79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
20.09.2017р. Справа № 914/1556/17
Господарський суд Львівської області в складі судді Гоменюк З.П. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Дочірнього підприємства “Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, м.Львів
до відповідача ОСОБА_1 автомобільних доріг у Львівській області, м. Львів
про стягнення 49311,00 грн.
За участю представників сторін:
від позивача ОСОБА_2 - представник;
від відповідача не з'явився.
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Дочірним підприємством “Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” до відповідача ОСОБА_1 автомобільних доріг у Львівській області про стягнення 49311,00 грн.
Ухвалою суду від 31.07.2017 р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, призначено її до розгляду на 20.09.2017р.
Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав, що викладені у позовній заяві.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвали суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Станом на 20.09.2017р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-
встановив:
Між сторонами укладено Договір № 20-03/15 на закупівлю послуг: поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Львівської області: М-12 Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка, км 0+000 - 44+230; Н-09 Мукачеве-Рахів-Богородчани-Івано-Франківськ-Рогатин-Бібрка-Львів, км 388+396-432+169; транспортна розв'язка, км 429+583 автомобільної дороги Н-09 Мукачеве-Рахів-Богородчани-Івано-Франківськ-Рогатин-Бібрка-Львів від 30.03.2015 року (надалі - Договір № 20-03/15; Договір).
В подальшому, до вказаного Договору укладалися додаткові угоди № 1, № 2, № 3, №4, №5, № 6 (з додатком № 1), № 7, копії яких містяться у матеріалах справи.
Відповідно до п. 1.1. Договору, Підрядник (Дочірнє підприємство «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»,) зобов'язується у 2015 році надати послуги з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування державного значення Львівської області: М-12 Стрий-Тернопіль-Кіровоград- Знам'янка, км 0+000 - 44+230; Н-09 Мукачеве-Рахів-Богородчани-Івано-Франківськ-Рогатин-Бібрка- Львів, км 388+396 - 432+169; транспортна розв'язка, км 429+583 автомобільної дороги Н-09 Мукачеве-Рахів-Богородчани-Івано-Франківськ-Рогатин-Бібрка-Львів згідно з Технічними вимогами - Додаток № 1, що є невід'ємною частиною Договору, а Замовник (ОСОБА_1 автомобільних доріг у Львівській області) - прийняти та оплатити такі послуги в межах затверджених фінансових планів, виділених бюджетних асигнувань та фактично отриманих бюджетних коштів.
Як це слідує із п. 5.5, 5.6., 5.7 Договору, розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником після пред'явлення Підрядником рахунка на оплату послуг та після підписання Сторонами акта наданих послуг або поетапної оплати Замовником наданих послуг в порядку, встановленому даним Договором. До рахунка додаються належним чином оформлені акти (форми КБ-2в, КБ-3) підписані Сторонами, реєстри, підсумкові відомості ресурсів та інші необхідні документи. Представник Замовника на протязі трьох днів перевіряє надання послуг згідно представленого акту і підписує його в частині фактично наданих послуг, в межах виділених бюджетних
асигнувань. У випадку, якщо в строк на протязі трьох днів після передачі Акту виконаних робіт. Замовник не заявить Підряднику про відступи від умов договору чи інші недоліки при наданні послуг, послуги вважаються наданими Підрядником належним чином та прийнятими Замовником.
Як стверджує позивач, він на виконання умов договору протягом березня 2016 р. виконав будівельні роботи (надав послуги) на загальну суму 49311,00 грн., однак відповідач в порушення умов договору не здійснив оплати за такі роботи (послуги), внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 49311,00 грн.
Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити повністю з наступних підстав.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.
На підставі ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за зобов'язанням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як випливає з положень ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Як вбачається із матеріалів справи, на підставі Договору № 20-03/15 ДП «Львівський облавтодор» (філія «Львівська ДЕД») виконало роботи (надало послуги) на загальну суму 39531,00 грн., що підтверджується: актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року на суму 4678,00 грн.; актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року на суму 8789,00 грн.; актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року на суму 26064,00 грн.
Також, на підставі Договору № 20-03/15 ДП «Львівський облавтодор» (філія «Стрийська ДЕД») виконало роботи (надало послуги) на загальну суму 9 780,00 грн., що підтверджується: актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року на суму 3733,00 грн.; актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2016 року на суму 6047,00 грн.
Означені акти складені за формою КБ-2в, підписані представником ОСОБА_1 автомобільних доріг у Львівській області без зауважень чи заперечень.
Позивач стверджує, що сума основного боргу відповідача становить 49311,00 грн. Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні. Відповідач проти наявності вказаної заборгованості не заперечив.
Листом від 18.04.2016 року № 05-5/614 ДП «Львівський облавтодор» зверталось до ОСОБА_1 автомобільних доріг у Львівській області про здійснення оплати вищезгаданих робіт (послуг). При цьому, Листом від 20.04.2016 року № 01Н-1829/18-06 ОСОБА_1 автомобільних доріг у Львівській області підтвердила виконання вищеописаних робіт (надання послуг) та вказує, що їх неоплата спричинена відсутністю бюджетного фінансування.
У відповідності до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Як встановлено ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні норми містяться і в Господарському кодексі України.
У відповідності до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2).
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пленумом Вищого господарського суду України у п.1.10 Постанови №14 від 17.12.2013р. роз'яснено, що за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посилання на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).
Також суд звертає увагу на те, що для господарсько-правових відносин характерна юридична рівність сторін, тобто бюджетна установа як отримувач і розпорядник бюджетних коштів не має будь-яких привілеїв чи пільг в межах виконання зобов'язань, взятих на себе за договором. Окрім цього, за змістом частини другої статті 617 ЦК, частини другої статті 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005р. відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання, про що, зокрема, зазначено у Постанові Верховного суду від 15.05.2012р. по справі № 11/446.
Також в п.5 оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/374/2013 від 18.02.2013р. зазначено, що відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання (див. постанову Вищого господарського суду України від 23.08.2012 у справі №15/5027/715/2011).
Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 49311,00 грн. заборгованості є обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити повністю.
Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як передбачено частиною 6 статті 84 ГПК України, в резолютивній частині рішення вказується про розподіл судових витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.
Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат між сторонами, суд звертає увагу на те, що враховуючи клопотання позивача, зважаючи на його майновий стан, йому надано відстрочку сплати судового збору.
Водночас, виходячи із ціни позову, зазначеної ДП “Львівський облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України” - 49311,00 грн. та встановленої п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір”, ставки судового збору, за звернення до господарського суду із вказаною позовною заявою майнового характеру, підлягав до сплати судовий збір в розмірі 1600,00 грн.
Відповідно до п.3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход державного бюджету України.
Таким чином враховуючи наведене, суд вважає, що відповідно до вимог ст.49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача, оскільки позов слід задоволити повністю.
Керуючись ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 автомобільних доріг у Львівській області (м.Львів, вул. Володимира Великого, буд.54; код ЄДРПОУ 25253009) на користь Дочірнього підприємства “Львівський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (м.Львів, вул. Володимира Великого, буд.54; код ЄДРПОУ 31978981) заборгованість в розмірі 49311,00 грн.
3. Стягнути з ОСОБА_1 автомобільних доріг у Львівській області (м.Львів, вул. Володимира Великого, буд.54; код ЄДРПОУ 25253009) в дохід Державного бюджету України 1600,00 грн. судового збору.
4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
В судовому засіданні 20.09.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 25.09.2017р.
Суддя Гоменюк З.П.