Справа №635/3513/17
Провадження №1-в/635/471/2017
03 жовтня 2017 року Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
представника ТВК №100 - ОСОБА_4
засудженого - ОСОБА_5
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у с.Покотилівка заяву ОСОБА_5 про застосування умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання у відношенні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у місті Харкові громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніш судимого: 1) 14 липня 2010 року Харківським районним судом Харківської області за ст.ст.185 ч.3, 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік; 2) 25 листопада 2010 року Орджонікідзевським районним судом міста Харкова за ст.ст.185 ч.2, 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі; 3) 02 березня 2012 року Орджонікідзевським районним судом міста Харкова за ст.ст.185 ч.2, 70 ч.4, 71 КК України до 3 років позбавлення волі; 4) 11.04.2014 року Ленінським районним судом міста Харкова за ст.185 ч.1 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі; 5) 05.08.2015 року Харківським районним судом Харківської області за ст.ст.185 ч.3, 187 ч.1, 70, 71 КК України до 4 років позбавлення волі; до арешту мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , -
ОСОБА_5 був засуджений вироком Харківського районного суду Харківської області від 05 серпня 2015 року за ст.ст.185 ч.3, 187 ч.1, 70, 71 КК України до 4 років позбавлення волі. Строк відбування покарання рахується з 24.11.2014 року. Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено без змін - тримання під вартою. Вирок набрав законної сили 07.09.2015 року.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 01 червня 2016 року зараховано ОСОБА_5 в строк відбування покарання, призначеного вироком Харківського районного суду Харківської області від 05 серпня 2015 року строк попереднього ув'язнення з 24 листопада 2014 року по 07 вересня 2015 року, відповідно до вимог ч.5 ст.72 КК України, з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі. Ухвала набрала законної сили 08 червня 2016 року.
Початок строку відбування 24 листопада 2014 року.
Кінець строку відбування 10 лютого 2018 року.
З 18 вересня 2015 року ОСОБА_5 відбуває покарання в Державній установі «Темнівська виправна колонія (№100)».
За час відбування покарання допускав порушення вимог режиму відбування покарання, за що притягався до дисциплінарної відповідальності, але внаслідок проведеної роботи змінив свою поведінку на кращу. На теперішній час стягнення погашеня, має два заохочення, характеризується позитивно. На виробництві установи не працевлаштований, але бере активну участь в роботах по благоустрою колонії та відділення СПС №4, 5. Дбайливо ставиться до майна установи, виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. Відвідує виховні заходи, які проводяться в колонії, бере участь в реалізації програми диференційованого виховного впливу "Фізкультура і спорт", до реалізації програми ставиться з зацікавленістю.
За характером врівноважений, цілеспрямований. У відношенні до засуджених не конфліктний, підтримує рівні стосунки з різними категоріми засуджених. Підтримує родинні зв'язки з рідними шляхом телефонних розмов, отримує від них посилки та передачі.
Розкоюється у раніше скоєному злочині, вину визнає повністю. На профілактичному обліку установи не перебуває.
Засуджений ОСОБА_5 відбув більше 2/3 частки фактичного строку покарання.
Представник Державної установи «Темнівська виправна колонія (№100)» та засуджений ОСОБА_5 у судовому засіданні доводи, викладені в заяві підтримали і просили її задовольнити. Також представник ДУ "Темнівська виправна колонія (№100)" пояснив, що на теперішній час ОСОБА_5 працевлаштований, повністю погасив судові витрати, які є в нього за вироком суду. Своєю поведінкою довів своє виправлення.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення подання, посилаючись на те, що засуджений тривалий час не працював, має ряд стягнень, а тому не має підстав для задоволення його заяви і застосування до нього умовно-дострокового звільнення, оскільки він не довів свого виправлення, вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно зі ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом, в тому числі і про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання.
Відповідно до ч.1 ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Відповідно до ч.2 ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та фактично відбув встановлений ч.3 ст.81 КК України термін покарання.
Запровадження вищевказаного правового інституту, згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 26.04.2002р. «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст.50 КК України.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у згаданій Постанові Пленуму в п.17 оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Матеріали про умовно-дострокове звільнення, згідно п.13 раніше вказаної Постанови Пленуму, мають відображати процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, у зв'язку з чим дослідженню підлягають, окрім іншого, дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків тощо.
ОСОБА_5 відбув більш ніж 2/3 фактичного строку покарання, має два заохочення, стягнення, які раніш накладались на засудженого, погашені в установленому законом порядку, позитивною поведінкою довів своє виправлення, погасив витрати, які в нього є за вироком суду.
Отже, надаючи оцінку поведінці засудженого, суд доходить до висновку про можливість задоволення заяви та застосування до ОСОБА_5 умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання.
На підставі вищевикладеного, ст.81 КК України, керуючись ст.537 ч.1 п.2, ст.539 ч.2 п.1 КПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_5 про застосування умовно-дострокового звільнення від подальшого відбування покарання задовольнити.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , умовно-достроково звільнити від покарання, призначеного вироком Харківського районного суду Харківської області від 05 серпня 2015 року за ст.ст.185 ч.3, 187 ч.1, 70, 71 КК України у виді 4 років позбавлення волі на 4 місяці 07 днів.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області протягом семи днів зі дня її проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1