Справа № 182/3826/17
Провадження № 2/0182/2937/2017
Іменем України
29.09.2017 року м. Нікополь
Нікопольський місьрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кобеляцької-Шаховал І.О.
секретар Гавриленко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади Нікопольського міськвиконкому про визнання права власності на земельну ділянку, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання права власності на земельну ділянку.
В обгрунтування своїх вимог він посилається на наступні обставини.
Він проживає зі своєю родиною в домоволодінні № 11 по вул.Гастелло в м.Нікополі із серпня 1996 року, яке належить йому на підставі правовстановлюючого документа - договору купівлі-продажу, реєстраційним № 2-2062 від 21.08.1996 року, посвідченого державним нотаріусом 2-ї Нікопольської держнотконтори, зареєстрований у цілому за ним в КП НМБТІ 24.09.1996 року, у реєстровій книзі № 21 за реєстровим № 36. Домоволодіння № 11 по вул.Гастелло в м.Нікополі розташоване на земельній ділянці, загальною площею 972 кв.м (як вказано в договорі купівлі-продажу), і раніше домоволодіння належало відповідачеві ОСОБА_2. Згідно домової книги по зазначеному домоволодінню, ОСОБА_2 виписаний з 1996 року і не проживав за його адресою, що підтверджується довідкою квартального комітету, будинковою книгою, тобто більше двадцяти років він не цікавився нерухомістю - земельною ділянкою, яка, як з'ясувалося пізніше, приватизована на ім'я ОСОБА_2 із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - 0,1га /кадастровий номер 1211600000:03:030:0086/, і ведення особистого селянського господарства - 0,0002 га., кадастровий номер 1211600000:03:030:0087, що підтверджується виписками з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02.03.2016 року за № НВ-1203211752016 і № НВ-1203209562016; державним актом на право приватної власності на землю, серії ДП № 636, виданого на підставі рішення Нікопольської міської ради народних депутатів від 26.07.1996 року № 494, загальною площею 0,1002 га, зареєстрованим у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 636, і даний акт був отриманий ОСОБА_2 уже після здійснення угоди між ними, а він вважав, що це вже не стільки важливо, тому що будинок з надвірними будівлями ним проданий. ОСОБА_2 сказав, щоб він землю переоформляв на себе, ніяких претензій до нього не мав, розрахунки між ними зроблені повністю по угоді в серпні 1996 року. Всі ці роки він користувався житловим будинком з надвірними будівлями № 11 по вул.Гастелло в м.Нікополі, розташованому на даній земельній ділянці, і влітку 2015 року вирішив приватизувати земельну ділянку, якою користувався майже 20 років, і на якій перебуває його домоволодіння. Тому написав заяву в ДП «Центр державного земельного кадастру» від 20.10.2015 року і довідався про приватизацію зазначеної земельної ділянки. Він звернувся до ОСОБА_2, який передав йому зазначений державний акт на землю, і він знову звернувся в ДП «Центр державного земельного кадастру» для розробки технічної документації по землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), за результатами розгляду заяви була зроблена нова технічна документація на 2015 рік, згідно з якою загальна площа земельної ділянки відповідає даним державного акту на право приватної власності на землю, серії ДП № 636, виданого на підставі рішення Нікопольської міської ради народних депутатів від 26.07.1996 року № 494, загальною площею 0,1002 га, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 636 (за всю нову документацію платив він як замовник). ОСОБА_2 виїхав з домоволодіння в 1996 року на нове місце проживання, ніяких відносин з ним він не підтримував протягом двадцяти років. Він користується, відкрито володіє дотепер зазначеною земельною ділянкою при домоволодінні № 11 по вул.Гастелло в м.Нікополі із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - 0,1 га /кадастровий номер 1211600000:03:030:0086/, і ведення особистого селянського господарства - 0,0002 га /кадастровий номер 1211600000:03:030:0087/, загальною площею 0,1002 га., більше 20 років, тому вважає за можливе визнати за ним право власності на зазначену земельну ділянку. Загальна грошова оцінка земельної ділянки становить 42 133,00 гривень, що підтверджується звітами від 23.09.2016 року з експертної грошової оцінки земельної ділянки. Відповідно до ч.1 ст.120 Земельного Кодексу України, у випадку придбання права власності на житловий будинок, будову або спорудження, що перебуває у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розміщені дані об'єкти. До особи, яка придбала право власності на житловий будинок, будову або спорудження, розташоване на земельній ділянці особи, що перебуває у власності іншого, переходить право власності на земельну ділянку або його частину, на якім вони розміщені, без зміни його цільового призначення. Згідно з ч.1 ст.377 ЦК України, до особи, яка придбала право власності на житловий будинок, будову або спорудження, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розташовані, без зміни її цільового призначення, в обсязі й на умовах, установлених для попереднього землевласника (землекористувача). ОСОБА_2 на час передачі йому документів у 2015 році не заперечував проти того, щоб він звернувся до суду. Під час його звернення до суду з позовом отримав інформацію, що ОСОБА_2 помер. Судом був витребуваний актовий запис про смерть № 1795 від 06.11.2015 року, згідно якого ОСОБА_2 дійсно помер 04 листопада 2015 року у віці 85 років і на день смерті мешкав по вул.Псковська, 46. Тому змушений звернутися до суду з позовом до територіальної громади.
В судове засідання позивач та його представник не прибули, надали заяви, в яких просять розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити їх.
Представник відповідача в судове засідання не прибула, надала заяву, в якій просить справу розглянути за її відсутності, позов визнала, не заперечує проти його задоволення.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.120 Земельного Кодексу України, у випадку придбання права власності на житловий будинок, будову або спорудження, що перебуває у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розміщені дані об'єкти. До особи, яка придбала право власності на житловий будинок, будову або спорудження, розташоване на земельній ділянці особи, що перебуває у власності іншого, переходить право власності на земельну ділянку або його частину, на якім вони розміщені, без зміни його цільового призначення.
Згідно з ч.1 ст.377 ЦК України, до особи, яка придбала право власності на житловий будинок, будову або спорудження, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розташовані, без зміни її цільового призначення, в обсязі й на умовах, установлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Як встановлено в судовому засіданні, на підставі договору купівлі - продажу від 21.08.1996 року, позивач є власником жилого будинку з надвірними будівлями № 11 по вул.Гастелло в м.Нікополі (а.с.8, 16-18)). Вказаний будинок з надвірними будівлями розташований на земельній ділянці, загальною площею 972 кв.м. (а.с.8). В будинку № 11 по вул.Гастелло в м.Нікополі позивач зареєстрований та проживає зі своєю родиною з березня 1996 року (а.с.5). Колишній власник домоволодіння ОСОБА_2 з моменту продажу будинку в 1996 році в ньому не проживав (а.с.6). Однак, земельна ділянка (із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - 0,1га /кадастровий номер 1211600000:03:030:0086/, і ведення особистого селянського господарства - 0,0002 га., кадастровий номер 1211600000:03:030:0087), на якій розташований будинок з надвірними будівлями № 11 по вул.Гастелло в м.Нікополі, приватизована на ім'я колишнього власника ОСОБА_2, який отримав державний акт на право приватної власності на землю (а.с.32) вже після здійснення угоди між ним та позивачем по справі. 04.11.2015 року ОСОБА_2 помер (а.с.35). Всі роки з моменту укладення договору купівлі - продажу позивач користувався житловим будинком з надвірними будівлями № 11 по вул.Гастелло в м.Нікополі, та вказаною земельною ділянкою. Однак, приватизувати на своє ім»я спірну земельну ділянку не має можливості.
За таких обставин суд вважає можливим визнати за позивачем право власності на спірну земельну ділянку.
Враховуючи викладене та керуючись ст.3, 10, 15, 57, 58, 60, 212, 214 ЦПК України, суд, -
Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами № 11 по вул.Гастелло в м.Нікополі Дніпропетровській області (із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - 0,1 га /кадастровий номер 1211600000:03:030:0086/, і ведення особистого селянського господарства - 0,0002 га /кадастровий номер 1211600000:03:030:0087/), зареєстровану на ім'я ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю, серії ДП № 636, та виданого на підставі рішення Нікопольської міської ради народних депутатів від 26.07.1996 року № 494, загальною площею 0,1002 га..
Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Нікопольський міськрайонний суд.
Суддя: ОСОБА_3