Справа № 466/4549/17
14 вересня 2017 року Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі с/з ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Івано - Франківськ Івано - Франківської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, тимчасово не працюючого, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
установив:
Обвинувачений ОСОБА_5 , 21.05.2017, приблизно о 04:15 год., перебуваючи по вул. Кушевича, 1 у м. Львові, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, з мотивів протиправного збагачення, усвідомлюючи протиправний, суспільно-небезпечний характер свого діяння та його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, відкрито із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, заволодів мобільним телефоном марки «Аррlе іРhоnе 6» вартістю 10500 гривень, який був в чохлі рожевого кольору вартістю 350 гривень, всередині якого була сім картка оператора «Лайф» вартістю 30 гривень, на рахунку якої були кошти у сумі 29 гривень, які належать ОСОБА_6 , чим спричинив останній матеріальної шкоди на загальну суму 10909 гривень.
Таким чином, дії ОСОБА_5 , слід кваліфікувати як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 сх.186 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину свою визнав повністю та пояснив, що він дійсно 21.05.2017 року, приблизно о 04:15 год., перебуваючи по вул. Кушевича, 1 у м. Львові, відкрито із застосуванням насильства заволодів мобільним телефоном марки «Аррlе іРhоnе 6» вартістю 10500 гривень, який був в чохлі рожевого кольору вартістю 350 гривень, всередині якого була сім картка оператора «Лайф» вартістю 30 гривень, на рахунку якої були кошти у сумі 29 гривень, які належать ОСОБА_6 , чим спричинив останній матеріальної шкоди на загальну суму 10909 гривень. У вчиненому розкаявся, просив суворо не карати.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню щодо тих обставин, які ніким із учасників кримінального провадження не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого. Крім повного визнання обвинуваченим своєї винуватості, його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення повністю і об'єктивно стверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження №12017140090002153.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України повністю та об'єктивно доведена.
Суд вважає, що дії обвинуваченого органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, його наслідки, особу винуватого, який раніше не судимий, його позитивну характеристику з місця проживання, щире каяття є обставиною, яка пом'якшує покарання, обставин, які обтяжують покарання суд не вбачає, а також відсутність жодних претензій до обвинуваченого зі сторони потерпілої, вважаю, що покарання слід обрати в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та з покладенням на нього передбачених ст.76 КК України обов'язків.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Згідно ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу відповідного сектору з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, повідомляти відповідний сектор з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про заміну місця проживання, періодично з'являтися в відповідний сектор з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції для реєстрації.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 не обирався.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова.
Суддя ОСОБА_1