печерський районний суд міста києва
Справа № 757/41814/17-к
22 вересня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю особи, яка звернулась зі скаргою ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Генеральної прокуратури України щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення, -
До Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 у порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність Генеральної прокуратури України, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 18.07.2017 вх. № 11.
ОСОБА_3 зазначає у поданій скарзі, що бездіяльність Генеральної прокуратури України полягає у невиконанні положень ст. 214 КПК України, а саме - до ЄРДР не було внесено відомості із заявою останнього про вчинення кримінального правопорушення.
Посилаючись на відсутність інформації про внесення відомостей за вищезазначеною заявою до ЄРДР особа, що подала скаргу просить зобов'язати Генеральну прокуратуру України внести відомості про кримінальне правопорушення, як вважає заявник, до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
У судовому засіданні особа, яка подала скаргу вимоги визначені у ній підтримав, просив задовольнити.
У судове засідання представник Генеральної прокуратури України не з'явився, про дату та час розгляду скарги повідомлялися належним чином.
Згідно з ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що представник Генеральної прокуратури України, не з'явився в судове засідання, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, а відтак слідчий суддя визнав за можливе прийняти рішення по суті скарги без його участі.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення особи, що подала скаргу, вивчивши подані письмові докази, приходить до наступного висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
В ході розгляду скарги встановлено, що ОСОБА_3 звернувся 18.07.2017 вх. № 11 до Генеральної прокуратури України із заявою про вчинення, на його думку, кримінального правопорушення суддею, відомості за якою просив внести до ЄРДР.
Системний аналіз положень ст. ст. 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Вбачається, що ОСОБА_3 , просить внести відомості щодо вчинення, на його думку, суддею кримінального правопорушення, в результаті його незгоди з процесуальними діями та рішеннями.
Положення ч. 2 ст. 126 Конституції України проте, що вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об'єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму ВСУ «Про незалежність судової влади» втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв'язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи не вчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення. При цьому не має значення, за допомогою яких засобів, на якій стадії процесу та в діяльність суду якої інстанції здійснюється втручання.
Незалежність і недоторканність суддів є невід'ємною ознакою правової держави та однією з фундаментальних засад демократичного суспільства. Як наголошується в Рекомендації № R (94) 12 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо незалежності, ефективності та ролі суддів, незалежність судів є передумовою верховенства права та основоположною гарантією справедливого суду.
Здійснення права кожного на судовий захист на основі принципу верховенства права, здійснення правосуддя від імені держави Україна виключно на підставі Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, висувають високі вимоги до моральних якостей кожного судді.
Положення Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексу суддівської етики, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за якою кожен має право на незалежний і справедливий суд, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, Основних принципів щодо незалежності судових органів, схвалених резолюціями Генеральної Асамблеї ООН від 29.11.1985 та 13.12.1985, Рекомендацій щодо ефективного впровадження Основних принципів незалежності судових органів, схвалені резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 15.12.1989, Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, Європейської хартії про закон щодо статусу суддів у сукупності та зокрема кожні спрямовані на встановлення етичних стандартів, пов'язаних зі статусом судді.
За Бангалорськими принципами поведінки суддів, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Крім цього, означені положення кореспондуються з правовою позицією, викладеною в рішенні ЄСПЛ у справі «Салов проти України» від 06.09.2005 року, де вказується, що одним із основних аспектів верховенства права є принцип правової впевненості, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким рішенням суду. Аналогічна правова позиція викладена в рішенні ЄСПЛ «Брумареску проти Румунії».
Таким чином, зобов'язання внесення відомостей до ЄРДР за заявою такого роду, прямо суперечить ст. 126 Конституції України, Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та не відповідає практиці ЄСПЛ.
Виходячи з викладеного, слідчий суддя вважає, що скарга є необґрунтованою, тому відмовляє у задоволенні скарги та, керуючись ст. ст. 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Генеральної прокуратури України щодо внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали бути виготовлений і проголошений о 12 год. 55 хв., 26 вересня 2017 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1