61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua
27 вересня 2017 року Справа № 913/764/17
Провадження №4/913/764/17
За позовом
Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтер Синтез”, м. Борислав Львівської області
до Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія”, м. Сєвєродонецьк Луганської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі Уповноваженої особи на здійснення ліквідації ПАТ "Укрінбанк", м. Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національного банку України, м. Київ
про розірвання договору та стягнення 989420 грн. 74 коп.
Суддя господарського суду Луганської області - Старкова Г.М.
Без виклику сторін.
На адресу Господарського суду Луганської області 27.09.2017 (згідно штампу вхідний № 913/764/17) надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер Синтез” до Публічного акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія”, за якою позивач просить суд:
- розірвати договір банківського рахунку від 26.08.1998 укладеного між позивачем та Публічним акціонерним товариством “Український інноваційний банк”, набувачем прав та обов'язків якого є Публічне акціонерне товариство “Українська інноваційна компанія”;
- стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти за спірним договором, які були розміщені на розрахунковому рахунку № 26003132100138 в сумі 890234 грн. 41 коп.;
- стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти за спірним договором, які були розміщені на розрахунковому рахунку № 26001132100390 в сумі 3791,25 доларів США, що еквівалентно 99186 грн. 74 грн.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 27.09.2017 провадження у справі № 913/764/13 порушено та призначено до розгляду на 11.10.2017.
Одночасно до позовної заяви позивачем подана заява про забезпечення позову № б/н від 15.09.2017, за якою позивач просить суд:
- накласти арешт на кошти у розмірі ціни позову в сумі 989420 грн. 74 коп. та на суму сплаченого позивачем судового збору за звернення до суду з позовною заявою в розмірі 18153 грн. 53 коп., які обліковуються в усіх відкритих в банківських установах України рахунках за ПАТ «Українська інноваційна компанія» (93404, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Сметаніна, 3-А, код ЄДРПОУ 05839888);
- накласти арешт на все нерухоме майно відповідача, ПАТ «Українська інноваційна компанія» (93404, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Сметаніна, 3-А, код ЄДРПОУ 05839888).
В обґрунтування поданої заяви позивач, зокрема, зазначає, що ПАТ «Українська інноваційна компанія» порушує вимоги ст. 265 ГК України та ст. 712 ЦК України і ухиляється від виконання своїх обов'язків передбачених договором банківського рахунку.
На думку позивача ухилення відповідача від виконання своїх зобов'язань позбавляє можливості ТОВ “Інтер Синтез” вільно розпоряджатись власними коштами.
Також позивач зазначає, що відповідно до інформації яка розташована на офіційному сайті у мережі інтернет відповідача, ПАТ «Українська інноваційна компанія» здійснює відступлення прав вимог за договором оферти про надання овердрафту на зарплатні картки у сумі 10271976 грн. 68 коп., що на думку позивача дає підстави вважати, що відповідач намагається переуступити усі свої активи за мізерними сумами та уникнути в подальшому здійснення розрахунків з кредиторами.
Позивач також зазначає, що не вжиття заходів щодо забезпечення позову в даному випадку зводиться до того, що відповідач у будь-який час має можливість відчужувати своє майно та витрачати кошти, що призведе до ускладнення або неможливості виконання рішення суду в майбутньому.
Суд дослідивши заяву про забезпечення позову, додані до неї документи, дійшов висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Таким чином, вжиття заходів до забезпечення позову є правом суду.
Згідно ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на грошові суми, що належать відповідачу.
У п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” (далі - Постанова ВГСУ № 16) роз'яснено, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (п.3 Постанови ВГСУ №16).
Позивачем не обґрунтовано і не надано будь-яких доказів, які б давали підстави для припущення про неможливість виконання судового рішення без накладення арешту на рахунки боржника та на його нерухоме майно.
Крім того, суд звертає увагу позивача, на те, що відповідно до ст. 67 ГПК України види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.
Керуючись ст. 67, 68, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер Синтез” про забезпечення позову № б/н від 15.09.2017 відмовити.
Суддя Г.М. Старкова