Справа № 369/5424/17
Провадження № 2-сз/369/61/17
Іменем України
22.09.2017 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчко А.Я. розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про повернення судового збору у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 Рауф гизи про стягнення заборгованості, -
22.09.2017 року заявник звернувся до суду з заявою про повернення судового збору, посилаючись на те, що згідно ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.05.2017 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 Рауф гизи про стягнення заборгованості було повернуто позивачу на підставі п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України, тому просив повернути сплачений судовий збір у розмірі 1600 грн. 00 коп., згідно платіжного доручення від 13.05.2017 року.
Згідно ст. 1 Закону України Про судовий збір судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. п. збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.
Стаття 7 Закону України «Про судовий збір» містить вичерпний перелік підстав для повернення вартості судового збору, а саме: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); закриття провадження у справі.
Як вбачається з матеріалів справи 25.05.2017 року згідно ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області, позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 Рауф гизи про стягнення заборгованості було повернуто позивачу на підставі п. 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України.
Оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Пунктом 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», передбачено, що законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховується суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно - правових актів Національного банку України. Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів(фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Пунктом 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», передбачено, що судовий збір повертається за ухвалою суду, при цьому, поданий заявником платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору, повертається заявнику, а до матеріалів справи приєднується належним чином посвідчена копія цього документа.
У відповідності до ч. 5 ст. 119 ЦПК України, листа Вищого спеціалізованого суду України № 10-1386/0/4-12 від 27 вересня 2012 року «про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір», до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Згідно п. 11 ч. 2 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, платіжні доручення на безготівкове перерахування державного мита, квитанції банку про сплату державного мита додаються до позовних заяв.
З аналізу норм чинного законодавства та судової практики вбачається, що обов'язковою умовою повернення судового збору є наявність у матеріалах справи оригіналу квитанції про сплату судового збору або платіжного доручення.
Таким чином, оскільки оригінал квитанції про сплату судового збору у матеріалах справи відсутній. При зверненні до суду із клопотанням про повернення судового збору заявник подав лише копію квитанції про сплату судового збору, виготовленої за допомогою копіювального апарату. У зв'язку з цим,суд позбавлений можливості перевірити достовірність сплати судового збору та повернути його у відповідності до норм діючого законодавства.
З огляду на викладене, суд вважає, що слід відмовити у задоволенні заяви про повернення сплаченого судового збору.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст. 57 Бюджетного кодексу України, -
Заяву Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про повернення судового збору у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 Рауф гизи про стягнення заборгованості, - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.Я. Волчко