печерський районний суд міста києва
Справа № 757/3049/16-к
28 вересня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про перегляд рішення за ново виявленими обставинами: ухвали Печерського районного суду м. Києва від 27.01.2017 у справі № 757/3049/16к за результатами розгляду клопотання слідчого СВ Печерського УП ГУНП України в м. Києві ОСОБА_5 , погодженого прокурором місцевої прокуратури № 6 м. Києва ОСОБА_6 про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12015100060007565 від 24.11.2015,-
В провадження суду надійшли заява адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами: ухвали Печерського районного суду м. Києва від 27.01.2017 у справі № 757/3049/16к за результатами розгляду клопотання слідчого СВ Печерського УП ГУНП України в м. Києві ОСОБА_5 , погодженого прокурором місцевої прокуратури № 6 м. Києва ОСОБА_6 про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12015100060007565 від 24.11.2015, у якому ОСОБА_4 складено письмове повідомлення про підозру.
Дану заява сторона захисту обґрунтовує наявністю нововиявлених обставин, які не були та не могли бути відомі ні сторонам кримінального провадження ні суду при розгляді клопотання слідчого СВ Печерського УП ГУНП України в м. Києві ОСОБА_5 , погодженого прокурором місцевої прокуратури № 6 м. Києва ОСОБА_6 про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12015100060007565 від 24.11.2015, у якому ОСОБА_4 складено письмове повідомлення про підозру.
В судовому засіданні захисник заяву підтримав, посилаючись на викладені в ній доводи, просив заяву задовольнити, а ухвалу слідчого судді від 27.01.2017 у справі № 757/3049/16к скасувати, та в задоволенні клопотання слідчого СВ Печерського УП ГУНП України в м. Києві ОСОБА_5 , погодженого прокурором місцевої прокуратури № 6 м. Києва ОСОБА_6 про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12015100060007565 від 24.11.2015 - відмовити.
Прокурор та слідчий в судове засідання не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не направляли. Про час, дату та місце розгляду заяв повідомлялись вчасно та належним чином.
Судом, з урахуванням викладеного, думки прокурора, положень ст. 466 КПК України, визнано можливим розгляд заяв у відсутність прокурора та слідчого.
Суд, вислухавши доводи захисника, дослідивши матеріали заяв про перегляд судових рішень за ново виявленими обставинами, матеріали кримінального провадження, приходить до наступного висновку.
Так ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.01.2017 у справі № 757/3049/16 задоволено клопотання слідчого СВ Печерського УП ГУНП України в м. Києві ОСОБА_5 , погодженого прокурором місцевої прокуратури № 6 м. Києва ОСОБА_6 про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12015100060007565 від 24.11.2015, у якому ОСОБА_4 складено письмове повідомлення про підозру.
Означене судове рішення набрало законної сили.
Відповідно до ст.. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.
Згідно з ч. 2 ст. 459 КПК України, наряду з іншим передбачено, що нововиявленими обставинами визнаються:інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.
Так, на підставі поданих матеріалів встановлено, що в провадженні СВ Печерського УП ГУНП України в м. Києві перебувало кримінальне провадження № 12015100060007565 від 24.11.2015.
В даному кримінальному провадженні 23.01.2016 слідчим СВ печерського УГНП у м. Києві ОСОБА_5 за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_6 ОСОБА_4 складено письмове повідомлення про підозру.
Відносно ОСОБА_4 складено письмове повідомлення про підозру за ч.5 ст. 191 КК України. При цьому зміст вказаного повідомлення про підозру зводиться до того, що ОСОБА_4 будучи Першим заступником Голови Ради Директорів наприкінці 2014 року вчинив умисні дії на реалізацію злочинного умислу направленого на протиправне заволодіння грошовими коштами ПАТ «Дельта Банк», що призвело до заподіяння матеріальної шкоди ПАТ «Дельта Банк» в особливо великому розмірі. (копія письмового повідомлення про підозру додається).
Відтак, зі змісту письмового повідомлення про підозру випливає, що ОСОБА_4 насамперед був найманим працівником щодо ПАТ «Дельта Банк». Діями ОСОБА_4 , за твердженням сторони обвинувачення, спричинено шкоду тільки ПАТ «Дельта Банк», а відтак, відповідно до положень ст. ст. 477, 478 КПК України дане кримінальне провадження могло бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого - ПАТ «Дельта Банк».
Однак, вказане кримінальне провадження розпочате за заявою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ «Дельта Банк» ОСОБА_7 від 04.09.2015. (копії заяви та витягу з ЄРДР додаються). При цьому Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ «Дельта Банк» жодна шкода, будь-якими діями ОСОБА_4 не завдана, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб'є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.
Таким чином, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ «Дельта Банк» жодним чином не підміняє собою ПАТ «Дельта -Банк», та відповідно не наділений тими самим процесуальними правами, що й ПАТ «Дельта -Банк», чи його акціонери.
Враховуючи зазначені обставини, зміст письмового повідомлення про підозру, дане кримінальне провадження взагалі не могло бути розпочате без заяви ПАТ «Дельта - Банк» чи його акціонерів, жодні процесуальні дії в ньому не могли бути вчинені органом досудового розслідування, та тим більше ОСОБА_4 не могло бути складене повідомлення про підозру.
Таким чином, органом досудового розслідування при провадженні досудового розслідування порушено вимоги ст. ст. 477, 478 КПК України.
Вказані обставини, при розгляді клопотання слідчим суддею не були та не могли бути відомі при ухваленні судового рішення і вони разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність постановленої ухвали.
Відтак слідчий суддя погоджується з доводами сторони захисту щодо наявності підстав для скасування ухвали Печерського районного суду м. Києва від 27.01.2016 у справі № 757/3049/16к.
Відповідно до ст. 467 КПК України суд має право скасувати вирок чи ухвалу і ухвалити новий вирок чи постановити ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.
Враховуючи, що ухвала за результатами розгляду клопотання слідчого СВ Печерського УП ГУНП України в м. Києві ОСОБА_5 , погодженого прокурором місцевої прокуратури № 6 м. Києва ОСОБА_6 про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12015100060007565 від 24.11.2015 постановлена слідчим суддею, то в даному випадку, суд керується повноваженнями слідчого судді при розгляді клопотань даної категорії.
Виходячи зі змісту ст. ст. 188, 189 КПК України, дозвіл на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути надано слідчим суддею виключно відносно підозрюваного, який переховується від органів досудового розслідування чи суду.
Відповідно до ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Як встановлено в судовому засіданні та описано в мотивувальній частині ухвали вище, органом досудового розслідування насамперед порушено вимоги ст. ст. 477, 478 КПК України.
Поряд з викладеним, слідчий суддя погоджується з доводами сторони захисту з приводу того, що на час розгляду означеного клопотання ОСОБА_4 не було в спосіб, визначений КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки складене письмове повідомлення про підозру відносно ОСОБА_4 23.01.2016 було вручено ОСОБА_8 для передачі ОСОБА_4 (дані містяться в протоколі допиту свідка ОСОБА_9 , протоколі про залишення для передачі повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 23.01.2016.
Між тим, Відповідно до ст. 3 ст. 111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу (статті 133 - 143).
Ч. 3 ст. 135 КПК України визначає, що, у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повідомлення вручається під розписку дорослому члену сім і особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
З показань, допитаного 23.01.2016 свідка ОСОБА_8 вбачається, що останній не є членом сім'ї ОСОБА_4 , а виключно іноді гостює в своєї доньки ОСОБА_10 , а відтак не підпадає під ознаки, визначені п.1 ч.1 ст. 3 КПК України та ст. 3 СК України - близького родича та члена сім'ї, а також не є особою, яка спільно проживає з ОСОБА_4 .
Аналогічні за змістом дані містяться в протоколі про залишення для передачі повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 23.01.2016, з яких вбачається, що ОСОБА_8 при складанні означеного протоколу зазначив, що з гр. ОСОБА_4 він не проживає, де останній знаходиться йому не відомо та жодних відносин вони не підтримують протягом останніх 3-х років. при цьому ОСОБА_8 відмовився приймати будь -які документи для передачі ОСОБА_4 , в тому числі й письмове повідомлення про підозру.
Таким чином, органом досудового розслідування недотримано вимоги ст. 278 КК України щодо вручення письмового повідомлення про підозру ОСОБА_4 , а відтак в останнього відсутній належний процесуальний статусу підозрюваного як учасника даного кримінального провадження, що в свою чергу унеможливлює оголошення його в розшук та в свою чергу унеможливлює надання дозволу на його затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Стороною обвинувачення жодних доказів, які в спростовували твердження сторони захисту, що будь -якими іншими способами, визначеними КПК України письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 не вручалось, суть його останньому не роз'яснювалась, не роз'яснювались його процесуальні права та обов'язки як підозрюваного, в судовому засіданні не надано.
Вказані обставни не були та не могли бути відомі суду під час ухвалення судового рішення, оскільки такі дані не були долучені слідчим до матеріалів клопотання, що позбавило суд можливості перевірити згадувані обставини та ухвалити відповідне рішення.
Зазначенеє не тільки порушенням з боку органу досудового розслідування порядку вручення повідомлення про підозру, але й положень ч.3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:
а) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього, що знайшло своє відображення в правовій позиції, висловленій в рішенні ЄСІІЛ: “Абрамян проти Росії”, відповідно до якої Європейський суд з прав людини (далі - Суд) зазначає, що у тексті підпункту “а” п. З ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню “обвинувачення” особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 р. у справі “Камасінскі проти Австрії”, № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту “а” п. З ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див.: рішення від 25 березня 1999 р. у справі “Пелісьє та Сассі проти Франції” [ВП], № 25444/94, п. 52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі “Матточіа проти Італії”, № 23969/94, п. 58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі “І.Н. та інші проти Австрії”, № 42780/98, п. 34).
Таким чином, суд вивчивши матеріали клопотання слідчого СВ Печерського УП ГУНП України в м. Києві ОСОБА_5 , погодженого прокурором місцевої прокуратури № 6 м. Києва ОСОБА_6 про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12015100060007565 від 24.11.2015 приходить до висновку, що зважаючи на обставини, викладені вище означене клопотання задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст. 7, 9, 188, 189, 278, 280, 281, 477, 478, 459 -467 КПК України, -
Заяву адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про перегляд рішення за ново виявленими обставинами: ухвали Печерського районного суду м. Києва від 27.01.2017 у справі № 757/3049/16к за результатами розгляду клопотання слідчого СВ Печерського УП ГУНП України в м. Києві ОСОБА_5 , погодженого прокурором місцевої прокуратури № 6 м. Києва ОСОБА_6 про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12015100060007565 від 24.11.2015 - задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 27.01.2016 у справі № 757/3049/16к за результатами розгляду клопотання слідчого СВ Печерського УП ГУНП України в м. Києві ОСОБА_5 , погодженого прокурором місцевої прокуратури № 6 м. Києва ОСОБА_6 про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12015100060007565 від 24.11.2015 - скасувати.
В задоволенні клопотання слідчого СВ Печерського УП ГУНП України в м. Києві ОСОБА_5 , погодженого прокурором місцевої прокуратури № 6 м. Києва ОСОБА_6 про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12015100060007565 від 24.11.2015 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1