справа №619/2530/17
провадження №1-кс/619/1204/17
іменем України
02 жовтня 2017 року м. Дергачі
Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської областіОСОБА_1
за участю:секретаря судового засіданняОСОБА_2
прокурораОСОБА_3
захисника підозрюваногоОСОБА_4 ОСОБА_5
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12017220280001147 від 06 серпня 2017 року про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця уродженця смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області, громадянина України, розлученого, освіта середня спеціальна, не працюючого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 1) 09 листопада 2009 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч.2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на три роки; 2) 14 червня 2010 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч.2 ст. 309, ст.71 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі; 3) 18 березня 2016 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 395 КК до 1 місяця арешту, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
Органом досудового розслідування встановлено, що в період часу приблизно з 21.30 год. 05.08.2017 року до 03.30 год. 06.08.2017 року, ОСОБА_5 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого мешкання, в будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , під час конфлікту зі своїм батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який виник на ґрунті особистих неприязних стосунків, маючи та реалізуючи свій прямий умисел, спрямований на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень, навмисно зі значною силою побив ОСОБА_7 , нанісши йому множинні удари по голові та тулубу, спричинивши тим самим потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: рани у вигляді напівмісяця та садна в лобній області праворуч, в області правої скроні групу дрібних саден в кількості шести штук, садна між лобною областю та надбрівною дугою, на щоці, на підборідді праворуч та ліворуч, в просвіті рота кільчастий розрив оболонки верхньої губи в проекції зубів, аналогічний розрив в оболонці нижньої губи в проекції зубів, зетоподібну рану за правою вушною раковиною, синець в області від правого вуха до шиї, п'ять ран в області шиї, синці на грудній клітині, синці в області правого плечового суглоба, садно в області передньої фаланги першого пальця, садна в області лівої кисті, рану на потилиці, синець в області міжребір'я.
Від отриманих травм потерпілий ОСОБА_7 помер на місці. Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 258/17-Д від 07.08.2017 року, причиною смерті ОСОБА_7 стала сукупна тупа травма тіла.
ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а саме: спричинення умисних тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого.
06 серпня 2017 року за підозрою у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, у порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_5 .
08 серпня 2017 року стосовно ОСОБА_5 ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 04.10.2017 року.
Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_5 вину свою не визнав.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 06.08.2017 домоволодіння АДРЕСА_1 ; протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_14 ; протоколом допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_15 .
У діях ОСОБА_5 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 121 КК України, а саме: спричинення умисних тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого.
Оскільки двомісячний строк досудового слідства в цьому кримінальному провадженні закінчується 07.10.2017 року, а завершити досудове слідство до вказаного строку неможливо, оскільки необхідно дослідити та перевірити всі обставини події, а також усунути наявні в матеріалах досудового розслідування суперечності для остаточного та беззаперечного доведення вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Так, під час досудового розслідування призначено ряд судово-імунологічних, судово-цитологічну та судово-медичну експертизи, висновки за якими дотепер експертами не здійснено.
Разом з цим, відповідно до інформації відділу судово-медичної імунології ХОБСМЕ №2126 від 11.09.2017 року станом на дату надання інформації у черзі до виконання перебуває 46 експертиз, які надійшли з 01.08.2017 року по 18.08.2017 року, й у зв'язку з великою завантаженістю експертів відділення та великою кількістю речових доказів і об'єктів дослідження на речових доказів, конкретно вказати термін початку та закінчення експертиз, по даному кримінальному провадженні, немає можливості.
Підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
Беручи до уваги те, що підозрюваний раніше неодноразово судимий, знаходячись на свободі, може негативно впливати на хід досудового розслідування та встановлення істини у справі, в тому числі і судом під час судового розгляду, може перешкоджати кримінальному провадженню та скоїти інше кримінальне правопорушення, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватись від слідства та суду на території України або виїхати за межі держави, чим унеможливить досягнення завдань КПК України, що свідчить про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів.
На адресу суду 29 вересня 2017 року надійшло клопотання слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_6 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 3 місяців, а саме до 04.11.2017 року.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав заявлене клопотання, так як продовжують існувати ризики передбачені ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного та просив обрати інший більш м'який запобіжний захід так як прокурор не довів ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_5 провину не визнав та просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
У ст. 178 КПК України вказані обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу і в тому числі однією із обставин є тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З огляду на те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», судам слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. За відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» від 13 листопада 2007 року)».
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Слідчий суддя вважає, що для застосування продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків (у тому числі неповнолітніх), вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі передбачені п.п. 1-11 ч. 1 ст. 178 КПК України, дійшов до висновку про задоволення клопотання.
Слідчий суддя вважає, що слідчий довів наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, для застосування продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки зазначені у клопотанні обставини свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а надані докази обґрунтовують ці обставини.
За ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області, по кримінальному провадженні №12017220280001147 від 06 серпня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України до 04 листопада 2017 року у Харківській установі виконання покарань (№ 27).
Ухвала підлягає негайному виконанню та діє до 04 листопада 2017 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1