27.09.2017
Справа № 638/9643/17
Провадження №2-А/638/522/17
27 вересня 2017 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді Шишкіна О.В.,
секретаря Голуб Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії -
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Харкова, правонаступником якого є Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова, щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії державного службовця з 01.02.2017 року у зв'язку з підвищенням заробітної плати державних службовців згідно з постановою КМУ від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»; зобов'язати відповідача з 01.02.2017 року перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію державного службовця на підставі довідки Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради від 01.02.2017 року №115/0/131-7 у зв'язку з підвищенням заробітної плати згідно з постановою КМУ від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», із збереженням проценту нарахування пенсії на момент її призначення 22.12.2010 року у розмірі 90 процентів, із збереженням проценту нарахування індексації пенсії. Стягнути за рахунок Державного бюджету України судові витрати у розмірі 640 грн..
В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що з 22.12.2010 року він отримує пенсію за віком згідно ЗУ «Про державну службу» та «Службу в органах місцевого самоврядування» в розмірі 90% від заробітної плати. Відповідно до довідки від 01.02.2017 року, отриманої з Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, станом на 01.02.2017 року заробітна плата заступника начальника управління шляхового господарства Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, на якій позивач працював до 22.12.2010 року, складає 11 680,62 грн.. У зв'язку з цим позивач 01.03.2017 року звернувся до відповідача із заявою здійснити йому перерахунок пенсії як непрацюючому пенсіонеру у порядку, визначеному чинним законодавством, до якої було додано вказану вище довідку. Рішенням від 01.03.2017 року №383 відповідач відмовив позивачу у перерахунку призначеної пенсії. Вважає таке рішення незаконним у зв'язку з тим, що 01.01.2015 року набрав чинності ЗУ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України», яким визначено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державних службовців визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок перерахунку пенсій державних службовців урегульовано пунктом 4 постанови КМУ від 31.05.2000 року №865, якою визначено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям перерахунок призначеної пенсії пенсіонерам здійснюється на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію на момент перерахунку. 09.12.2015 року КМУ прийнято постанову «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка набула чинності з дня опублікування та застосовується з 1 грудня 2015 року. Цією ж постановою виключено п.4 постанови КМУ №865 від 31.05.2000 року. Також в обґрунтування позову позивач посилався на норми Конституції України.
В судове засідання позивач не з'явився, просив справу розглядати без його участі.
Уповноважений представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без участі представника Управління, згідно письмових заперечень просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень посилався на те, що на момент звернення позивача до управління щодо проведення перерахунку пенсії у зв'язку із підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, відсутні нормативно-правові акти, які б визначали умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям. З 01.06.2015 року згідно чинного законодавства пенсії відповідно до ЗУ «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723 не призначаються, а призначені раніше не перераховуються. Вважає посилання позивача на п.4 постанови КМУ №865 безпідставним, оскільки зазначена норма була вилучена Постановою КМУ №1013, якою й були підвищені посадові оклади державним службовцям. Також, в обґрунтування заперечень представник відповідача посилався на набрання чинності 01.05.2016 року Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889, відповідно до ст.90 якого пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень даного Закону передбачено, що ЗУ «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723 втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з положеннями ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до вимог статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що з 22 грудня 2010 року позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Харкова та отримує пенсію, яка призначена відповідно до Закону України "Про державну службу" №16.12.1993 року №3723 в розмірі 90% від заробітної плати.
У зв'язку з підвищенням державним службовцям заробітної плати позивач 01.03.2017 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Харкова із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії на підставі довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям про складові заробітної плати .
Рішенням №383 від 01.03.2017 року позивачу відмовлено в перерахунку пенсії по заяві від 01.03.2017 року та наданої довідки про заробітну плату від 01.02.2017 року.
Відповідно до Конституції України визначені права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод визначаються Законами України. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ст. 22, п. 1 ст. 92).
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статей 22,64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню. Тому, звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст..22 Конституції України не допускається.
Крім цього, відповідно до рішення Конституційного Суду України №1-рп/99 від 09.02.1999 року у справі щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
У рішенні Конституційного Суду України №1-9/2015 від 13.05.2015 зазначено, що Україну проголошено соціальною, правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 1, частини перша, друга статті 8, частина друга статті 19 Конституції України). Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, передбачених законом (частина перша статті 46 Конституції України). В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).
За Конституцією України Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Конституції та законів України, в тому числі у сфері соціального захисту (пункт 1,3статті 116 Конституції України).
Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний суд України у рішенні № 8-рп/2005 від 11.10.2005 року чітко визначив критерії, за якими можливо встановити, чи відбулося таке звуження, а саме: звуження обсягу прав та свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав та свобод, тобто їх кількісні характеристики.
Також, Конституційний суд України у своєму рішенні №6-рп/2007 від 09.07.2007 зазначив, що невиконання державою взятих на себе соціальних зобов'язань порушує принцип соціальної, правової держави. Встановлення певних соціальних пільг, компенсацій та гарантій є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права.
Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя, оскільки Конституція України, як зазначено в статті 8 має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати законність того чи іншого нормативно-правового акту, з точки зору його відповідності Конституції та у всіх необхідних випадках застосовувати Конституцією, як акт прямої дії.
Судові рішення повинні ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Крім того, відповідно до ч. 1 ст.8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч. 3 ст.8 КАС України, звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України - гарантується.
Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій та статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Проте, вказані зміни законодавства поширюються виключно на правовідносини щодо призначення пенсії, а не щодо її перерахунку, а тому до спірних правовідносин не застосовується. Тобто не містять заборони на перерахунок раніше призначеної пенсії.
Між тим, пенсія позивачу була призначена до внесення змін до Закону України «Про державну службу» № 3726-ХІІ від 16.12.1993 року.
Таким чином, доводи пенсійного органу про те, що з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених, зокрема Законом України «Про державну службу», не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються, є необґрунтованими.
Зміни, які відбулися у статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3726-ХІІ від 16.12.1993 року стосуються тільки тих пенсій, які будуть призначатись після набрання чинності змін до Закону і жодним чином не поширюються на розмір відсотків раніше призначених пенсій.
За Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» №1013 від 09.12.2015 року на 25% підвищено посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців (крім військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських) органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів прокуратури та інших органів.
Враховуючи час виникнення правовідносин, пенсійне забезпечення державних службовців регулюється статтею 37 Закону України №3723-ХІІ «Про державну службу» (в редакції, що була чинна на момент призначення пенсії), якою передбачено, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Згідно ст. 37-1 Закону України «Про державну службу - у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Пунктом 4 та 5 Постанови КМУ від 31.12.2000 року за №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», в редакції яка була чинна до 15.12.2015 року, було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень КМУ (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16.01.2003 року за №432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсій пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку:
1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
2) іншим пенсіонерам на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи.
У зв'язку із прийняттям КМУ Постанови від 09.12.2015 року за №1013 України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» п. 4 Постанови КМУ від 31.05.2000 року за №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» був виключений, а 5 змінений.
Згідно з довідкою, виданою ОСОБА_1 директором Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради про складові заробітної плати станом на 01.02.2017 року, він працював до пенсії на посаді заступника начальника управління шляхового господарства Департаменту будівництва та шляхового господарства ХМР. Заробітна плата з урахуванням встановлених доплат та надбавок станом на 01.02.2017 року становить: посадовий оклад - 1828 грн. 00 коп., надбавка за ранг (9 ранг) - 90 грн. 00 коп., надбавка за вислугу років (40%) - 767 грн. 20 коп., надбавка за високі досягнення у праці (50 %) - 1342 грн. 60 коп., премія - 7652 грн. 82 коп., а всього 11680 грн. 62 коп.
Таким чином, враховуючи, що до події застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце та те, що була збільшена заробітна плата на посаді, на якій працював позивач, що є підставою для перерахунку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
При цьому, суд зазначає, що КМУ на виконання змін до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» не було визначено умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям. На думку суду, відсутність затверджених КМУ порядку та умов перерахунку призначених пенсій державним службовцям не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії.
Доводи відповідача про те, що станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок її пенсії набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», у п. 5 Прикінцевих положень якого зазначено про скасування норм щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до законів України, зокрема «Про державну службу», у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, суд вважає необґрунтованими і безпідставними, оскільки положення зазначеної правової норми поширюються виключно на правовідносини щодо призначення пенсії, а не щодо її перерахунку.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексі.
Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування правомірності своїх дій щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії в контексті практики Верховного Суду України щодо недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено право позивача на перерахунок пенсії, рішення відповідача є неправомірним, тому позовні вимоги підлягають задоволенню, як такі, що підтверджені матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.
Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,-5,10,11,12,160-163, 167 КАС України, суд,
постановив :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Харкова, правонаступником якого є Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова, щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії державного службовця з 01.02.2017 року у зв'язку з підвищенням заробітної плати державних службовців згідно з постановою КМУ від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів».
Зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Харкова з 01.02.2017 року перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію державного службовця на підставі довідки Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради від 01.02.2017 року №115/0/131-7 у зв'язку з підвищенням заробітної плати згідно з постановою КМУ від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», із збереженням проценту нарахування пенсії на момент її призначення 22.12.2010 року у розмірі 90 процентів, із збереженням проценту нарахування індексації пенсії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Харкова на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м.Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: О.В.Шишкін