вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"18" вересня 2017 р. Справа № 911/44/17
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства «Обухівське», м. Обухів
до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_1
про визнання недійсним наказу та зобов'язання вчинити дії
за участю представників учасників процесу:
позивач - 1) Несвіт В.Б., предст. за дов. від 22.11.2016 № 706;
2) Школьна К.В., предст. за дов. № 705 від 22.11.2016;
відповідач - Шатило І.П., предст. за дов. від 15.05.2017 № 81;
третя особа - не з'явився.
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Обухівське" (позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (третя особа) про визнання недійсним наказу №10-3617/15-16-сг від 12.03.2016 та скасування в Поземельній книзі запису про надання земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 у приватну власність.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідності до Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_2 від 19.02.1996р., виданого Обухівською міською радою Обухівського району Київської області та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №26, радгоспу-комбінату "Обухівський" було передано в користування 1687,9 га землі в межах згідно з планом користування для сільськогосподарського виробництва.
Однак, пізніше ПАТ "Обухівське" дізналося, що Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області 12.03.2016р. було видано наказ про надання земельної ділянки у власність № 10-3617/15-16-сг, на підставі якого було проведено реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1.
Позивач зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 є частиною земельної ділянки, що належить позивачу відповідно до вказаного вище державного акту.
На думку позивача, видаючи оспорюваний наказ, відповідач порушив право користування ПАТ «Обухівське» земельною ділянкою, оскільки згідно ст. 116 Земельного кодексу України земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Зважаючи на те, що право користування на вказану земельну ділянку за позивачем припинено не було, прийнятий всупереч чинному законодавству наказ порушує право користування земельною ділянкою позивача, а відтак має бути визнаний недійсним.
Ухвалою господарського суду Київської області від 11.01.2017 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.02.2017.
До початку розгляду справи позивачем були подані додаткові обґрунтування заявлених позовних вимог (т.1, а.с. 82-83); відповідачем - заперечення на позов та письмові пояснення (т.1,а.с.66-72).
Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що оскільки в Управлінні Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області, як місцевому фонді документації із землеустрою, відсутня будь-яка землевпорядна документація щодо передачі земель радгоспу-комбінату "Обухівське", ВАТ "Обухівське" чи ПАТ "Обухівське" у користування, а тому підстав для задоволення позову немає.
На підставі ухвали суду від 20.02.2017 було відкладено розгляд справи на 13.03.2017 та строк розгляду спору продовжено на 15 днів.
13.03.2017 позивачем через канцелярію суду подано клопотання про призначення судової експертизи з питань землеустрою (вх. номер 5333), додаткові пояснення стосовно заперечень відповідача (вх. номер 5332), а також клопотання про залучення доказів (вх. номер 5337), зокрема, копію Проекту приватизації земель ПАТ «Обухівське» та копію листа Управління Держгеокадастру № 19-1003-99-2954/2-16 від 07.06.2016.
Ухвалою суду від 13.03.2017 було зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішення у справі № 911/149/17, предметом розгляду якої було визнання недійсним розпорядження № 454 від 04.10.2016 на право постійного користування ПАТ "Обухівське" на земельні ділянки, зокрема, і згідно Державного акту НОМЕР_2 від 19.02.1996 припинено.
У зв'язку з надходженням на адресу суду клопотання позивача про поновлення провадження у справі, разом з постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 у справі № 911/149/17, на підставі ухвали суду від 17.07.2017 провадження у справі № 911/44/17 було поновлено та призначено до розгляду на 21.08.2017, зобов'язано відповідача та третю особу подати письмові пояснення стосовно заявлених позовних вимог з урахуванням обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.
На підставі ухвали від 21.08.2017 розгляд справи було відкладено, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача та третьої особи, а також прийнято відмову позивача від раніше поданого клопотання про призначення експертизи.
Розгляд справи ухвалами суду від 21.08.2017 та 04.09.2017 відкладався.
Третя особа свого повноважного представника в судові засідання жодного разу не направила, про причини неявки суд не повідомила, письмових пояснень з приводу заявленого позову, на вимогу суду, не подала.
З даного приводу суд зазначає, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».
Відповідно до частини 2 статті 82 ГПК України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Згідно з ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.
Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті, в судовому засіданні 18.09.2017 було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників позивача та відповідача, суд,-
встановив:
Відповідно до п.1.1 Статуту публічного акціонерного товариства "Обухівське", затвердженого зборами акціонерів публічного акціонерного товариства "Обухівське" на підставі протоколу №9 від 18.10.2013, публічне акціонерне товариство "Обухівське" є правонаступником відкритого акціонерного товариства "Обухівське", що засноване рішенням Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 05.05.2006 №14-25-7/1 шляхом перетворення державного підприємства радгосп-комбінат "Обухівський" у відкрите акціонерне товариство "Обухівське" відповідно до законів України "Про приватизацію державного майна" та "Про господарські товариства".
Рішенням Обухівської міської ради народних депутатів Обухівського району Київської області 5 сесії 22 скликання від 14.12.1995 року вирішено затвердити науково-технічну документацію по виготовленню Державного акту на право постійного користування землею та надано в постійне користування радгоспу-комбінату "Обухівський" земельні ділянки загальною площею 1687,9 га.
Як вбачається з державного Акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_2 від 19.02.1996р., виданого Обухівською міською радою народних депутатів Обухівського району Київської області та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №26, радгоспу-комбінату "Обухівський" було передано в користування 1687,9 га землі в межах згідно з планом користування для сільськогосподарського виробництва (т.1, а.с.28-29).
Відповідно до ст.108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.
Згідно до ст. 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Розпорядженням Обухівської районної держадміністрації Київської області від 28.03.2012 №385 "Про надання дозволу на розроблення проекту приватизації земель публічного акціонерного товариства "Обухівське" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Першотравеньської та Нещерівської сільських рад" надано дозвіл на розроблення проекту приватизації земель публічного акціонерного товариства "Обухівське" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні цього товариства, яке є правонаступником радгосп-комбінату "Обухівський" на підставі статуту ПАТ "Обухівське", згідно з державними актами на право постійного користування землею серії НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 та зареєстрованих в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 13.02.1996 №1, від 19.02.1996 №26 та від 16.02.1996 №284 відповідно, розташованих в адміністративних межах Обухівської міської, Першотравенської та Нещерівської сільських рад Обухівського району Київської області.
Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 08.12.2015 №365 "Про затвердження проекту приватизації земель публічного акціонерного товариства "Обухівське" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Нещерівської та Першотравенської сільських рад" затверджено проект приватизації земель публічного акціонерного товариства "Обухівське"для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Вказане розпорядження №365 від 08.12.2015 оскаржувалось позивачем ПАТ "Обухівське" та було предметом розгляду у справі Господарського суду Київської області №911/68/16.
Рішенням господарського суду Київської області від 04.03.2016 у справі №911/68/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2016р. та постановою Вищого господарського суду України від 27.07.2016р., у задоволенні позову відмовлено повністю.
Разом з тим, згідно позиції позивача, за наявності вищеперелічених документів, а також відсутністю припинення права користування земельною ділянкою за ПАТ «Обухівське», відповідачем безпідставно та неправомірно було видано наказ про надання земельної ділянки у власність № 10-3617/15-16-сг, на підставі якого було проведено реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, яка є частиною земельної ділянки, що належить позивачу відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_2 від 19.02.1996.
Позиція відповідача обґрунтована тим, що в Управлінні Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області, як місцевому фонді документації із землеустрою, відсутня будь-яка землевпорядна документація щодо передачі земель радгоспу-комбінату "Обухівське", ВАТ "Обухівське" чи ПАТ "Обухівське" у користування. Крім того, земельні ділянки не сформовані та не мають державної реєстрації у Державному земельному кадастрі відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України, зокрема відсутні координати поворотних точок меж земельних ділянок, земельним ділянкам не присвоєно кадастрові номери, а тому ідентифікувати земельні ділянки, які передавались в користування радгоспу-комбінату "Обухівське" та які на даний час фактично перебувають у користуванні позивача, фактично неможливо.
Також відповідач вказує, що не може самостійно внести запис до Поземельної книги про скасування права, тобто без отримання відповідної інформації від органу державної реєстрації прав в порядку інформаційного обміну, враховуючи п.51, п.61 та п.113 Порядку ведення Державного земельного кадастру. А тому, з урахуванням викладеного та того, що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 здійснена на підставі документації із землеустрою, на сформовану земельну ділянку, підстав для задоволення позову немає.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Абзацом 2 та 3 пункту 8 розділу X Перехідних положень ЗК України передбачено, що члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств та працівники державних і комунальних закладів освіти, культури та охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності цим Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу. В сільськогосподарських акціонерних товариствах право на земельну частку (пай) мають лише їх члени, які працюють у товаристві," а також пенсіонери з їх числа.
При обчисленні розміру земельної частки (паю) враховуються сільськогосподарські угіддя, які були передані в оренду із земель державної чи комунальної власності або які на час набрання чинності Земельним кодексом України належали цим підприємствам на праві колективної власності чи перебували у постійному користуванні, за винятком земель, що не підлягають приватизації або залишаються у державній чи комунальній власності відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 25 ЗК України площа земель, що передаються у приватну власність, становить різницю між загальною площею земель, що перебували у постійному користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, і площею земель, які залишаються у державній чи комунальній власності (лісогосподарського призначення, водний фонд, резервний фонд).
Таким чином, законодавець чітко зазначає, що передаються у власність землі, що перебували, а не перебувають в постійному користуванні сільськогосподарського підприємства. Тобто, в приватну власність працівникам та пенсіонерам передаються землі, на які право постійного користування сільськогосподарського підприємства припинено у встановленому законом порядку.
Так, відповідно до частини 5 статті 118 ЗК України "Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами", передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно із частинами першою, другою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Пункт "б" частини 3 статті 116 ЗК України передбачає передачу земельних ділянок у власність громадян, в тому числі внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій. При цьому, частина 5 статті 116 ЗК України чітко визначає, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним.
Слід зазначити, що не існує підстави припинення права постійного користування земельною ділянкою у зв'язку з приватизацією даних земель.
Отже, не існує спеціального законодавства, яке регламентує порядок приватизації державних земель і має пріоритетне застосування в регулюванні спірних відносин сторін, а дійсно існує порушення статті 116 та 141 ЗК України.
Як вбачається з наказу Головного управління Держгеокадстру у Київській області "Про надання земельної ділянки у власність" відповідно до п.8 Перехідних положень ЗК України статей 15-1, 25, 79-1, 118, 122 Земельного кодексу України, Положення "Про головне управління Держгеокадстру у Київській області", затвердженого наказом Держгеокадастру від 03.03.2015 №24, вирішено надати гр. ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 3,7076 га (кадастровий номер НОМЕР_1) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Обухівської міської ради Обухівського району Київської області; право власності на земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_1) виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (п.2).
Позивач стверджує, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1, яка надана у приватну власність ОСОБА_1 згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-3617/15-16-сг від 12.03.2016р. повністю лежить в межах земельної ділянки площею 1687,9 га на території Обухівської міської ради Обухівського району Київської області, що знаходиться в постійному користуванні позивача згідно державного Акту на право постійного користування серії НОМЕР_2 від 19.02.1996р.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо об'єкта нерухомого майна №75159160 від 08.12.2016 земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 3,7076 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою Київська область, місто Обухів належить на праві приватної власності ОСОБА_1, підставою виникнення права власності зазначено наказ серія та номер: 10-3617/15-16-сг, виданий 12.03.2016, видавник - Головне управління Держгеокадастру у Київській області, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку серія та номер: НВ-3205772822016, виданий 15.01.2016, видавник - управління Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області.
Як вбачається з листа Державного підприємства «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 13.12.2016 №06-1.2./2130, згідно даних Публічної кадастрової карти України та науково-технічної документації, земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 знаходиться на території Обухівської міської ради Обухівського району Київської області в межах земельної ділянки, що належить ПАТ "Обухівське" на підставі державного акту від 19.02.1996 серії НОМЕР_2.
Крім того, факт накладення земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 (№ 18 згідно Плану) на земельну ділянку, що належить ПАТ "Обухівське" на підставі державного акту від 19.02.1996 серії НОМЕР_2 підтверджується Зведеним інвентаризаційним планом ДП "Київський інститут землеустрою" (т. 1, а.с.84).
Як вбачається з додатку 1 до проекту приватизації земель ПАТ "Обухівське" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва щодо передачі у приватну власність земельних ділянок громадянам в кількості 34-х осіб, до числа вказаних громадян, зокрема відноситься ОСОБА_1 (номер земельної частки (паю) - 299).
Згідно схеми розташування земельних ділянок на території Обухівської міської ради Київської області земельна частка (пай) №299 має загальну площу 3,7076 га. (т. 1, а.с. 59).
Листом Управління Держгеокадастру в Обухівському районі до Обухівської районної державної адміністрації Київської області "Про надання інформації" № 14-1003-99.3-4891/2-16 від 29.09.2016р. підтверджується факт того, що Право постійного користування земельними ділянками радгоспу-комбінату "Обухівський" ПАТ "Обухівське", які передбачені проектом приватизації земель до виділення як земельні частки (паї) загальною площею 3068,73 га та для створення резервного фонду площею 541,54 га, право на які посвідчено державними актами на право постійного користування землею серії НОМЕР_3, виданого 13.02.1996р., серії НОМЕР_4, виданого 13.02.1996р., серії НОМЕР_2, виданого 19.02.1996р. радгоспу комбінату "Обухівський" не припинялося (т. 1, а.с. 110).
Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 08.12.2015р. № 365 "Про затвердження проекту приватизації земель публічного акціонерного товариства "Обухівське" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Обухівської міської, Нещерівської та Першотравенської сільських рад" затверджено проект приватизації земель публічного акціонерного товариства "Обухівське".
Вказане розпорядження № 365 від 08.12.2015р. оскаржувалося ПАТ "Обухівське" та було предметом розгляду у справі Господарського суду Київської області № 911/68/16, рішенням якого від 04.03.2016р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду та постановою Вищого господарського суду України, було встановлено, що Обухівська районна державна адміністрація в оспорюваному розпорядженні не передавала з державної у приватну власність землі сільськогосподарського призначення, а лише затверджувала проект приватизації цих земель на підставі приписів ч. 4 ст.186 ЗК України.
Відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.
Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.
У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Отже, на підставі Проекту приватизації земель ПАТ "Обухівське", який є проектом землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій мали б бути сформовані земельні ділянки державної власності шляхом визначення їх меж.
Відповідно до пункту 2 Розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" ЗУ "Про державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом.
Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.
Формування ж земельних ділянок, що підлягають відведенню у власність працівникам та пенсіонерам ПАТ "Обухівське" може бути здійснене у порядку відведення земельних ділянок із земель державної власності на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок (у порядку визначеному статтею 50 ЗУ "Про землеустрій") або ж шляхом поділу земельної ділянки сформованої на підставі Проекту приватизації земель ПАТ "Обухівське" на підставі Технічної документації з землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок (у порядку визначеному статтею 56 ЗУ "Про землеустрій").
При цьому, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідно до абзацу п'ятого частини третьої статті 50 ЗУ "Про землеустрій" повинен містити письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду, а технічна документація із землеустрою щодо поділу земельних ділянок відповідно до пункту "Е" статті 56 ЗУ "Про землеустрій" повинна містити нотаріально посвідчену згоду на поділ чи об'єднання земельної ділянки заставодержателів, користувачів земельної ділянки (у разі перебування земельної ділянки в заставі, користуванні).
На виконання вимог суду щодо надання документації із землеустрою, на підставі якої здійснено реєстрацію спірної земельної ділянки, відповідачем надано Додаток до проекту приватизації земель ПАТ "Обухівське".
Частиною 3 статті 25 ЗУ "Про землеустрій" передбачено, що види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно цим Законом, а частиною 2 даного закону перелічено вичерпний перелік видів документації з землеустрою.
Разом з тим, такого виду документації із землеустрою як Додаток до проекту приватизації не існує, а реєстрація земельної ділянки НОМЕР_1 здійснена без відповідної документації із землеустрою, що суперечить статті 20 ЗУ "Про землеустрій", відповідно до якої землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі, зокрема: пункт "в" надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.
Щодо формування земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1, як об'єкту цивільних прав, за наявними у справі матеріалами, суд зазначає наступне.
Відповідач стверджує, що надав усю документацію із землеустрою, тобто Додаток до проекту приватизації земель ПАТ "Обухівське", на підставі якої, за твердженням відповідача, здійснено формування земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1. Проте, у змісті документації із землеустрою, немає жодного матеріалу перенесення меж земельної ділянки у натуру (на місцевість) передбачених, зокрема статтею 49 ЗУ "Про землеустрій".
Встановлення меж земельної ділянки повинно відбуватися у відповідності до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 376 від 18.05.2010 року, відповідно до пункту 3.12 якої дана процедура повинна здійснюватися у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, чого не відбулося.
Отже, при відсутності визначених меж земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_5, дана земельна ділянка не може бути об'єктом цивільних прав.
В той же час, відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру номер НВ-3209684862017, сформованого 17.08.2017р. про земельну ділянку НОМЕР_1 (створеного за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру) в розділі Відомості про державну реєстрацію земельної ділянки зазначено, що земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_1 зареєстрована Управлінням Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області 15.01.2016 року на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок 25.09.2014, ФОП ОСОБА_6 (копія наявна в матеріалах справи, подана позивачем 18.08.2017).
Слід зазначити, що відповідно до частини 4 статті 24 Закону України "Про державний земельний кадастр" для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин; оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки; документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа. Відповідно до частини 5 статті 25 цього Закону України "Про державний земельний кадастр" до Поземельної книги в паперовій формі долучаються всі документи, які стали підставою для внесення відомостей до неї.
Відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці; розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.
Проте, відповідачем зазначена документація на вимогу суду подана не була, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про те, що реєстрація земельної ділянки останнім здійснена всупереч статті 79-1 3К України, статті 24, 25, ЗУ "Про державний земельний кадастр" та без належних правових підстав.
В той же час статтею 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Позивач звернувся у встановленому законом порядку до суду за захистом права щодо володіння та користування земельною ділянкою шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, що має настати після визнання недійсним рішення органу виконавчої влади.
При цьому, доводи відповідача про відсутність у нього повноважень щодо здійснення державної реєстрації виникнення чи припинення права власності, не узгоджується з нормами матеріального права виходячи з наступного.
Скасування запису в Поземельній книзі регулюється пунктами 60-62 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ № 1051 від 17.10.2012р., відповідно до яких, запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду. Скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, які засвідчуються: в електронній (цифровій) формі - електронним цифровим підписом Державного кадастрового реєстратора; у паперовій формі - підписом Державного кадастрового реєстратора та скріплюються його печаткою. Державний кадастровий реєстратор письмово повідомляє протягом трьох робочих днів особу, на яку зареєстрована земельна ділянка, про скасування (поновлення) запису за формою згідно з додатком 10.
Пунктом 113 Порядку передбачено правове регулювання дій Державного кадастрового реєстратора під час отримання від органу державної реєстрації прав інформації в порядку інформаційного обміну стосовно відповідності відомостей Державного земельного кадастру з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, і передбачено, зокрема, що у разі невідповідності зазначених відомостей Державний кадастровий реєстратор зобов'язаний повідомити про це суб'єкт, який здійснює повноваження у сфері державної реєстрації прав, за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру.
Крім цього, суд звертає увагу на те, що оскаржуваний наказ відповідачем було видано всупереч дії судової заборони, що є окремою підставою для задоволення заявлених позовних вимог.
Так, ухвалою Господарського суду Київської області від 05.06.2014р. у справі №911/2149/14 було вжито заходів забезпечення позову, відповідно до яких Управлінню Держземагенства в Обухівському районі Київської області, Головному управлінню Держземагенства у Київській області та/або Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_6 було заборонено здійснювати будь-які дії та приймати будь-які рішення з питань надання дозволу на розробку проектів землеустрою, розробки проектів землеустрою, затвердження або погодження будь-якої технічної документації та/або проектів землеустрою щодо земель, які знаходяться в постійному користуванні Публічного акціонерного товариства "Обухівське" на підставі:
державного акта на право постійного користування землею серії НОМЕР_3, виданого 13.02.1996р. Першотравенською сільською радою Обухівського району Київської області;
державного акта на право постійного користування землею серії НОМЕР_4, виданого 13.02.1996р. Нещерівською сільською радою Обухівського району Київської області;
державного акта на право постійного користування землею серії НОМЕР_2, виданого 19.02.1996р. Обухівською міською радою Обухівського району Київської області.
Відповідно до резолютивної частини ухвали, остання набирає законної сили з дня її винесення судом і відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом зі строком пред'явлення до виконання до 05.06.2015р.
Слід зазначити, що лише 13.10.2016р. Київським апеляційним господарським судом у справі №911/2149/14 було скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 05.06.2014р. з посиланням на те, що відпала потреба у вказаних заходах.
Отже, на момент прийняття відповідачем 12.03.2016р. оскаржуваного наказу, ухвала Господарського суду Київської області від 05.06.2014р. у справі № 911/2149/14 про вжиття заходів забезпечення позову була чинною, а тому також підлягала врахуванню відповідачем при здійсненні своєї діяльності.
Разом з тим, 15.01.2016. Управлінням Держгеокадастру в Обухівському районі Київської області було прийнято рішення про реєстрацію земельної ділянки НОМЕР_1 за проектом відведення земельної ділянки, виготовленого ОСОБА_6 25.09.2014, тобто під час дії ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, дослідивши в сукупності наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що під час прийняття відповідачем оспорюваного наказу, останнім не було дотримано положень статтей 116, 141, 149, 151, 79, 79-1 ЗК України, та положень Законів України "Про землеустрій" та "Про державний земельний кадастр", а тому наказ № 10-3617/15-16сг від 12.03.2016 підлягає визнанню недійсним. Одночасно підлягає задоволенню і вимога позивача про скасування в Поземельній книзі запису про надання земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 у приватну власність, вчиненого на виконання недійсного наказу.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд Київської області, -
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області про надання земельної ділянки у власність №10-3617/15-16-г від 12.03.2016р.
3. Скасувати в Поземельній книзі запис про надання земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 у приватну власність.
4. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Київській області (03115, м.Київ, вул.Серпова, 3/14, код ЄДРПОУ 39817550) на користь Публічного акціонерного товариства "Обухівське" (08701, Київська обл., м. Обухів, мр-н Петровський, 26, код ЄДРПОУ 00857284) -2756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. судового збору.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дата підписання повного тексту рішення: 29.09.2017
Суддя О.В. Щоткін