Провадження №2/447/727/17
Справа №447/1498/17
26.09.2017 року Миколаївський районний суд Львівської області
в складі: головуючого -судді Карбовнік І. М.
при секретарі - Данилів О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1 до Дроговизької сільської ради Миколаївського району Львівської області про визнання додаткового строку для прийняття спадщини ,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті дідуся - ОСОБА_3. В обґрунтування позовних твимог, зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дідусь. Після смерті якого відкрилася спадщина на спадкове майно.
Позивачка несвоєчасно звернувся в державну нотаріальну контору, з приводу прийняття спадщини через те , що на момент смерті дідуся, з яким фактично проживала без реєстрації до кінця його життя, здійснювала за ним догляд, вона перебувала у стані вагітності, а після пологів, які були важкими, відновлювалась доволі довго, зокрема їй важко було самостійно пересуватись, не могла самостійно сидіти, крім того новонародженна дитина потребувала постійного догладу та піклування, а також дитини перебувала на повному грудному вигодовуванні і залишити її вона не могла навіть на короткий період часу, чоловік працював за межами Львівської області, у звязку з чим нею був прошущений щестимісячний термін необхідний для прийняття спадщити. .
Постановою державного нотаріуса Миколаївської державної нотаріальної контори Львівської області Недомірко Г.В. № 751/02-31 від 29.06.2017 року їй відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з пропуском встановленого 6-ти місячного строку для прийняття спадщини. Встановити додатковий строк для прийняття спадщини можна лише у судовому порядку.
В судовому засіданні позивачка позов підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просила такий задоволити.
Відповідач Дроговизька сільська рада Миколаївського району Львівської області надіслала на адресу суду листа, в якому даний позов визнала, не заперечувала проти його задоволення та просила справу слухати у відсутності її представника.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши докази по справі, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Факт смерті ОСОБА_3 стверджується копією свідоцтва про смерть від 11.11.2004 року серії НОМЕР_1.
Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.3 ст.. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Положеннями ст. 1272 ЦК України передбачено, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини.
Як на підставу пропуску строку для подання зави про прийняття спадщини позивачка посилається на те , що на момент смерті дідуся, з яким фактично проживала без реєстрації до кінця його життя, здійснювала за ним догляд, вона перебувала у стані вагітності, а після пологів, які були важкими, відновлювалась доволі довго, зокрема їй важко було самостійно пересуватись, не могла самостійно сидіти, крім того новонародженна дитина потребувала постійного догладу та піклування, а також дитини перебувала на повному грудному вигодовуванні і залишити її вона не могла навіть на короткий період часу, чоловік працював за межами Львівської області, у звязку з чим нею був прошущений щестимісячний термін необхідний для прийняття спадщити.
Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
У відповідності до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно з положеннями п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.
Оцінивши в сукупності всі зібрані докази по справі, суд приходить до висновку, що з матеріалів справи та пояснень позивача не вбачається наявності поважних причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для прийняття нею спадщини після смерті дідуся ОСОБА_3, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 у встановлений законом термін.
А відтак в силу положень ст. 60 ЦПК України позивач не довів перед судом обставин поважності причин пропуску строку на прийняття спадщини.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 208,209, 212, 215, 218 ЦПК України, ст. 1270, 1272 Цивільного кодексу України, суд,-
В позові ОСОБА_1 до Дроговизької сільської ради Миколаївського району Львівської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області протягом 10 днів з моменту його проголошення.
Суддя : Карбовнік І. М.