Справа № 636/3278/17
Провадження №2-а/636/136/17
29 вересня 2017 року м. Чугуїв
Суддя Чугуївського міського суду Харківської області Оболєнська С.А., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про відстрочку сплати судового збору,
встановила :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до УСЗН Чугуївської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, та клопотанням про відстрочку сплати судового збору до ухвалення судом рішення у справі, посилаючись на важке матеріальне становище та відсутність коштів, у в'язку з тим, що суттєва частина його заробітної плати витрачається на оренду житла, так як з вимушеним переміщенням він поступово намагається придбати предмети побуту та першої необхідності, одяг, які залишилися на непідконтрольній території.
Клопотання про відстрочку сплати судового збору не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 88 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Наведена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», згідно якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
З даної норми вбачається, що єдиною підставою для зменшення розміру судового збору є майновий стан заявника.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Звертаючись до суду з даним клопотанням, позивачем не зазначено належних доказів щодо підтвердження скрутного майнового стану, які б підтверджували його неспроможність сплатити судовий збір по даній справі на момент подання позову до суду, а навпаки зазначено, що він має регулярний дохід у виді заробітної плати.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.ХІ.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Таким чином, враховуючи, що відстрочка судом сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, в клопотанні не зазначено вагомих доказів на підтвердження того, що майновий стан позивача перешкоджає йому сплатити судовий збір у встановленому порядку і розмірі на момент подання позову, клопотання про відстрочку судового збору задоволенню не підлягає, оскільки підстави для відстрочки сплати судового збору відсутні.
Керуючись ст. 88 КАС України, суддя, -
постановила :
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочку сплати судового збору відмовити.
Повідомити позивача про необхідність сплатити судовий збір впродовж п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.
Cуддя: С.А. Оболєнська