія Вячеславовича неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії», заінтересована особа ОСОБА_3,-
У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківської області Білоконова Олексія Вячеславовича.
В обґрунтування скарги посилалась на те, що на виконанні у державного виконавця Білоконова О.В. перебуває виконавче провадження № 52955250 про стягнення боргу у розмірі 6 618 063,49 грн., яке було об'єднано у зведене виконавче провадження № 44786478. 02 лютого 2017 року її представником державному виконавцю Білоконову О.В. подано заяву, в якої зазначалось, що 31.01.2017 року стягувачемОСОБА_2 було отримано повідомлення від боржника ОСОБА_3 про подання останнім до державного виконавця переліку рухомого майна, яке він просить описати, арештувати, а також здійснити його реалізації та отримані кошти зарахували для погашення боргу перед стягувачем. За наявності зазначеної інформації, її представник просив державного виконавця виїхати за адресою : АДРЕСА_1 для здійснення опису та арешту рухомого майна боржника ОСОБА_3, перелік якого зазначений у акті опису рухомого майна боржника ОСОБА_3 від 18.01.2017, а також вжити заходів щодо реалізації описаного та арештованого зазначеного рухомого майна. 09 лютого 2017 року подано також клопотання, в якому зазначено, що ОСОБА_2 відомо, що окрім рухомого майна, зазначеного в акті опису рухомого майна від 18.01.2017, у боржника ОСОБА_3 є також і інше рухоме майно, яке придбавалося як до реконструкції нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1, так і після реконструкції зазначеної будівлі, перелік якого було зазначено в клопотанні, - її представник просив державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківської області виїхати за вказаною адресою для опису та арешту зазначеного рухомого майна боржника ОСОБА_3 Однак до теперішнього часу державний виконавець Білоконов О.В., в порушення вимог ЗУ « Про виконавче провадження » зазначених дій не вчинив.
У зв'язку з цим, просила суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківської області БілоконоваО.В. в частині нездійснення передбачених ст. 18 Закону України « Про виконавче провадження » заходів щодо примусового виконання рішення Дзержинського райсуду м. Харкова від 06.10.2016 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 « Про стягнення заборгованості за договором позики » та зобов'язати його усунути допущені порушення шляхом здійснення певних виконавчих дій, а саме : на виконання вимог викладених в заяві стягувачаОСОБА_2 від 02.02.2017, здійснити виїзд за вказаною у заяві адресою : АДРЕСА_1, для встановлення зазначеного в складеному боржником ОСОБА_3 акті опису належного йому рухомого майна від 18.01.2017, та майна зазначеного в клопотанні стягувачаОСОБА_2 від 09.02.2017, з метою подальшого опису та арешту майна, щодо примусового виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.10.2016, з повідомленням сторін виконавчого провадження про час та дату здійснення зазначених виконавчих дій.
У судовому засіданні представник заінтересованої особи - боржника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення зазначеної скарги, пояснив, що державним виконавцем жодних виконавчих дій з підстав заявлених стягувачемОСОБА_2, на виконання рішення суду, в частині виявлення та опису належного боржнику ОСОБА_3 майна, вчинено не було.
Державний виконавець Білоконов О.В. у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду письмові пояснення, в яких проти задоволення скарги заперечував, так як вважав свої дії правомірними та такими, що здійснені в межах своїх повноважень та на підставі приписів ЗУ « Про виконавче провадження ». При цьому наголошуючи на тому, що зазначене скаржником майно ним не було описано, так як боржником ОСОБА_3 не було представлено правовстановлюючих документів щодо зазначеного ним майна.
Ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова від 27 березня 2017 року скаргу ОСОБА_2 задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківської області Білоконова О.В. в частині нездійснення передбачених ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішення Дзержинського райсуду м. Харкова від 06.10.2016 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики. Зобов'язано державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківської області Білоконова О.В. усунути допущені порушення шляхом здійснення певних виконавчих дій, а саме : на виконання вимог викладених в заяві стягувачаОСОБА_2 від 02.02.2017, здійснити виїзд за вказаною у заяві адресою : АДРЕСА_1, для встановлення зазначеного в складеному боржником ОСОБА_3 акті опису належного йому рухомого майна від 18.01.2017, та майна зазначеного в клопотанні стягувачаОСОБА_2 від 09.02.2017, з метою подальшого опису та арешту майна, щодо примусового виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.10.2016 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, з повідомленням сторін виконавчого провадження про час та дату здійснення зазначених виконавчих дій.
В апеляційній скарзі державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківської області Білоконов О.В. ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції з постановленням нової ухвали, якою відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги посилається на незаконність, необґрунтованість ухвали, постановленої з порушенням вимог матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб о рганів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до вимог ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Задовольняючи скаргу про визнання бездіяльності державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківської області неправомірною суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ в Х/о Білоконовим О.В. зазначених вимог Закону України « Про виконавче провадження » не виконано, оскільки не був проведений опис та арешт майна боржника, а тому його бездіяльність в цій частині є неправомірною та такою, що порушує права стягувачаОСОБА_2.
З матеріалів справи вбачається, що 06.10.2016 рішенням Дзержинського райсуду м. Харкова по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики з останнього на користь позивач було стягнуто заборгованість у розмірі 6618063,49 грн. ( а.с.а.с. 36-39).
На виконання вказаного рішення суду 08.11.2016 судом було видано виконавчого листа № 638/12466/16ц. ( а.с.а.с. 45-47 ).
22.11.2016 постановами про відкриття виконавчого провадження ВП № 52955250 ВПВР УДВС ГТУЮ в Х/О та про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження, відкрито виконавче провадження по виконанню зазначеного судового рішення та виконавчого листа № 638/12466/16ц від 08.11.2016, яке було приєднано до зведеного виконавчого провадження № 44786478. ( а.с.а.с. 95-96, 97 ).
Також у судовому засіданні встановлено, що 02.02.2017 представником ОСОБА_2 державному виконавцю ВПВР УДВС ГТУЮ в Х/О Білоконову О.В. подано заяву, в якої зазначалось, що 31.01.2017 року стягувачем ОСОБА_2 було отримано повідомлення від боржника ОСОБА_3 про подання останнім до державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Х/О переліку рухомого майна, яке він просить описати, арештувати, а також здійснити його реалізації та отримані кошти зарахували для погашення боргу перед стягувачем.
За наявності зазначеної інформації, представник ОСОБА_2 просив державного виконавця виїхати за адресою : АДРЕСА_1 для здійснення опису та арешту рухомого майна боржника ОСОБА_3, перелік якого зазначений у акті опису рухомого майна боржника ОСОБА_3 від 18.01.2017, а також вжити заходів щодо реалізації описаного та арештованого зазначеного рухомого майна
Також, 09.02.2017 представником ОСОБА_2 державному виконавцю ВПВР УДВС ГТУЮ в Х/О подано клопотання, в якому зазначено, що ОСОБА_2 відомо, що окрім рухомого майна, зазначеного в акті опису рухомого майна від 18.01.2017, у боржника ОСОБА_3 є також і інше рухоме майно, яке придбавалося як до реконструкції нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1, так і після реконструкції зазначеної будівлі, перелік якого було зазначено в клопотанні. У зв'язку з чим, представник ОСОБА_2 просив державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Х/О виїхати за вказаною адресою для опису та арешту зазначеного рухомого майна боржника ОСОБА_3
Нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою : АДРЕСА_1, належить на праві приватної спільної сумісної власності боржнику ОСОБА_3 та ОСОБА_5, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна. ( а.с.а.с. 54, 55-56, 57, 58-59, 60-61, 78, 79, 99-100 ).
01.03.2017 державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ в Х/О Білоконовим О.В. боржнику ОСОБА_3 була направлена вимога щодо надання документів та доказів належності йому на праві приватної власності рухомого майна, яке перебуває за адресою : АДРЕСА_1. ( а.с. 98 ).
Пунктом 1 частини 1 статті 10 Закону України « Про виконавче провадження » передбачено, що заходами примусового виконання рішень є : звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.
Згідно до ч. 4 ст. 13 Закону України « Про виконавче провадження », опис та арешт майна здійснюється не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження.
Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 18 Закону України « Про виконавче провадження », виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний розглядати в установлені строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження.
В частині 1 статті 19 Закону України « Про виконавче провадження » зазначено, що сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчинені виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, користуватися іншими правами, наданими законом.
У судовому засіданні встановлено, що державному виконавцю ВПВР УДВС ГТУЮ в Х/О Білоконову О.В. стало відомо про місцезнаходження рухомого майна 02.02.2017 (за заявою від 02.02.2017) та 09.02.2017 (за клопотанням від 09.02.2017), тому опис рухомого майна боржника ОСОБА_3 мав бути ним здійснений 09.02.2017 (за заявою від 02.02.2017) та 16.02.2017 ( за заявою від 09.02.2017).
Однак, всупереч встановлених Законом України « Про виконавче провадження » строків для накладення арешту на майно боржника ОСОБА_3, опис та арешт майна боржника не був проведений.
Відповідно до ч. 6 ст. 48 Закону України « Про виконавче провадження », стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Відповідне положення міститься в ст. 379 ЦПК України.
Крім того, у пункті 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 06 від 07.02.2014 « Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах », зазначено що вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може бути залученим судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.
Таким чином, державний виконавець зобов'язаний здійснити опис майна боржника яким він володіє разом з іншими особами та звернутись до суду з поданням про виділ частки майна боржника з метою подальшого звернення стягнення на визначену судом частку для часткового погашення заборгованості боржника.
З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано не прийняті до уваги доводи державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Х/О Білоконова О.В. з приводу того, що не надання боржником ОСОБА_3 документів та доказів на підтвердження права власності останнього щодо рухомого майна, є безумовною перешкодою для проведення опису зазначеного майна та його арешту.
З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення скарги ОСОБА_2., оскільки державним виконавцем не був проведений опис та арешт майна боржника.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
На підставі наведеного та керуючись п.1 ч.2 ст.307, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківської області Білоконова Олексія Вячеславовича- відхилити.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 березня 2017 року- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий -
Судді