29 вересня 2017 рокуСправа № 921/478/17-г/18
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.
розглянув заяву від 29.09.2017 (вх. №17745 від 29.09.2017) ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) про повернення судового збору
у справі №921/478/17-г/18
за позовом ОСОБА_1 АДРЕСА_1
до відповідача Приватного підприємства "Елегант-Люкс" вул. Руська, 34, м. Тернопіль
про: визнати недійсними пункти 2, 3, 4 рішення загальних зборів приватного підприємства "Елегант-Люкс"; визнати, що ОСОБА_1 вийшла із засновників (учасників) приватного підприємства "Елегант-Люкс" з моменту подання заяви, а саме 24.03.2017; визнати, що ОСОБА_1 має право на виплату частки, яка повинна розраховуватись виходячи із реальної вартості основних засобів на основі проведеної експертизи, зокрема приміщення підприємства та бухгалтерських даних усіх основних засобів підприємства, станом на момент виходу 24.03.2017, а саме: 2 672 878,02 *14,59% = 389 972,90 грн еквівалент гривні до долара США на дату подачі позову за курсом НБУ 1* 26,025 (389 972,90:26,025 = 14 984,55 дол. США) прибутку отриманого у 2017 на день виходу та нарахованих дивідендів у терміни передбачені законом.
Суть справи: ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача приватного підприємства "Елегант-Люкс" (надалі ПП "Елегант-Люкс") про: визнати недійсним пункт 2 рішення зборів приватного підприємства "Елегант-Люкс" щодо задоволення заяви ОСОБА_1 про вихід із засновників підприємства з 25 березня 2017 року; визнати недійсними пункти 3, 4 рішення зборів приватного підприємства "Елегант-Люкс" щодо виплати ОСОБА_1 частки в розмірі 14,59% статутного фонду, виходячи з орієнтовної вартості активів підприємства станом на 31 грудня 2016 року в гривневому еквіваленті 10 012,01 грн; визнати, що ОСОБА_1 вийшла із засновників (учасників) приватного підприємства "Елегант-Люкс" з моменту подання заяви, а саме 24 березня 2017 року; визнати, що ОСОБА_1 має право на виплату частки, яка повинна розраховуватись виходячи із реальної вартості основних засобів на основі проведеної експертизи, зокрема приміщення підприємства та бухгалтерських даних усіх основних засобів підприємства, станом на момент виходу 24 березня 2017 року, а саме: 2 672 878,02 *14,59% = 389 972,90 грн, еквівалент гривні до долара США на дату подачі позову за курсом НБУ 1* 26,025 (389 972,90 : 26,025 = 14 984,55 дол. США) прибутку, отриманого у 2017 році на день виходу та нарахованих дивідендів, у терміни передбачені законом.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 21.09.2017, на підставі п. 5 ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, позов залишено без розгляду.
29.09.2017 ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою від 29.09.2017 (вх. №17745 від 29.09.2017), у якій просить повернути зайво сплачений судовий збір за розгляд даної позовної заяви.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору, суд встановив наступне.
Частиною 2 статті 44 ГПК України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 4 названого Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, ч. 2 ст. 4 вказаного Закону встановлено, що з позовів немайнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до абз. 4 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" станом на 1 січня 2017 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1600,00 грн.
Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв в господарському суді немайнового характеру 1600,00 грн.
Відповідно до ст. 58 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог.
Згідно ч.2 п.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір", п.2.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", якщо в одній позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
Як вбачається з позовних матеріалів, позивач просить суд визнати недійсними пункти 2, 3, 4 рішення загальних зборів приватного підприємства "Елегант-Люкс"; визнати, що ОСОБА_1 вийшла із засновників (учасників) приватного підприємства "Елегант -Люкс" з моменту подання заяви, а саме 24.03.2017; визнати, що ОСОБА_1 має право на виплату частки, яка повинна розраховуватись виходячи із реальної вартості основних засобів на основі проведеної експертизи, зокрема приміщення підприємства та бухгалтерських даних усіх основних засобів підприємства, станом на момент виходу 24.03.2017, а саме: 2 672 878,02 *14,59% = 389 972,90 грн еквівалент гривні до долара США на дату подачі позову за курсом НБУ 1* 26,025 (389972,90:26,025 = 14 984,55 дол. США) прибутку отриманого у 2017 на день виходу та нарахованих дивідендів у терміни передбачені законом, а отже об'єднано в одній позовній заяві три вимоги немайнового характеру.
Таким чином, при зверненні до господарського суду з даним позовом підлягає до сплати судовий збір в розмірі 4800,00 грн за три немайнові вимоги.
Проте, позивачем до позовної заяви долучено квитанцію №125 від 30.06.2017 про сплату ним 5 849,58 грн судового збору.
Відповідно до положень ст. 7 Закон України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, у разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Таким чином, витрати по сплаті судового збору в розмірі 4800,00 грн поверненню позивачу не підлягають.
Разом з тим, відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закон України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
У п. 5.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів. Про таке повернення зазначається, з-поміж іншого, в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ.
З огляду на зазначене, у зв'язку із внесенням позивача судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, враховуючи звернення позивача до суду із заявою про повернення зайво сплаченого судового збору, судовий збір в розмірі 1049,58 грн підлягає поверненню позивачу - ОСОБА_1 з Державного бюджету України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Повернути ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, податковий номер НОМЕР_1) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір у розмірі 1049 (одну тисячу сорок дев'ять) грн 58 коп., сплачений згідно квитанції № 125 від 30.06.2017.
2. Повернути ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, податковий номер НОМЕР_1) оригінал квитанції № 125 від 30.06.2017 про сплату 5 849,58 грн.
Суддя Н.В. Охотницька