іменем України
29 вересня 2017 рокуСправа №451/739/17
Провадження № 2/451/393/17
Радехівський районний суд Львівської області
у складі головуючого-судді Мулявка О.В.
за участі: секретаря судового засідання Кормилюк Т.С.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Радехів справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, -
30 травня 2017 року до суду із позовною заявою звернулася ОСОБА_2, відповідно до вимог якої, просить визнати за нею в порядку спадкування право власності на земельну ділянку площею 2,57 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5. Крім цього, просить визнати за нею право власності на майновий пай в пайовому фонді майна Приватної агрофірми ім.М.Шашкевича, що в с.Вузлове Радехівського району Львівської області в розмірі 2324 гривень або 0,071 відсотків від загальної вартості майна пайового фонду підприємства та право власності на житловий будинок №39 із господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
В обґрунтування позову позивач посилається на обставини, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 - її мама.
У подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5, яка була рідною сестрою ОСОБА_6.
Після смерті ОСОБА_5 залишилося спадкове майно у склад якого увійшла земельна ділянка площею 2,57 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташована на території Вузлівської сільської ради Радехівського району, майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства в пайовому фонді майна ПА ім.М.Шашкевича в розмірі 2324,00 грн., або 0,071 відсотків від загальної вартості майна пайового фонду підприємства та житловий будинок АДРЕСА_1.
Фактично прийнявши спадщину та маючи намір оформити свої права на спадкове майно, позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Однак, нотаріусом було відмовлено їй у вчиненні нотаріальної дії, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів та рекомендовано звернутися з позовом в суд.
Із посиланням на норми матеріального та процесуального права, зазначає, що за захистом прав вимушена звертатися до суду.
У судовому засіданні повноважний представник позивача, вимоги підтримав у повній мірі та надав пояснення аналогічні, викладеним у заяві (а.с.2). Окрім цього представник наголосив, що право власності на нерухоме майно, яке увійшло в склад спадкової маси, у встановленому законом порядку не зареєстроване, що унеможливлює реалізацію прав його довірительки у позасудовому порядку. Позов просить задоволити.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове не з'явилися. Надавши суду письмові заяви із визнанням вимог, просили розгляд справи здійснити за їх відсутності (а.с.21-25).
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до положень ст.ст.11,15 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
На підставі ст.ст.10,60,61 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Обставини визнані сторонами, не підлягають доказуванню. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 - позивач у справі, а також ОСОБА_3 і ОСОБА_4 - відповідачі, є рідними дітьми померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 (а.с.4).
У свою чергу, ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, була рідною сестрою ОСОБА_6 (а.с.2,31-33,35-36).
Відповідно до вимог статей 1216 та 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частинами 1, 2 статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою ( частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до змісту частин 2, 3 статті 1223 ЦК України зазначено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
За змістом частини 1 статті 1265 ЦК України, у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого - визнання права.
Також, судом констатовано та не заперечено сторонами (ч.1 ст.61 ЦПК України), що померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 (а.с.4), яка була останнім членом колгоспного двору, на праві власності належав житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с.34), право власності на який не зареєстровано у встановленому законом порядку, земельна ділянка площею 2,57 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості (а.с.11) та майновий пай в розмірі 2324 гривень в пайовому фонді майна Приватної агрофірми ім.М.Шашкевича, що в с.Вузлове Радехівського району Львівської області.
ОСОБА_2 - позивач у справі, як особа п'ятої черги спадкоємців за законом і, яка проживала із померлою на момент її смерті, що визначається із довідки Вузлівської сільської ради Радехівського району №746 від 12.05.2017 року (а.с.37), за твердженням сторони, у встановленому законом порядку звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак набути майнові права на спадкову масу не в змозі, з підстав відсутності у спадкодавця правовстановлюючих документів на майно.
Відповідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
У відповідності із нормами ст.25 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» від 17.07.97р. №469/97-ВР (із подальшими змінами та доповненнями) та ст.3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10.11.94р. №666/94, право на земельну частку (пай), а також і право власності на майновий пай може бути об'єктом спадкування.
За змістом статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).
Під час вирішення позовних вимог, судом, окрім іншого, приймаються до уваги обставини визнання вимог відповідачами і така позиція сторін, із врахуванням обставин констатованих судом, жодним чином не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (ст.174 ЦПК України).
За таких обставин суд не вбачає правових підстав для постановлення ухвали про відмову у прийнятті визнання відповідачами позову і продовження судового розгляду.
Приймаючи до уваги вищенаведене, позиції з цього приводу, викладені Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо визнання права власності в порядку спадкування є законними та обґрунтованими і, відповідно такими, що підлягають до задоволення.
У розумінні позиції представника позивача, викладеної стороною у письмовому виді (а.с.40), вирішення питання про розподіл судових витрат, залишене судом без розгляду.
Керуючись ст.ст.10,11,60,209-212,215 ЦПК України, суд -
Позовну заяву задоволити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 2,57 га без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташована на території Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області, після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на майновий пай в пайовому фонді майна Приватної агрофірми ім.М.Шашкевича, що в с.Вузлове Радехівського району Львівської області в розмірі 2324 гривень або 0,071 відсотків від загальної вартості майна пайового фонду підприємства, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок №39 із господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Львівської області через Радехівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
ГоловуючийМулявка О. В.