Справа № 462/2231/14-к Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/783/811/17 Доповідач: ОСОБА_2
26 вересня 2017 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Львівської області в складі головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Залізничного районного суду м. Львова від 02.06.2017 року у кримінальному провадженні, внесеного у ЄРДР за №12013150060002926 від 20.09.2013 року, про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Улан - Уде Бурятської Республіки Російської Федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186 КК України;
з участю прокурора - ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
встановила:
цим вироком ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186 КК України, та призначено покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки, за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки 5 місяців.
У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_6 остаточне покарання визначено шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за цим вироком та покарання призначене попереднім вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 02.02.2016 року, а саме у виді 4 років і 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70, ч. 3 КК України вирок Галицького районного суду м. Львова від 11.11.2013року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян постановлено виконувати самостійно.
Зараховано ОСОБА_6 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбутого покарання строк попереднього ув'язнення з 23 вересня 2016 року по день набрання цим вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 постановлено рахувати з 24 лютого 2015 року, тобто з моменту його затримання, беручи до уваги ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 12.05.2016 року, якою ОСОБА_6 зараховано строк попереднього ув'язнення перебування в Рівненському слідчому ізоляторі з 24 лютого 2015 року по 12 травня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Вирішено питання щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_6 визнаний винним у тому, що будучи раніше засудженим 11.11.2013року Галицьким районним судом м. Львова за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України до штрафу у розмірі 70 неоподаткованих мінімумів, в кінці серпня 2013 року, знаходячись біля будинку №158 на вул. Кульпарківська у м. Львові, повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, завідомо знаючи, що не виконає своїх зобов'язань, увійшов у довіру до неповнолітнього ОСОБА_9 , взявши в останнього велосипед сіро-червоного кольору марки «Comanche» номер шасі « НОМЕР_1 » під приводом покататися та не повернув. Після чого отриманим майном розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_10 - матері неповнолітнього, майнової шкоди на загальну суму 2300.00 гривень.
Крім цього, ОСОБА_6 14 вересня 2013 року близько 14.00год. перебуваючи на вул. Виговського, 53 у м. Львові, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, повторно, умисно, з корисливих мотивів, із застосуванням фізичного насильства, яке не є небезпечне для життя потерпілого в момент заподіяння, що виразилось в нанесенні удару в живіт неповнолітньому ОСОБА_11 , заволодів велосипедом марки «Formula outlender» червоного кольору, після чого з місця події втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, завдавши потерпілій ОСОБА_12 - матері потерпілого, майнової шкоди на суму 2000.00 гривень.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати, визнати його винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186 КК України, та призначити покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 роки, за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки 5 місяців.
У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання у виді 4 років 5 місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_6 остаточне покарання визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за цим вироком та покарання призначене попереднім вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 02.02.2016 року, а саме у виді 4 років і 5 місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70, ч. 3 КК України вирок Галицького районного суду м. Львова від 11.11.2013року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - виконувати самостійно.
Зарахувати на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбутого покарання строк попереднього ув'язнення з 23 вересня 2016 року по день набрання цим вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
В обґрунтування апеляційної скарги обвинувачений вказує, що суд першої інстанції невірно призначив покарання, оскільки вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 02.02.2016 року йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 4 місяці, а не 4 роки 6 місяців. Просить зарахувати строк попереднього ув'язнення з 24.02.2015 року по 12.05.2016 року.
Заслухавши доповідача, думку обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який заперечив проти її задоволення, дослідивши матеріали судового кримінального провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні зазначених у вироку злочинів відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим, що в апеляційній скарзі обвинуваченого не оспорюється.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Колегією суддів встановлено, що призначаючи покарання ОСОБА_6 , суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, які є злочинами середньої тяжкості та тяжким злочином, вчинені умисно, особу винного, який раніше неодноразово судимий, неодружений, не працює, на обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, згідно характеристики з місця проживання скарг від сусідів не надходило, обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття, обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину щодо малолітнього.
Колегія суддів вважає за неможливе призначити обвинуваченому більш м'яке покарання, з огляду на те, що злочин вчинений щодо малолітнього.
Покликання обвинуваченого на те, що суд першої інстанції невірно зазначив у вироку строк покарання, призначений йому за вироком Рівненського міського суду Рівненськоїх області від 02.02.2016 року, є безпідставними, оскільки у вироку суду першої інстанції зазначено, що за цим вироком обвинуваченому ОСОБА_6 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 4 місяці, що відповідає наявному у матеріалах провадження копії вироку Рівненського міського суду Рівненської області від 02.02.2016 року.
Твердження обвинуваченого про необхідність зарахування строку попереднього ув'язнення на підставі ч. 5 ст. 72 КК України з 24 лютого 2015 року по 12 травня 2016 року, оскільки ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 12.05.2016 року цей строк обвинуваченому ОСОБА_6 зараховано.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
у задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_6 відмовити.
Вирок Залізничного районного суду м. Львова від 02.06.2017 року відносно ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, та на неї може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді :
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4