Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
Від "25" вересня 2017 р. Справа № 906/600/17
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Сікорської Н.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Кльоц А.О.- дов. від 19.07.2017 № 14/689
від відповідача: ОСОБА_2- договір про надання правової допомоги від 24.07.2017
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Державного підприємства "Бердичівське лісове господарство"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
про стягнення 25646,65 грн.
Позивач подав позов про стягнення з відповідача 25646,65 грн., з яких: 17097,30 грн. основного боргу, 576,00 грн. - 3% річних; 5641,55 грн. - пеня; 2331,80 грн. - інфляційні.
Ухвалою господарського суду від 10.07.2017 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 27.07.2017
Ухвалою господарського суду від 27.07.2017 відкладено розгляд справи на 17.08.2017.
17.08.2017 на адресу суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 17097,30 грн. - основний борг; 2331,80 грн. - втрат від інфляції; 576,00 грн. - 3% річних; 2764,57 грн. пені, яку судом прийнято до розгляду.
Крім того, ухвалою від 17.08.2017 суд продовжив строк вирішення спору по 26.09.2017 та розгляд справи відклав на 25.09.2017.
25.09.2017 на адресу суду від позивача надійшла довідка про стан заборгованості відповідача та письмові пояснення з додатками.
Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримала, з підстав викладених у позовній заяві та письмових поясненнях (а.с.84-86,102-103) з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 89).
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях а.с. 59-63,79,95-96).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-
01.12.2015 між Державним підприємством "Бердичівське лісове господарство" (продавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 в особі ОСОБА_4 (покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини (а.с.23-25 ).
Відповідно до п.1.1 договору, за результатами проведення аукціону (спеціалізованого аукціону) із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі І кварталу 2016 року, який відбувся 26 листопада 2015 року, проведений ТБ «Товарна біржа «Житомирські торги», продавець передає у власність на умовах Франко - (верхній, нижній або проміжний) склад продавця, надалі товар, лоти № 111.1, 114.1, 117.1, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі.
Пунктом 3.1 договору визначено, що асортимент пиловник сосна - 60 кум.м. Лот № 111.1, 114.1,117.1.
За приписами п. 4.1 договору ціна на товар встановлена в гривнях за 1 куб.м. на умовах Франко - (верхній,нижній або проміжний) склад продавця, згідно Аукціонного свідоцтва про результати проведення аукціону і продажу ресурсів І кварталу 2016 року необробленої деревини складає 64760,00 грн.
Загальна сума договору складає 64760,00 грн. (п. 4.2 договору).
Згідно п. 5.1. договору Поставка товару по даному договору здійснюється згідно щомісячного подекадного графіку поставок, який є невід'ємною частиною даного договору, на умовах Франко-(верхній, чи: проміжний) склад Продавця. (Додаток №1).
За умовами п. 6.3 договору, датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем, тобто датою поставки вважається дата товарно-транспортної накладної.
Приймання товару по кількості і якості здійснюється у відповідності з вимогами інструкцій про порядок приймання лісопродукції по кількості і якості - П-6, П-7; ДСТУ 4020-2-2001, 2034-92 (п. 6.4 договору).
Пунктом 7.1 договору передбачено, що платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку-фактури на протязі 5 календарних днів з дати пред'явлення рахунку до сплати або за домовленістю сторін в термін не більше 10-ти календарних днів після відвантаження лісопродукції.
Покупець зобов'язаний здійснювати попередню оплату за кожну партію товару у відповідності до п. 7.1 договору. (п. 8.1 договору).
За умовами п. 8.4 договору, продавець зобов'язаний здійснювати поставку товару на умовах даного договору відповідно до погодженого сторонами графіка поставки, який є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п.п. 13.1, 13.2 договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Даний договір діє з 01 січня 2016 по 31 березня 2016 року.
У додатку № 1 до договору № 1 від 01 грудня 2015 року сторони погодили графік поставки необробленої деревини, а саме: в січні 2016 на суму 21586,00 грн., в лютому 2016 року на суму 21586,00 грн., в березні 2016 року на суму 21586,00 грн.
За даними позивача, згідно товарно-транспортної накладної серії ЖТА № 210805 від 05.05.2016 позивачем поставлено відповідачу товар на суму 45151,20 грн., згідно товарно-транспортної накладної серії ЖТА № 210740 від 31.03.2016 поставлено товар на суму 19982,78 грн., згідно товарно-транспортної накладної серії ЖТА № 252268 від 31.03.2016 поставлено товар на суму 14649,24 грн.
Таким чином позивачем відповідачу відпущено товар на загальну суму 79783,22 грн. (а.с. 27-29).
Покупцем здійснено попередню оплату товару на суму 61419,92 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 15 від 11.03.2016. Крім того, в оплату позивачем зараховано гарантійний внесок позивача за договором на суму 1266,00 грн., сплачений за платіжним дорученням № 1985 від 16.06.2016 (а.с. 55).
Таким чином, позивач зазначає, що у відповідача перед позивачем внаслідок неналежного виконання зобов'язань з оплати товару рахується заборгованість в сумі 17097,30грн.
17.05.2017 позивач за № 14/474 надіслав відповідачу претензію, в якій вимагав сплатити заборгованість за поставлену лісопродукцію в розмірі 17097,30 грн. (а.с. 39, 40).
В подальшому 22.07.2016 та 28.12.2016 позивач повторно надсилав відповідач претензію з вимогою про сплату заборгованості (а.с.34,35,36).
Відповідач вимоги вищезазначених претензій не виконав та заборгованості не сплатив.
За несвоєчасну оплату продукції позивачем нараховано відповідачу 2764,57 грн. пені .
Крім того на підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення з відповідача 576,00 грн. 3 % річних та 2331,80 грн. інфляційних.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань позивач звернувся з даним позовом до суду з метою захисту свого порушеного права.
Відповідач, заперечуючи проти позову, вважає договір купівлі-продажу від 15.12.2015 недійсним, посилаючись на те, що відповідач не уповноважувала ОСОБА_4 на укладення угод від імені відповідача, тобто внутрішньої волі відповідача на укладання такого договору не було, вищевказаний договір не підписано відповідачем. Зазначає, що належних доказів про повноваження ОСОБА_4 діяти та укладати угоди від імені відповідача позивач не надав.
Разом з тим зауважує, що загальна сума договору складає 64760 грн. 00 коп. Відповідно до платіжного доручення № 15 від 11 березня 2016 року ФОП ОСОБА_3 сплатила позивачу 61 419 грн. 92 коп. згідно з договором. Таким чином припускає, що сума боргу може складати лише 3340 грн.08 коп.
Вважає, що позивачем при визначення розміру 3% річних та інфляційних невірно визначено суму основної заборгованості.
Водночас, вважає, що позовні вимоги в частині постачання відповідачу необробленої деревини на суму 79 783 грн. 22 коп. не підтверджуються належними доказами
Пояснив, що товарно - транспортна накладна серія ЖТА № 210805 від 05.05.2016 не містить відомостей (підпис, прізвище, підставу) про отримання відповідачем або його уповноваженою особою товару від позивача або перевізника на суму 45 151 грн. 20 коп.
Товарно - транспортна накладна серія ЖТА № 210740 від 31.03.2016 не містить відомостей (прізвище, підставу) про отримання відповідачем або його уповноваженою особою товару від позивача або перевізника на суму 19 982,78 грн.
Підпис без розшифрування підпису та без посилання на довіреність на право отримання товару не може бути належним доказом отримання відповідачем або його уповноваженою особою товару від позивача за вказаною товарно - транспортною накладною.
Товарно-транспортна накладна серії ЖТА № 252268 від 31.03.2016 не містить відомостей (прізвище, підставу) про отримання відповідачем або його уповноваженою особою товару від позивача або перевізника на суму 14 649,24 грн.
Зауважив, що відповідно до п. 5.5. Договору комплект товаросупровідних документів є: товаротранспортна (залізнична) накладна; видаткова накладна; рахунок - фактура;податкова накладна;специфікація. В той же час, позивач не надав жодного з документів, окрім товарно - транспортних накладних, на підтвердження виконання Договору, що є доказом того, що товар за Договором взагалі не поставлявся відповідачу.
Вказує, що позивач не надав належних доказів виставлення рахунків відповідачу або доказів відвантаження лісопродукції відповідачу, що виключає застосування до відповідача санкцій та нарахування 3 % річних та інфляційних.
Водночас вважає, що подані позивачем документи в обґрунтування позовних вимог не є належними доказами з огляду на те, що останні не відповідають вимогам національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно - розпорядчої документації, вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55 щодо їх засвідчення.
Крім того, представником відповідача подано заяву про застосування строку позовної давності до позовних вимог.
Позивач, не погоджуючись із запереченнями відповідача, зазначає, що договір купівлі - продажу необробленої деревини №1 від 01.12.2015 укладений на суму 64760,00 грн., поставлено товар (лісопродукцію) на суму 79783,22 грн. Лісопродукція поставлялась в березні 2016 року на суму 34632,02 грн. згідно ТТН№252268 від 31.03.2016року і ТТН№210740 від 31.03.2016 та в травні 2016 року на суму 45151,20грн. згідно ТТН №210805 від 05.05.2016 року.
По ТТН №210805 - 30127,98 грн. лісопродукція відгружена по договору №1 від 01.12.2015 року, а лісопродукція на суму 15023,22 грн. - по додатковій угоді до договору №1 від 01.12.2015. Додаткова угода була надана ОСОБА_4 у день поставки лісопродукції 05.05.2016 року, яку не було повернуто на адресу ДП «Бердичівське лісове господарство».
Представник позивача зауважила, що договір купівлі-продажу з відповідачем був укладений в результаті проведення аукціону з продажу необробленої деревини, порядок проведення якого затвердженого Наказом Державного комітету лісового господарства від 19.02.2007 року №42. Для участі в аукціоні покупці необробленої деревини подають біржі заяву про участь в аукціоні, до якої додається, зокрема, довіреність уповноваженим особам покупця з повноваженнями на участь в аукціоні та на підписання договорів купівлі-продажу. При цьому копії документів на участь в аукціоні повинні бути завірені печаткою покупця за винятком копій документів, які повинні бути засвідчені нотаріально. Організатор аукціону - біржа оформляє свідоцтво за підсумками проведення аукціонів, яке є підставою для укладення договору купівлі-продажу між продавцем та покупцем, реєструє укладені договори купівлі-продажу необробленої деревини.
Водночас позивач вказав, що поставка лісопродукції здійснюється на умовах визначених в договорі на підставі ТТН - ліс при перевезенні деревини автомобільним транспортом, форма якої затверджена Наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.11.2013 № 961/707. Вважає, що ТТН на поставку лісопродукції, належним чином підтверджують факт отримання відповідачем поставленої позивачем лісопродукції.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу необробленої деревини № 1 від 01.12.2015.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 ЦК України, частиною 1 якої визначено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (ч.4 ст. 538 ЦК України).
Як встановлено судом, за умовами п. 7.1 договору, поставка товару мала здійснюватись на умовах 100% передплати, здійсненої шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця за кожну партію товару, згідно виставленого рахунку-фактури на протязі 5 календарних днів з дати пред'явлення рахунку до сплати або за домовленістю сторін в термін не більше 10-ти календарних днів після відвантаження лісопродукції.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем було здійснено попередню оплату згідно договору № 1 від 01.12.2015 в сумі 61419,92 грн. (а.с. 30) та позивачем в рахунок оплати за товар зараховано авансовий платіж в сумі 1266,00 грн., сплачений за платіжним дорученням № 1985 від 16.06.2016 (а.с. 55).
Таким чином, загальна сума попередньої оплати склала 62685,92 грн., в той час як загальна сума договору становила 64760,00 грн.
Однак, незважаючи на те, що відповідачем не здійснено попередньої оплати в повному обсязі, позивач поставив відповідачу товар згідно товарно-транспортних накладних, які містяться в матеріалах справи. Загальна сума поставленого товару склала 79783,22грн. (а.с. 27-29).
Оскільки умовами договору сторони погодили, що загальна сума договору складає 64760,00 грн., то суд дійшов висновку, що поставка товару на суму 64760,00 грн. здійснювалась позивачем на виконання укладеного між сторонами договору купівлі-продажу необробленої деревини № 1 від 01.12.2015.
Щодо поставки товару на суму 15023,22 грн., то суд дійшов висновку, що така поставка товару була здійснена на виконання договору купівлі-продажу, вчиненого сторонами у спрощений спосіб внаслідок отримання відповідачем товару за ТТН.
Як визначено частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Стосовно пояснень позивача, що поставка товару на суму 15023,22 грн. здійснювалась на підставі додаткової угоди до договору № 1 від 01.12.2015, то вказаний факт не знайшов свого підтвердження в ході вирішення спору, оскільки сторонами до матеріалів справи такої угоди не додано.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи, що заборгованість, заявлена позивачем до стягнення з відповідача є заборгованістю за поставлений товар, щодо якого не було здійснено попередньої оплати та який поставлявся на підставі договору купівлі-продажу, вчиненого сторонами у спрощений спосіб, то в даному випадку щодо строків проведення розрахунків слід керуватись нормами ст. 692 ЦК України.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, яка є спеціальною нормою, яка регулює порядок проведення розрахунків при виникненні між суб'єктами господарювання правовідносин купівлі-продажу, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Як наголошувалось вище, факт поставки товару на склад покупця має місце, отже виходячи з норм ст. 692 ЦК України відповідач повинен провести оплату отриманого товару на наступний день після його отримання.
Судом в ході розгляду справи встановлено, що неоплаченим лишився товар, поставлений за товарно-транспортою накладною серії ЖТА № 210805 від 05.05.2016. Такий товар відповідач мав оплатити на підставі ст. 692 ЦК України на наступний день після його отримання , тобто 06.05.2016.
Згідно матеріалів справи, відповідач провів часткову оплату вартості отриманого товару на загальну суму 62685,92 грн. (а.с. 30,55).
Станом на день звернення з позовом до суду та на день вирішення спору в суді, в результаті неналежного виконання покупцем свого обов'язку, має місце заборгованість перед продавцем в сумі 17097,30 грн., що зокрема підтверджується довідкою позивача.
Доказів погашення заборгованості перед позивачем у вказаній сумі матеріали справи не містять.
За нормами ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших умов, що звичайно ставляться (с. 526 ЦК України).
За таких обставин, вимога позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 17097,30 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Разом з тим суд відхиляє заперечення відповідача щодо недійсності договору з підстав того, що його укладено неуповноваженою особою з огляду на наступне.
Як вбачається з фабули договору купівлі-продажу необробленої деревини, останній від імені покупця (відповідача) укладено ФОП ОСОБА_3 в особі ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності від 30.05.2015 року на підставі аукціонного свідоцтва переможця № НОМЕР_1 від 26.11.2015.
З аукціонного свідоцтва № НОМЕР_1 від 26.11.2015, яке являється одним із етапів укладення договору купівлі-продажу, вбачається, що від імені покупця (переможця аукціону) аукціонне свідоцтво підписано ФОП ОСОБА_3
Суд зауважує, що довіреність, видана ФОП ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_4 на право представлення інтересів ФОП ОСОБА_3,яка міститься в матеріалах справи (а.с. 58), посвідчена ОСОБА_5, приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального кругу , зареєстрована в реєстрі за № 1787.
Даною довіреність уповноважено ОСОБА_4, зокрема, укладати від імені ФОП ОСОБА_3 всі дозволені договори, пов'язані з наданням будь-яких послуг, розпорядженням будь-якими товарами (продукцією, обладнанням), а саме: купувати, продавати, обмінювати, передавати в оренду, безоплатне користування вказане майно, укладати договори оренди, визначаючи в усіх випадках суми, строки та інші умови на свій розсуд, проводити розрахунки за укладеними угодами, проводити митне оформлення ввезення-вивезення товарів в Україні та за кордоном, розривати угоди, укладати та розривати трудові договори з найманими працівниками та реєструвати їх у відповідних фондах та організаціях України, підписувати прибутково-видаткові документи на товарно-матеріальні цінності, супроводжувати вантажі згідно належно оформлених документів.
Відповідно до п.п. 1,2 глави Наказу Міністерства юстиції України №№ 296/5 від 22.02.2012 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України" (в редакції чинній на момент посвідчення довіреності) при вчиненні нотаріальної дії нотаріус установлює особу, що звернулась за вчиненням нотаріальної дії. Встановлення особи здійснюється нотаріусом за документами, передбаченими Законом.
За приписами глави 6 Порядку, нотаріус зобов'язаний установити волевиявлення особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії.
Нотаріус зобов'язаний встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину.
Установлення дійсних намірів кожного з учасників правочину здійснюється шляхом встановлення нотаріусом однакового розуміння сторонами значення, умов правочину та його правових наслідків для кожної із сторін. Установлення дійсних намірів однієї із сторін правочину може бути здійснено нотаріусом за відсутності іншої сторони.
Правочин посвідчується нотаріусом, якщо кожна із сторін однаково розуміє значення, умови правочину та його правові наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині.
Відповідно до глави 11 Порядку, кожній нотаріальній дії присвоюється окремий реєстровий номер. Номер, під яким нотаріальна дія зареєстрована в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій, позначається на документах, що видаються нотаріусом, чи в посвідчувальних написах.
Нотаріальна дія вважається вчиненою з моменту внесення про це запису до реєстру для реєстрації нотаріальних дій.
Запис у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій є доказом вчинення нотаріальної дії.
Таким чином, подана позивачем копія нотаріально засвідченої довіреності вказує на правомірність укладення договору купівлі-продажу необробленої деревини № 1 від 01.12.2015 ФОП ОСОБА_3 в особі ОСОБА_4.
Разом з тим суд зауважує, що оригінал довіреності не може бути у позивача, такий примірник знаходиться саме у відповідача, а відповідачу відповідно до порядку проведення аукціону подається лише копія такої довіреності. Крім того, відповідачем не подано доказів скасування довіреності, виданої на ім'я ОСОБА_4
Водночас, повноваження осіб на укладення договорів купівлі-продажу необробленої деревини перевіряється представниками біржі - організатором аукціону.
За таких обставин доводи відповідача щодо недійсності укладеного між сторонами правочину з підстав укладення останнього з боку покупця не уповноваженою особою судом відхиляються як безпідставні.
Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину. Відповідно до даної статті правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Станом на день розгляду справи договір купфвлі-продажу необробленої деревини від 01.12.2015 р. є чинним, судом недійсним не визнаний
Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
В ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження й заперечення відповідача щодо неотримання товару з тих підстав, що ТТН не відповідають вимогам первинних документів.
Суд зазначає, що відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1260 "Про затвердження Тимчасового порядку видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій" цей порядок визначає механізм видачі сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів (далі - сертифікат) для здійснення експортних операцій.
За умовами п. 2 дія цього Порядку поширюється на всіх суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форми власності, що здійснюють експортні операції з лісоматеріалами та виготовленими з них пиломатеріалами (далі - експортери).
Сертифікат є обов'язковим документом під час здійснення експорту лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів (п. 3 порядку).
Пунктами 4, 5 даного Порядку визначено, що сертифікат видається на кожну партію лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, оформлену одним товаросупровідним документом, і діє протягом 60 днів з дати його видачі.
Для отримання сертифіката експортери подають територіальному органові Держлісагентства заяву за встановленою Агентством формою, до якої додається копія (з обов'язковим пред'явленням оригіналу) товарно-транспортної або залізничної накладної про придбання лісо- та пиломатеріалів, або лісорубного квитка (для постійних лісокористувачів).
Позивачем на підтвердження отримання відповідачем лісопродукції від позивача подано листи ДП "Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр" ДП "ЛІАЦ", в яких повідомлено, що на підставі товарно -транспортних накладних наведених у запиті позивача, а саме: ЖТА № 210805 від 05.05.2016 , ЖТА № 210740 від 31.03.2016 та ЖТА № 252268 від 31.03.2016 Житомирським обласним управлінням лісового та мисливського господарства видавались сертифікати про походження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій.
Вказано, що зазначені ТТН використані у повному обсязі. Сертифікати були видані ескпортерам ФОП Гасимов Ісах та ФОП ОСОБА_6
До наданої відповіді додано Сертифікати про проходження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій з доданими до них документами (а.с. 106-149).
Таким чином, навіть за неналежного оформлення з боку сторін господарської операції первинних документів, зібраними у справі доказами підтвердженого, що відповідачем отримано від позивача лісопродукцію на загальну суму 79783,22грн., яку в подальшому останнім було реалізовано.
Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2764,57 грн. пені суд зазначає наступне.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 611 ЦК України визначає правові наслідки порушення зобов'язання, зокрема, сплату неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Згідно з ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Як вбачається з умов договору сторонами взагалі не передбачено відповідальності у вигляді сплати пені за несвоєчасно проведені розрахунки.
Крім того, суд дійшов висновку , що поставка товару позивачем відповідачу на суму 15023,22 грн. здійснювалась поза межами договору на підставі правочину, вчиненого в усній формі, що виключає можливість застосування до винної сторони санкції у вигляді пені.
За таких обставин, позивачем неправомірно заявлено вимогу про стягнення з відповідача 2764,57 грн. пені.
Відтак, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 2764,57 грн. пені, як таких, що заявлені без належної правової підстави.
Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача 576,00 грн.3 % річних та 2331,80 грн. інфляційних, то суд зазначає про наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з розрахунку позивача (а.с. 10), 3% річних останнім нараховано за період з 15.05.2016 по 29.06.2017 на суму простроченої заборгованості 17097,00 грн., які становлять 576,00 грн.
Перевіривши розрахунок 3% річних за заявлений позивачем період, суд встановив, що розрахунок є арифметично вірним, вимога є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
З розрахунку інфляційних (а.с. 9) вбачається, що їх позивач нараховує за період з травня 2016 року по травень 2017 року на суму простроченої заборгованості 17097,30 грн., які становлять 2331,80 грн.
Перевіривши розрахунок інфляційних, судом встановлено, що розрахунок здійснено арифметично вірно, вимогу заявлено у відповідності до норм чинного законодавства, тому вимога про стягнення з відповідача 2331,80 грн. інфляційних підлягає задоволенню.
Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності до заявлених вимог, суд зазначає про наступне.
Положенням статті 257 Цивільного кодексу України встановлено: загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
За умовами ч.ч.1,5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Отже, строк позовної давності в межах даного договору визначається з моменту виникнення у відповідача зобов'язання щодо оплати отриманого товару за кожною видатковою накладною.
Поставка товару, розрахунки за який відповідач не провів здійснювалась в 31.03.2016 та 05.05.2016. Строк позовної давності по даним поставкам обчислюється з 01.04.2016 по 01.04.2019, та відповідно з 06.05.2016 по 06.05.2019.
Враховуючи вищевикладене, твердження відповідача про те, що позивач звернувся до суду з даним позовом з порушенням строку позовної давності є безпідставним, відтак суд відхиляє заяву відповідача про застосування строку позовної давності.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими згідно з вимогами чинного законодавства, підтвердженими належними та допустимими доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають частковому задоволенню на загальну суму 20005,10 грн., з яких: 17097,30 грн. основний борг, 2331,80 грн. інфляційні, 576,00 грн. 3 % річних.
В частині стягнення 2764,57 грн. пені суд відмовляє.
В порядку ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (10004, АДРЕСА_1, іпн.НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 )
на користь Державного підприємства "Бердичівське лісове господарство" (13327, с. Хмелище, Бердичівського району,код ЄДРПОУ 00991806)
- 17097,30 грн. заборгованості за отриману необроблену деревину;
- 2331,80 грн. втрат від інфляції;
- 576,00 грн. - 3% річних;
- 1313,45 грн. судового збору
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 29.09.17
Суддя Сікорська Н.А.
Віддрукувати:
1- в справу
2- позивачу(АДРЕСА_2
3- відповідачу (нарочно)