Справа № 446/1904/16-а
29.09.2017 року
Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Бакай І. А.
при секретарі Михайлишин О.В.
з участю
позивач ОСОБА_1
представника відповідача Горбової Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кам'янка-Бузька адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кам'янка-Бузького об'єднаного управління ПФУ у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок підвищення до пенсії як реабілітованій особі, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, який у подальшому уточнив та просить суд визнати протиправними дії Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області щодо невиплати йому, надбавки до пенсії як реабілітованій особі в розмірі, передбаченому п. "г" ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 25.04.2016 р. з врахуванням виплачених сум та зобов'язати Кам'янка-Бузьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області проводити нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі 25% мінімальної пенсії з віком, встановленої частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 25.04.2016р. з врахуванням виплачених сум і до настання обставин, з якими Закон пов'язує зміну чи припинення таких виплат.
У зв'язку з несправністю звукозаписувального пристрою сторони подали заяви, в якій не заперечили щодо проведення судового засідання без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Суд вважає за можливе проводити розгляд справи без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні позивач позов підтримав, просить його задовольнити.
Представник відповідача заперечила проти задоволення позову з підстав наведених у письмовому запереченні. Зокрема, відповідачем зазначено, що пенсія позивачу призначена з 02.06.2013р. по віку та обчислена, згідно норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Підвищення пенсій громадянам, які необгрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані та членам їх сімей, яких було примусово переселено передбачено п."г" ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Згідно з підпунктом 4 п.2.6 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України БІД 25.11.2005р. №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014р. №13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005р. за №1566/11846, при призначенні до пенсії підвищення згідно з пунктом "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" подаються документи про визнання заявника реабілітованим або членом його сім'ї реабілітованого, якого було примусово переселено. За документ, який засвідчує, що особа визнана реабілітованим, приймається завірена в установленому порядку копія посвідчення реабілітованого. Для осіб, реабілітованих згідно зі статтею 3 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні", приймаються довідки внутрішніх справ, видані на підставі наявних у них відповідних документів (постанови про вислання, особистих справ на виселення осіб тощо), а за відсутності таких документів - довідки районних комісій з поновлення прав реабілітованих, видані на підставі встановленого факту переселення (п.2.13 Порядку). З огляду на викладене, у ОСОБА_1 відсутні документи, що підтверджують факт примусового переселення, тому підстав для встановлення до пенсії підвищення, відповідно до п."г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" немає.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.8 КАС України, суд при вирішенні справ керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції Україниоргани державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України. Відповідно до вимог ст.8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції Українита повинні відповідати їй.
Відповідно до ст.2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень у тому числі органів державної влади.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Кам'янка-Бузькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Львівської області як одержувач пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно довідки Міністерства внутрішніх справ Російської федерації в Амурській області від 02.05.2012 № 18/11-М-8 ОСОБА_1, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в селі Глубоке Мазанівського району Амурської області у період перебування батьків на спецпоселенні та проживав з 01.06.1953 року по 1960 рік.
Рішенням №21 комісії з питань поновлення прав реабілітованих та соціального захисту жертв політичних репресій від 27 вересня 2013 року - ОСОБА_1 реабілітовано за ст.3 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні".
Згідно довідки про реабілітацію від 01 жовтня 2013 року № 01КР-вих-108, виданої Комісією з питань поновлення прав реабілітованих та соціального захисту жертв політичних репресій Львівської обласної ради, позивач ОСОБА_1 на підставі довідки про реабілітацію №3/11-М-15 від 26.08.2009 року, виданої УВС Росії по Амурській області, роз'ясненню РСВ ГУ МВСУ у Львівській області, рішення обласної комісії з питань поновлення прав реабілітованих та соціального захисту жертв політичних репресій №21 від 27.09.2013 року, керуючись ч.4 п.7 Постанови Верховної Ради України від 24.12.1993 року №3812-ХІІ "Про тлумачення Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", Постановою Верховної Ради України від 19.11.1992 року №2805-ХІІ"Про порядок надання пільг реабілітованим особам, які були репресовані за межами республіки і проживають на території України", на підставі ст.3 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" від 17.04.1991 року №962-ХІІ, ОСОБА_1 - визнаний реабілітованим.
Зі змісту ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу реабілітованих, основи їх соціального статусу та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", дія якого поширюється на осіб, необґрунтовано засуджених судами України або репресованих на території республіки іншими державними органами в будь-якій формі, включаючи позбавлення життя або волі, переселення в примусовому порядку, вислання і заслання за межі республіки, позбавлення громадянства, примусове поміщення до лікувальних закладів, позбавлення чи обмеження інших громадянських прав або свобод з мотивів політичного, соціального, класового, національного і релігійного характеру.
Відповідно до п. "г" ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" призначені пенсії підвищуються громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, призначені пенсії на 50 процентів,а членам їх сімей, яких було примусово переселено, - на 25 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст.3 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" реабілітованими є особи, які заслані і вислані з постійного місця проживання та позбавлені майна за рішенням органів державної влади і управління з політичних, соціальних, національних, релігійних та інших мотивів під приводом боротьби з куркульством, противниками колективізації, так званими бандпособниками та їх сім'ями.
Як передбачено ст.9 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні" вирішення питань, пов'язаних з встановленням факту розкуркулювання, адміністративного виселення, з відшкодуванням матеріальних збитків, поновленням трудових, житлових, пенсійних та інших прав громадян, реабілітованих відповідно до цього Закону, покладається на обласні, міські і районні Ради народних депутатів.
Згідно п.20 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, якою затверджено "Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка зареєстрована в Мінюсті 27 грудня 2005 року за №1566/11846, за документ, який засвідчує, що особа визнана реабілітованим, приймається завірена в установленому порядку копія посвідчення реабілітованого.
Для осіб, реабілітованих згідно із статтею 3 Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", приймаються довідки органів внутрішніх справ, видані на підставі наявних у них відповідних документів (постанови про вислання, особистих справ на висланих осіб тощо), а за відсутності таких документів довідки районних комісій з поновлення прав реабілітованих, видані на підставі встановленого факту переселення.
З довідки про реабілітацію, виданої Комісією з питань поновлення прав реабілітованих та соціального захисту жертв політичних репресій від 01.10.2013р., вбачається, що факт репресії встановлено рішенням Львівської обласної комісії з питань поновлення прав реабілітованих та соціального захисту жертв політичних репресій, позивач є особою, яка необґрунтовано зазнала політичних репресій як член сім'ї репресованої з політичних мотивів родини, згодом реабілітованої та був реабілітований, що надає право на підвищення призначеної пенсії відповідно до п. "г" ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Доводи відповідача щодо не підтвердження факту примусового переселення спростовуються матеріалами справи, а саме довідкою про реабілітацію, копією пільгового посвідчення №11/22-П від 23 лютого 2012 року.
Окрім цього, згідно ст.11 КАС України, суд розглядає справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України і не може виходити за межі позовних вимог.
Беручи до уваги положення ст. 11 КАС України, ст.19 Конституції України, ні суд, ні відповідач не можуть перебирати на себе функцію надання статусу реабілітованого, оскільки законом така віднесена до компетенції обласних, міських і районних рад в особі штатних комісій.
Відтак, суд вважає відмову відповідача провести доплату до пенсійних виплат позивача як реабілітованого, є протиправною, порушує вимоги ч.3 ст.23 Декларації прав людини, п.4. ч.1 Європейської соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України.
Згідно п. 6 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення". Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Таким чином, відповідачем порушено право позивача як примусово переселеного члена сім'ї особи, яка необґрунтовано зазнала політичних репресій і згодом була реабілітована, яка має право на підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому п."г" ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому вимоги позивача є підставними та підлягають до задоволення.
На підставі ч.3 ст.23 Декларації прав людини, п.4. ч.1 Європейської соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України, Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні", п. "г" ст.77 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст.28 п. 6 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п.20 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, ст.ст.2, 7-12, 17, 18, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов задовольнити.
визнати протиправними дії Кам'янка-Бузького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області щодо невиплати йому, надбавки до пенсії як реабілітованій особі в розмірі, передбаченому п. "г" ст. 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" із розрахунку 25 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 25.04.2016 р. з врахуванням виплачених сум.
Зобов'язати Кам'янка-Бузьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області проводити нарахування та виплату підвищення до пенсії відповідно до пункту "г" статті 77 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в розмірі 25% мінімальної пенсії з віком, встановленої частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 25.04.2016р. з врахуванням виплачених сум і до настання обставин, з якими Закон пов'язує зміну чи припинення таких виплат.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Кам'янка-Бузький районний суд.
Головуючий : І.А.Бакай
Оригінал постанови.