печерський районний суд міста києва
Справа № 757/56213/17-к
26 вересня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність Генеральної прокуратури України про зобов'язання вчинити дії, -
До Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність Генеральної прокуратури України про зобов'язання вчинити дії.
У вимогах даної скарги особа, що подала скаргу ОСОБА_2 просить зобов'язати Генерального прокурора України забезпечити розгляд клопотання № 20170918-01-01 від 18.09.2017 та задовольнити його чи надати процесуальне рішення про відмову у задоволенні клопотанні у рамках кримінальних проваджень № 52016000000000119 та № 42016000000001125.
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Процесуальна дія провадиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями кримінально-процесуального закону, чинного на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
У ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Відповідно до ч. 19 ст. 3 КПК України, сторонами кримінального провадження є - з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КПК України, клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 55 КПК України, права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Разом з тим, вимоги особа, що подала скаргу не надав жодних доказів на підтвердження процесуального статусу у кримінальному провадженні, що відповідно до ст. 220 КПК України, не є уповноваженою особою на подання такого роду скарг.
Вимоги звернення ОСОБА_2 направлені на зобов'язання Генерального прокурора України забезпечити розгляд клопотання № 20170918-01-01 від 18.09.2017 та задовольнити його чи надати процесуальне рішення про відмову у задоволенні клопотанні.
Разом з тим, вимоги особи, що подала звернення не визначені та нерегламентовані Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України.
Виходячи із змісту звернення, не вбачається наявності рішення, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, право на оскарження яких породжується у сторони кримінального провадження.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_2 подав скаргу, що не може бути предметом розгляду у порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, передбаченого ч. 1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора, що не підлягає оскарженню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 303, ч. 4 ст. 304, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність Генеральної прокуратури України про зобов'язання вчинити дії.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1