Справа № 761/22822/17
Провадження № 1-кс/761/14395/2017
12 серпня 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 171 001 000 041 23, у якому
гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Макіївка Донецької області, громадянин України, українець, з середньою освітою, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину, офіційно не працює, інвалід 3 групи, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимий,
підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 ОСОБА_6 клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 20.04.2017 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України, що скоєне за таких обставин.
ОСОБА_4 01.04.2017 приблизно о 6-й годині зайшов до квартири АДРЕСА_3 , де вступив у словесний конфлікт з гр. ОСОБА_8 , у ході якого штовхав останню. На звук сварки вийшов гр. ОСОБА_9 , який почав захищати гр. ОСОБА_8 .
У подальшому, ОСОБА_4 умисно наніс гр. ОСОБА_9 не менше двох ударів в обличчя, після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник у невідомому напрямку.
Вказаними діями гр. ОСОБА_4 заподіяв гр. ОСОБА_9 тяжкі тілесні ушкодження.
На підставі ухвали слідчого судді від 03.07.2017 ОСОБА_4 затримано з метою приводу останнього для участі у розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, просила його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, наполягаючи на необґрунтованості підозри та відсутності вказаних стороною обвинувачення ризиків не процесуальної поведінки ОСОБА_4 , оскільки останній від органу досудового розслідування не переховувався, повідомляв слідчого про зміну місця проживання.
У зв'язку з цим сторона захисту просила застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням підозрюваного під вартою.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані суду матеріали, дійшов висновку про таке.
Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;
-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» наголосив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_4 ознак інкримінованого злочину.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя враховує дані про особу ОСОБА_4 , його процесуальну поведінку під час дії попереднього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, стан здоров'я, репутацію тощо.
Так, сторона обвинувачення наголошує на тому, що підозрюваний покладені на нього обов'язки у зв'язку із застосуванням попереднього запобіжного заходу порушив, змінив місце мешкання, на виклики слідчого не з'являвся.
У той же час, як вбачається з наданих слідчому судді матеріалів, ОСОБА_4 неодноразово доводив до відома органу досудового розслідування інформацію про зміну місця мешкання та зазначав нову адресу, за якою тимчасово проживає.
Крім того, слідчий суддя вважає недоведеним з боку сторони обвинувачення ухилення підозрюваного ОСОБА_4 від явки до слідчого, оскільки передбачені ст. 136 КПК підтвердження отримання підозрюваним викликів не надані, що ставить під сумнів обізнаність підозрюваного про необхідність прибуття до органу досудового розслідування та спростовує припущення слідчого щодо свідомого ухилення ОСОБА_4 від явки.
Сукупність зазначених даних, відсутність у наданих стороною обвинувачення матеріалах підтвердження існування реальних намірів ОСОБА_4 вдатися до дій, спрямованих на ухилення від досудового розслідування та суду, приводить до висновку про відсутність вказаного ризику.
Крім того, не ґрунтуються на матеріалах клопотання доводи сторони обвинувачення про наявність ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення
Водночас, враховуючи характер інкримінованого підозрюваному злочину, неприязні стосунки з потерпілим та свідками, слідчий суддя вважає реально існуючим ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків та потерпілих у справі.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.
Відповідно до ч. 2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до раніше не судимої особи може бути застосований лише у разі, якщо вона підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Покарання за ч. 1 ст.121 КК передбачає позбавлення волі понад зазначений строк.
У той же час, прокурором не доведено, що належну процесуальну поведінку не зможе забезпечити менш суворий, ніж тримання під вартою, запобіжний захід.
Відповідно до ст.178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК, слідчий суддя зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини, у тому числі вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків у місці його постійного проживання; репутацію підозрюваного, відсутність у нього судимостей.
Врахування зазначених обставин у сукупності з покаранням, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, існуючі ризики, пов'язані з перешкоджанням кримінальному провадженню, приводить слідчого суддю до переконання, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного може більш м'який запобіжний захід, ніж ініційований стороною обвинувачення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_7 відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покласти на нього такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Строк дії даної ухвали встановити по 10 вересня 2017 року включно.
На ухвалу прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва.
Слідчий суддя ОСОБА_1