02.10.2017 Справа № 370/1513/17
02 жовтня 2017 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
з участю прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ірпені кримінальне провадженні по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пашківка Макарівського району Київської області, громадянина України, освіта середня, одруженого, не працюючого, не військовозобов'язаного, проживаючого: АДРЕСА_1 , судимого: 27.07.2001 року Макарівським районним судом Київської області за ч. 2 ст. 142, ст. 44, ст. 208, 42, 46-1 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна з відстрочкою виконання вироку на 2 р., 24.02.2002 року Макарівським районним судом Київської області за ст. ст. 15, 185 ч.2, 185 ч.3, 70, 71 КК України до 5 років позбавлення волі; 29.02.2012 року Макарівським районним судом Київської області за ст. ст. 185 ч.2, 75 КК України до 3 років позбавлення волі з випробувальним терміном на 2 р.; 29.11.2013 року Макарівським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71, ст. 72 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого умовно-достроково на підставі ухвали Ірпінського міського суду від 08.07.2016 року на не відбутий термін - 9 м. 24 дн.;
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 119 ч. 1 КК України,-
встановив:
04.06.2017 року близько 23 год. 30 хв., поблизу огорожі домоволодіння в АДРЕСА_1 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які перебували у стані алкогольного сп'яніння, на побутовому ґрунті виникла бійка, під час якої ОСОБА_6 умисно, з мотивів помсти за завданий йому ОСОБА_7 удар по голові, наніс ОСОБА_7 близько чотирьох ударів обома руками по черзі в голову, в результаті яких останній впав з положення стоячи, при цьому вдарився потиличною частиною голови об асфальтоване покриття, з результаті чого ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, а саме закриту черепно-мозкову травму у вигляді масивних крововиливів під оболонки, в шлуночки та тканину головного мозку з явищами набряку-набухання головного мозку та ІНФОРМАЦІЯ_2 о 05 год. 00 хв. помер в реанімаційному відділенні Макарівської ЦРЛ.
Під час нанесення ударів в голову ОСОБА_7 , в результаті яких він впав на тверду поверхню - асфальтоване покриття, ОСОБА_6 не передбачав можливість настання смерті ОСОБА_7 , тобто суспільно небезпечні наслідки свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, отже, діяв з необережності у виді злочинної недбалості.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в скоєному злочині визнав повністю, підтвердив обставини скоєння ним кримінального правопорушення викладені в обвинувальному акті. Показав, що 04.06.2017 року близько в 23 год. 30 год. він із дружиною ішов по АДРЕСА_1 (вони були в гостях у ОСОБА_8 ), де він пив горілку. Ззаду почулася нецензурна лайка, вони повернулися і побачили ОСОБА_9 і ОСОБА_10 . Обвинувачений із дружиною підійшов до них. ОСОБА_9 почала нецензурно обзивати його дружину, а потім почала битися із його дружиною - ОСОБА_11 . ОСОБА_6 хотів припинити бійку, але відчув із ззаду удар по голові. Він повернувся та побачив ОСОБА_12 , якому він наніс 4 удари руками по обличчю, після чого останній впав. Обвинувачений забрав дружину і вони пішли додому. Пізніше, він разом з поліцейськими приїхав додому до потерпілого. Там знаходились лікарі швидкої допомоги, які пропонували забрати ОСОБА_13 в лікарню, але його співмешканка ОСОБА_9 відмовилась та написала якусь розписку лікарям.
Також, обвинувачений додав, що в цей же день, коли він з дружиною був в гостях у ОСОБА_8 , то там були ОСОБА_9 і ОСОБА_14 . ОСОБА_9 почала казати про те, що ОСОБА_6 у 2014 році кудись її вивозив і залишив. Обвинувачений сказав, що нічого такого не було, оскільки в той час він перебував в колонії. ОСОБА_9 побігла додому де взяла ніж та прибігла назад, і почала погрожувати ОСОБА_6 ножем, але ніж в неї забрав ОСОБА_14 .
У вчиненому обвинувачений щиро кається. Просить його суворо не карати, стверджує, що більше не стане на злочинний шлях.
Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_15 показала, що 05.06.2017 року вона перебувала із зятем, дочкою в с. Обуховичі Іванківського р-ну. Близько 04 год. 30 хв. ранку її дочці подзвонила ОСОБА_9 (потерпіла чула їх розмову) і сказала щоб вони приїхали та забрали ОСОБА_16 , і щоб мамі (мені) вона нічого не говорила. Дочка сказала, що вони в Обуховичах, і зараз приїхати не зможуть. Після цього ОСОБА_9 сказала, що тоді вона викликає швидку. ОСОБА_13 забрали в лікарню та прооперували. Пізніше лікар сказав потерпілій, що якби ОСОБА_13 привезли до лікарні своєчасно то він би залишився живий. В смерті ОСОБА_13 вважає виною ОСОБА_9 , т. я. остання дуже конфліктна людина та зловживає спиртним напоями. До обвинуваченого претензій не має. Просить його суворо не карати.
В зв'язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою вину, не оспорює докази зібрані по провадженню, відповідно до ст. 349 КПК України інші докази зі згоди всіх учасників процесу суд не досліджує.
Органом досудового слідства дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ст. 119 ч. 1 КК України, як вбивство, вчинене через необережність. Суд вважає таку кваліфікацію дій обвинуваченого вірною.
Обираючи міру покарання, суд враховує характер і ступень суспільної небезпечності скоєного, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, особу ОСОБА_6 та те, що він скоїв злочин середньої тяжкості.
Як особа, обвинувачений ОСОБА_6 за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, скоїв злочин в період, коли попередня судимість не знята та не погашена в установленому законом порядку, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 суд знаходить щире каяття в скоєнні злочину.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 суд знаходить вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.
Враховуючи викладене та особу обвинуваченого ОСОБА_6 , суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції його від суспільства, тому йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі з відбуванням покарання в системі кримінально-виконавчих установ.
Суд вважає, що дане покарання у відповідності до ч. 2 ст. 65 КК України є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів.
Відомостей про речові докази прокурор суду не надав.
Цивільний позов та судові витрати по провадженню відсутні.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_6 суд залишає без змін - тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України суд,-
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 119 ч. 1 КК України та призначити йому покарання по цій статті у вигляді 3 - х (трьох) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з моменту взяття під варту, тобто з 12.06.2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі до моменту набрання вироком законної сили (але не більше 60 днів), у відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції від 24.12.2015 р.).
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід у відношенні ОСОБА_6 суд залишає без зміни - тримання під вартою в ДУ «Київський СІЗО» Міністерства Юстиції України.
На вирок до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд може бути подано апеляцію на протязі 30 днів із моменту проголошення вироку.
Суддя: ОСОБА_1