Провадження № 2/679/444/2017
Справа № 679/825/17
22 вересня 2017 року м. Нетішин
Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі головуючої судді Гавриленко О.М., при секретарях Сопронюк Л.А., Василюк Л.С., Федорчук Л.О., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нетішин цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до виконавчого комітету Нетішинської міської ради, третя особа - Нетішинська міська рада Хмельницької області, про визнання права користування житлом,-
ОСОБА_3 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить визнати за нею право користування кімнатою АДРЕСА_1. В обґрунтування позову зазначила, що в період з січня 2005 року по жовтень 2016 року проживала однією сім'єю з ОСОБА_4 в означеній кімнаті малосімейного гуртожитку, який був основним наймачем вказаної кімнати. Під час такого проживання вони вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, між ними були близькі стосунки.
ОСОБА_3 вказує, що хоча вона і проживала в гуртожитку з ОСОБА_4, проте з 26.12.2008 року по 27.08.2016 року була зареєстрована за адресою його матері по АДРЕСА_2. Ніхто не заперечував проти її проживання та користування даним жилим приміщенням. ІНФОРМАЦІЯ_2 року наймач кімнати ОСОБА_4 помер, але вона продовжує проживати в даній кімнаті. Факт її проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 з січня 2005 року і по день смерті останнього за вказаною вище адресою встановлений рішенням Нетішинського міського суду від 13.04.2017 року.
Позивачка в судове засідання не з'явилася. Представник останньої ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, просив його задоволити. Вказав, що іншим способом, крім звернення до суду, позивачка права користування даним житловим приміщенням набути не може. На вищезазначену кімнату ніхто прав не заявляє. При отриманні ордеру в даній житловій кімнаті в період з 07.11.2001 року по 28.11.2007 року були зареєстровані колишня дружина та дочка ОСОБА_4, проте на даний час в кімнаті зареєстрованих осіб не значиться.
Представник відповідача виконавчого комітету Нетішинської міської ради позов в судовому засіданні визнав, не заперечував проти його задоволення.
Представник Нетішинської міської ради Хмельницької області розгляд справи просила проводити без її участі, про що надала суду відповідну заяву, в якій також зазначила, що не заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_3
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, покази свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_4, який був наймачем кімнати АДРЕСА_1, що перебуває у комунальній власності.
Вказане стверджується даними ордера за № 330 від 24.10.2001 року на вселення в малосімейний гуртожиток та довідки виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області від 07.09.2017 року за № 10949.
З довідки виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області від 11.09.2017 року за № 422 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 в період з 07.11.2001 року по 28.11.2007 року були зареєстровані колишня дружина та дочка ОСОБА_4, станом на 11.09.2017 року в кімнаті зареєстрованих осіб не значиться.
Проте, рішенням Нетішинського міського суду Хмельницької області від 13.04.2017 року встановлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу позивачки з ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, з 2005 року по день смерті останнього за адресою: АДРЕСА_1
На це ж в судовому засіданні вказала і свідок ОСОБА_5, яка являється матір'ю ОСОБА_4
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 64 ЖК УРСР члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
За змістом ст. 65 ЖК УРСР наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. У такому випадку особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з'ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім'ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.
З огляду на вимоги зазначених норм закону та встановлених обставин, суд вважає,що позивачка набула право на користування спірною кімнатою.
Після смерті ОСОБА_4, позивачка в усній формі зверталася до відповідача з проханням визнати за нею право на користування кімнатою померлого наймача та укласти договір житлового найму, на що отримала усну відмову мотивовану необхідністю відповідного рішення суду, оскільки вона не була зареєстрована в спірній кімнаті, що в судовому засіданні підтвердив також представник відповідача
Відповідно до ст. 29 ЦК України - місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, у якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Частиною 2 ст. 29 ЦК України визначено, що фізична особа може мати кілька місць проживання.
Статтею 33 Конституції України гарантовано право кожного на свободу пересування та вільний вибір місця проживання.
Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» встановлено, що при розгляді спорів про право користування жилим приміщенням необхідно брати до уваги те, що ст. 33 Конституції України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України свободу пересування та вільний вибір місця проживання. Це означає, що наявність чи відсутність прописки (реєстрації) самі по собі не можуть бути підставою для відмови особі у визнанні нею права користування жилим приміщенням, у якому вона проживала чи вселилась, як член сім'ї наймача.
За таких обставин, суд приходить до висновку про підставність позовних вимог та необхідність їх задоволення.
Керуючись ст. 33 Конституції України, ст.ст. 64, 65, 106 ЖК України, ст. 29 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 56-61, 212-215 ЦПК України, суд,-
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, право користування кімнатою АДРЕСА_1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Хмельницької області через Нетішинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.М.Гавриленко