Справа № 202/6365/17
Провадження № 1-кс/202/1901/2017
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
26 вересня 2017 року м. Дніпро
слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017040660001245,-
У провадженні СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 червня 2017 року за № 12017040660001245, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.
25 вересня 2017 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017040660001245.
Дане клопотання, згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, було передано слідчому судді 25 вересня 2017 року.
Згідно матеріалів клопотання 23.06.2017 до Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшов матеріал по заяві ОСОБА_5 , щодо невстановленої особи, яка у листопаді місяці 2016 року знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом обману заволоділа майном ОСОБА_5 .
Даний факт зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 23.06.2017 за № 12017040660001245, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч. 3 КК України.
В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що з 22.07.2012 було зареєстровано право власності на нерухоме майно, а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_5 .
У 2016 році ОСОБА_5 вирішив продати свою квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , через скрутне матеріальне становище.
10.11.2016 року ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 приїхав до нотаріуса ОСОБА_7 , де ОСОБА_6 нічого не пояснюючи ОСОБА_5 , дав підписати якісь документи (як сказав ОСОБА_6 , вони необхідні для продажу квартири). Що й зробив ОСОБА_5 , які саме документи підписував ОСОБА_5 не знає.
Потім ОСОБА_6 сказав, що ОСОБА_5 необхідно виписатися зі своєї квартири, бо туди вже хочуть в'їхати нові власники. Що й зробив ОСОБА_5 , разом з ОСОБА_6 поїхали до паспортного сервісу й там його виписали з квартири.
Потім 29.11.2016 разом з ОСОБА_6 , ОСОБА_5 приїхав до нотаріуса ОСОБА_8 , де ОСОБА_6 знову ж таки дав ОСОБА_5 підписати документи, які останній не читав, тому що ОСОБА_6 запевнив, що з документами все гаразд, і що їх необхідно швидко підписати, тому читати необов'язково, що й зробив ОСОБА_5 .
Через деякий час ОСОБА_6 скинув на пенсійну картку ОСОБА_5 № НОМЕР_1 «Приват Банку», 200 грн. й сказав, що через тиждень скине усі іншу суму грошових коштів за продаж квартири. Але через тиждень гроші не скинув, а на телефонні дзвінки перестав відповідати взагалі.
Так, ОСОБА_5 зрозумів, що його ошукали шахраї, та тепер останній залишився без будинку, майже на вулиці, бо іншого житла в не має.
Слідчим з'ясовано, що приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 29 листопада 2016 року за реєстровим № 4822 посвідчено договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_5 , від імені якого діяв громадянин ОСОБА_9 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_7 від 10 листопада 2016 року за реєстровим № 1162, зобов'язується передати у власність громадянці ОСОБА_10 квартиру АДРЕСА_2 .
У своєму клопотанні слідчий просить накласти арешт на об'єкт нерухомого майна - квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки остання набута протиправним шляхом, є об'єктом кримінально-протиправних дій, а незастосування заборони користування, розпорядження квартирою може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, передачі квартири, у зв'язку з чим просила заборонити здійснення будь-яких операцій, пов'язаних із відчуженням вказаного майна. Клопотання розглядати без участі власника майна.
Слідчий СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 клопотання підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання без виклику власника майна.
Заслухавши думку слідчого, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017040660001245 підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України 11 заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, право власності на квартиру АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_10 .
Виходячи з вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки слідчим доведено необхідність накладення арешту на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з тим, що вказане нерухоме майно є об'єктом кримінально-протиправних дій, а незастосування заборони здійснення будь-яких операцій з квартирою може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, передачі квартири.
Клопотання про фіксування процесуальної дії за допомогою технічного засобу під час розгляду клопотання слідчому судді не надходило і за ініціативою слідчого судді не здійснювалося, що відповідає вимогам ст. 107 КПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 170-175, 309, 369-372, 395 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12017040660001245 - задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони здійснення будь-яких операцій, пов'язаних із відчуженням, на об'єкт нерухомого майна - квартиру, яка перебуває у власності ОСОБА_10 , а саме на квартиру АДРЕСА_2 .
Ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.
Особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5-ти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1