Справа № 761/31145/17
Провадження № 1-кс/761/19783/2017
06 вересня 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 171 000 400 051 92, у якому
гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Києва, громадянка України, українка, з середньою освітою, яка перебуває у зареєстрованому шлюбі, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштована, зареєстрована та мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , не судима;
підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_5 .
На обґрунтування клопотання зазначено, що 11.07.2017 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України, що скоєні за таких обставин.
ОСОБА_5 спільно з іншими особами упродовж квітня - червня 2017 року, керуючись умислом, направленим на заволодіння чужим майном, шляхом доведення потерпілих до безпорадного стану внаслідок несвідомого вживання останніми психотропних лікарських засобів, заволоділи майном ОСОБА_7 на суму 105 487 грн, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на суму 65 260 грн. 81 коп.
Рішенням слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 11.07.2017 до підозрюваної застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 08.09.2017.
Постановою першого заступника прокурора м. Києва від 04.09.2017 строк досудового розслідування продовжений до чотирьох місяців, тобто до 11.11.2017.
На переконання слідчого, раніше встановлені ризики переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення не зменшилися.
З огляду на неможливість завершити розслідування, з метою проведення слідчих та процесуальних дій слідчий просив продовжити строк тримання підозрюваної під вартою у межах строку досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.
Підозрювана та її захисник заперечували проти задоволення клопотання, оскільки вважали, що підозра, висунута гр. ОСОБА_5 не обґрунтована, вказані стороною обвинувачення ризики не процесуальної поведінки підозрюваної не доведені. Сторона захисту просила слідчого суддю врахувати, що на утриманні гр. ОСОБА_5 перебуває малолітню дитина, тому просила змінити запобіжний захід з тримання під вартою на інший, не пов'язаний з утриманням підозрюваного в ізоляції від суспільства
Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ст.199 КПК України на слідчого суддю покладений обов'язок при розгляді клопотання про продовження строку тримання особи під вартою з'ясувати обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, свідчать про існування раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також чинники, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.
Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях гр. ОСОБА_5 ознак кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України.
Згідно з ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 11.07.2017 ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваної визнана можливість переховування останньої від органів досудового розслідування та суду, незаконний вплив на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання про існування на час розгляду клопотання передбачених кримінальним процесуальним законом і зазначених у попередній ухвалі про тримання підозрюваної під вартою ризиків неправомірної процесуальної поведінки останньої, слідчий суддя відмічає, що ризиком у цьому випадку слід вважати дію, яка може бути вчинена з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваної переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує, що такі дії цілком вірогідні з огляду на покарання, яке загрожує гр. ОСОБА_5 у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого злочину.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у рішенні «В. проти Швейцарії» зазначив, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Керуючись наведеним, слідчий суддя вважає, що на користь існування наведеного ризику свідчить відсутність у ОСОБА_5 тих вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрювану від вчинення дій з метою переховування, зокрема, міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи.
Наявність на утриманні підозрюваної малолітньої дитини, хоча і свідчить про її певні сімейні зв'язки, у той же час зазначений чинник не є таким, що повністю усуває або значно мінімізує ризик переховування ОСОБА_5 від слідства та суду.
Крім того, характер інкримінованих підозрюваній злочинів, пов'язаних з застосування насильства, також свідчить про наявність достатніх підстав для негативної оцінки моральних якостей ОСОБА_5 , що підтверджує ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки останньої.
Співставлення можливих негативних для підозрюваної наслідків переховування у вигляді її ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після її можливого затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Крім того, ризик щодо можливого вчинення підозрюваною іншого кримінального правопорушення також ґрунтується на матеріалах клопотання, оскільки остання не має офіційного та стабільного джерела доходів, отже, не включено, що вчинення злочинів було єдиним способом заробітку ОСОБА_5 .
У той же час, враховуючи тривалість досудового розслідування та обсяг процесуальних дій, проведених органом досудового розслідування, слідчий суддя вважає не доведеним стороною обвинувачення актуальність існування заявленого ризику впливу ОСОБА_5 на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що продовжують існувати ризики не процесуальної поведінки ОСОБА_5 .
Однією з обставин, з якою закон пов'язує можливість продовження строку тримання особи під вартою, є необхідність проведення певних слідчих та процесуальних дій, без виконання яких неможливо закінчити досудове розслідування.
Як випливає з клопотання та доводів прокурора у подальшому необхідно провести низку експертиз, провести впізнання за участі потерпілих, додатково допитати свідків, ознайомити підозрювану та її захисника з матеріалами досудового розслідування, скласти обвинувальний акт.
Сукупність викладеного, дані про обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_5 злочинів, приводять слідчого суддю до переконання, що доводи прокурора про відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу є обґрунтованими.
Частиною 3 статті 197 КПК передбачено, що строк тримання під вартою може бути продовжений у межах строку досудового розслідування.
Приймаючи до уваги, що постановою першого заступника прокурора м. Києва від 04.09.2017 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжений до 11.11.2017, саме у цих часових межах можливе продовження строку тримання підозрюваної під вартою.
При цьому відповідно до положень ч.4 ст. 183 КПК слідчий суддя вважає за можливе при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави, оскільки злочини, за якими підозрюється ОСОБА_5 , вчинені із застосуванням насильства.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 196, 197 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 задовольнити.
Продовжити строк тримання підозрюваної ОСОБА_5 під вартою по 05 листопада 2017 року включно.
На ухвалу слідчого судді до Апеляційного суду м. Києва прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1