27.09.2017 р. Справа№ 914/40/15
За скаргою: Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів
про:визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 13.01.2016р. ВП №49316616, винесеної державним виконавцем Личаківського ВДВС ЛМУЮ, зобов'язання відновити виконавче провадження
у справі:№ 914/40/15
за позовом: до відповідача: за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: про:Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Червоноград, Львівська обл. Львівської міської ради, м. Львів демонтаж самовільно встановленого літнього майданчика
Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Гелеш Г.М.
Представники сторін:
від позивача:не з'явився;
від відповідача:не з'явився;
від третьої особи:Синьовський Б.В. - представник (довіреність №2901/вих.-117 від 17.01.2017р.);
від органу ДВС:не з'явився.
Представнику третьої особи роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.
04.07.2017р. на адресу господарського суду Львівської області від Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради надійшла скарга на дії органу державної виконавчої служби, відповідно до якої скаржник просить суд поновити строк на подання скарги, визнати незаконною та скасувати постанову Личаківського ВДВС про закінчення виконавчого провадження від 13.01.2016р., зобов'язати Личаківський ВДВС відновити виконавче провадження з виконання наказу, виданого господарським судом Львівської області 13.10.2015р. у справі №914/40/15. Ухвалою суду від 05.07.2017р. скаргу прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 07.08.2017р. Ухвалою суду від 07.08.2017р. розгляд справи відкладено на 21.08.2017р. Ухвалою суду від 21.08.2017р. строк розгляду скарги продовжено на 15 днів, розгляд скарги відкладено на 19.09.2017р. Ухвалою від 19.09.2017р. суд відклав розгляд справи на 27.09.2017р.
Представник скаржника в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду. Як вбачається з матеріалів справи, скарга обґрунтована тим, що 29.09.2015р. господарським судом Львівської області прийнято рішення у справі №914/40/15, яким ФОП ОСОБА_1 зобов'язано демонтувати самовільно встановлений літній майданчик на АДРЕСА_1 На виконання рішення судом видано відповідний наказ, який скаржником було скеровано до Личаківського ВДВС ЛМУЮ. 23.05.2017р. Личаківська районна адміністрація звернулася з листом до Личаківського ВДВС ЛМУЮ, яким просила повідомити про хід виконавчого провадження. 13.06.2017р. на адресу адміністрації надійшов лист з долученою постановою про закінчення виконавчого провадження від 13.01.2016р. ВП №49316616, саме з вказаного моменту стягувач дізнався про закінчення виконавчого провадження. На думку скаржника, винесена постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки державний виконавець здійснював перевірку виконання рішення без участі стягувача, про що свідчать акти державного виконавця від 24.11.2015р., 30.11.2015р., а також такі містять недоліки: в розділі «Назва органу, особи, яка видала документ» в акті від 30.11.2015р. зазначено Личаківський районний суд; в розділі «Резолютивна частина документа» в акті від 24.11.2015р. зазначено лише одне слово «зобов'язання». Подання про внесення відомостей до ЄРДР, яке скеровувалося державним виконавцем складене не ім'я боржника, а на ОСОБА_3 Доводи державного виконавця щодо неможливості виконання рішення у зв'язку з відмовою ЛКП ШРП Личаківського району провести демонтаж (як однієї з підстав закінчення виконавчого провадження) майданчика є безпідставними, оскільки державний виконавець має право залучати до участі виконання такого виду рішень і інші суб'єкти господарювання, в т.ч. приватні. З урахуванням наведеного, скаржник просить скаргу задоволити у повному обсязі.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, письмових пояснень на скаргу не подав.
Поштові конверти, якими відповідачу надсилалися ухвали суду (на його юридичну адресу: АДРЕСА_2) повернулися до суду з відміткою відділення зв'язку «За закінченням терміну зберігання».
Державний виконавець Личаківського ВДВС м. Львів у судове засідання не заявився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.
Представник третьої особи в судове засідання з'явився, викладені у скарзі та письмових поясненнях до неї вимоги підтримав, просив скаргу задоволити.
Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що неявка належним чином скаржника та відповідача в силу положень п. 3.9.2. вказаної постанови (враховуючи закінчення строку розгляду справи), не перешкоджає вирішенню скарги, оскільки, дослідивши наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для того, щоб розглянути скаргу за цими матеріалами.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються скарги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, судом встановлено наступне.
Рішенням господарського суду Львівської області від 29.09.2015р. у справі №914/40/15 позовні вимоги Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради задоволено повністю, зобов'язано ФОП ОСОБА_1 демонтувати самовільно встановлений літній майданчик на АДРЕСА_1 стягнуто з ФОП ОСОБА_1 на користь Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради 1218,00 грн. судового збору.
13.10.2015р. на примусове виконання вказаного рішення господарським судом Львівської області видано відповідні накази.
16.11.2015р. державним виконавцем Личаківського ВДВС ЛМУЮ на підставі заяви стягувача від 28.10.2015р. №33-вих-2085 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №49316616 щодо примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 29.09.2015р. №914/40/15 про зобов'язання ФОП ОСОБА_1 демонтувати самовільно встановлений літній майданчик на АДРЕСА_1 Згідно п. 2 постанови боржника зобов'язано самостійно протягом 7 днів з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження виконати виконавчий документ.
24.11.2015р. державним виконавцем здійснено вихід до об'єкту, зазначеного у виконавчому документі та встановлено, що виконавчий документ боржником не виконано, про що свідчить Акт державного виконавця від 24.11.2015р. У зв'язку з цим, 24.11.2015р. державним виконавцем Личаківського ВДВС Львівського міського управління юстиції винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 170,00 грн.
30.11.2015р. державним виконавцем здійснено повторний вихід до об'єкту, зазначеного, у виконавчому документі та встановлено, що виконавчий документ боржником не виконано, що підтверджується Актом державного виконавця від 30.11.2015р. 01.12.2015р. державним виконавцем Личаківського ВДВС ЛМУЮ винесено постанову про накладення штрафу на боржника ФОП ОСОБА_1 у розмірі 340,00 грн.
Листом №6750 від 03.12.2015р. державний виконавець Личаківського ВДВС ЛМУЮ звернулося до ЛКП «ШРП Личаківського району» з проханням надати згоду на залучення підприємства до участі у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу №914/40/15 від 13.10.2015р. У відповідь, ЛКП «ШРП Личаківського району» (лист №13481 від 14.12.2015р.) повідомило державного виконавця про відсутність технічної можливості виконати роботи з демонтажу самовільно встановленого майданчика у зв'язку з великим обсягом робіт по ремонту доріг м. Львова, відсутністю транспортних засобів та фінансування.
Зважаючи на тривале невиконання рішення суду, 05.01.2016р. державний виконавець Личаківського ВДВС ЛМУЮ звернувся до Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВСУ у Львівській області з поданням від 05.01.2016р. №1628 про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань щодо боржника, за наявністю ознак злочину, передбаченого ст. 382 КК України. Як вбачається з подання, у його прохальній частині державний виконавець допустив описку в особі божника (замість ОСОБА_1, вказав ОСОБА_3.), натомість по змісту подання, зокрема, номер виконавчого провадження, дата та номер виконавчого документу, ім'я боржника вказано вірно.
13.01.2016р. на підставі п. 11, ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №4931616.
Листом №33-вих-1847 від 23.05.2017р. Личаківська районна адміністрація звернулася до Личаківського ВДВС м. Львів з проханням повідомити про хід виконавчого провадження, оскільки жодних постанов державного виконавця адміністрація не отримувала.
Супровідним листом від 13.01.2016р. №457/6 Личаківський ВДВС м. Львів направив на адресу скаржника постанову про закінчення виконавчого провадження.
Як стверджує скаржник, довідавшись з вказаного листа та постанови про закінчення виконавчого провадження, останній звернувся зі скаргою до суду, оскільки вважає, що винесення постанови про закінчення виконавчого відбулося безпідставно.
Встановивши наведені обставини справи, суд приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
За приписами ч. 1 ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, станом на день відкриття виконавчого провадження, надалі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частиною 1 ст. 121-2 ГПК України визначено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19, ч. 2 ст. 25 Закону, державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Матеріалами справи підтверджено, що на підставі заяви стягувача - Личаківської районної адміністрації, державним виконавцем Личаківського ВДВС ЛМУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №49316616, відповідно до якої боржнику, зокрема, надано строк для добровільного виконання виконавчого документу: протягом 7 днів з моменту винесення постанови.
Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (положення ч. 1, 2 ст. 11 Закону, в редакції від 14.05.2015р.).
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 11 Закону (в редакції від 14.05.2015р.), державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Судом встановлено, що з метою перевірки виконання боржником рішення суду, 24.11.2015р. державним виконавцем здійснено вихід до об'єкту (зазначеного у виконавчому документі за результатами якого складено Акт державного виконавця. В Акті державним виконавцем зафіксовано, що рішення боржником не виконано; Акт складений державним виконавцем Ващишин М.А. у присутності державного виконавця Кичми С.І.
Статтею 89 Закону (в редакції від 14.05.2015р.) передбачено, зокрема, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Так як у встановлений строк рішення в добровільному порядку боржником виконане не було, 24.11.2015р. державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу ВП №49316616, згідно якої на ФОП ОСОБА_4 накладено штраф у розмірі 170,00 грн.
В подальшому, а саме 30.11.2015р. державний виконавець повторно здійснив перевірку виконання боржником рішення суду та встановив, що таке і надалі залишається невиконаним, що підтверджується Актом державного виконавця від 30.11.2015р., складеного державним виконавцем Ващишин М.А. в присутності державного виконавця Кичми С.І. У зв'язку з наведеним, 01.12.2015р. на боржника згідно постанови державного виконавця про накладення штрафу ВП №49316616 накладено штраф у розмірі 340,00 грн.
В обґрунтування вимог, викладених у скарзі, Личаківська районна адміністрація зазначає, що Акти державного виконавця складені без участі стягувача та відповідно є неналежно оформленими.
Однак, із наведеними доводами суд не погоджується, зважаючи на таке.
Відповідно до п. 1.5., 1.5.2. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затв. наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. (в редакції від 23.10.2015р.), надалі - Інструкція, під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами. Акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події: а) текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові державного виконавця, підстава для складання акта, перелічуються особи, що були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт; б) у констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції; в) у кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються); г) акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання сторін чи інших осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка «від підпису відмовився» проставляється напроти імені особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта; ґ) до акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.
За змістом ч. 1 ст. 12 Закону (в редакції від 14.05.2015р.), сторона виконавчого провадження має право брати участь у провадженні виконавчих дій. Натомість в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що скаржник як стягувач звертався до державного виконавця з проханням повідомити про час, дату та місце вчинення виконавчих дій та виявляв бажання бути присутнім при вчиненні таких. Більше того, ні положення Закону, ні положення Інструкції (в редакціях чинних на момент проведення виконавчих дій) не передбачали обов'язкового виклику та участі сторін виконавчого провадження при вчиненні виконавчих дій, зокрема, перевірки виконання боржником рішення. Також положеннями ч. 2 ст. 15 Закону (в редакції від 14.05.2015р.) не передбачалося і участі понятих при вчиненні виконавчих дій щодо виконання рішення суду про демонтаж майданчика.
Відтак, посилання скаржника на його відсутність при складанні Актів державним виконавцем є безпідставними. Також не заслуговують на увагу та не можуть бути підставою для задоволення скарги, твердження Личаківської районної адміністрації про неналежне оформлення Актів, зокрема, описки в назві органу, який видав виконавчий документ в Акті від 30.11.2015р., а саме замість господарський суд Львівської області зазначено Личаківський р-н суд, оскільки решта реквізитів - дата, номер наказу вказані вірно. Щодо зазначення в резолютивній частині Акту від 24.11.2015р. лише слова «зобов'язання», то таке не може вказувати на неналежність оформлення Акту, оскільки всі решту реквізитів зазначені правильно, у повному обсязі.
Крім того, на думку скаржника, закриття виконавчого провадження з підстав неможливості ЛКП «ШРП Личаківського району» здійснити демонтаж літнього майданчика є безпідставним, оскільки демонтаж міг виконати і інший суб'єкт господарювання незалежно від форм власності. З приводу вказаних тверджень суд зазначає наступне.
У відповідності до п. 19 ч. 3 ст. 11 Закону (в редакції від 14.05.2015р.), державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з невиконанням боржником рішення суду, виконавець прийняв рішення про залучення до виконання рішення ЛКП «ШРП Личаківського району», про що свідчить лист від 03.12.2015р. вих. 6750. Проте, у зв'язку з великим об'ємом робіт, відсутністю транспортних засобів та фінансування ЛКП «ШРП Личаківського району» відмовило у здійсненні демонтажу об'єкта, зазначеного у виконавчому документі, що підтверджується листом від 14.12.2015р. №13481.
Так, ч. 1 ст. 43 Закону (в редакції від 14.05.2015р.) встановлено, що з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням з державним виконавцем внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом.
Враховуючи те, що залучення до проведення виконавчих дій суб'єктів господарювання є правом, а не обов'язком державного виконавця, яке ж до того було ним реалізовано шляхом звернення з відповідним запитом до ЛКП «ШРП Личаківського району», доказів звернення стягувача до ВДВС з проханням погодити внесення авансу на вчинення виконавчих дій (зважаючи на проінформованість про існування виконавчого провадження), матеріали справи не містять, посилання скаржника на незалучення до виконання рішення інших суб'єктів є необґрунтованим, а тому не є підставою для задоволення скарги.
Згідно ч. 2 ст. 89 Закону (в редакції від 23.12.2015р.) у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
За приписами ч. 3 ст. 75 Закону (в редакції від 23.12.2015р.), у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону (положення п. 11 ч. 1 ст. 49 Закону, в редакції від 23.12.2015р.).
Оскільки незважаючи на надання боржнику строку для добровільного виконання рішення суду, накладення штрафів, таке ФОП ОСОБА_1 виконано не було, спроба залучення до виконання рішення відповідного на те суб'єкта залишилася без результативною, державним виконавцем скеровано до Личаківського РВ ММУ ГУ МВСУ подання про внесення відомостей до ЄРДР щодо боржника, за ознаками злочину, передбаченого ст. 382 КК України (подання про внесення відомостей до ЄРДР від 05.01.2016р. №1628). Посилання скаржника на невірне прізвище, ім'я, по-батькові боржника у прохальній частині подання, судом відхиляється, оскільки по змісту такі реквізити вказані вірно, більше того, до подання долучено копії матеріалів виконавчого провадження.
Таким чином, наявні матеріали справи свідчать про те, що державний виконавець, виконуючи рішення суду у справі №914/40/15, діяв у спосіб та порядок, передбачений чинним на той час законодавством.
Посилання скаржника щодо відсутності в нього інформації про факт закриття виконавчого провадження, судом відхиляються, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону (в редакції від 23.12.2015р.), копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, ч. 3 ст. 49 Закону (в редакції від 23.12.2015р.) визначено, що про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Пунктом 2.10. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затв. наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008р. №2274/5, вихідна кореспонденція відправляється через діловода не пізніше наступного робочого дня після підписання (затвердження) документа (супровідного листа).
Таким чином, відсутність в матеріалах справи повідомлення про вручення боржнику оскаржуваної постанови пояснюється відсутню законодавчо встановленої вимоги про надіслання постанови про закінчення виконавчого провадження рекомендованим чи цінним листом. Більше того, прийнявши дану скаргу до розгляду, судом (зважаючи на твердження скаржника про отримання постанови 13.06.2017р. та вхідної відмітки на супровідному листі) було відновлено строк для подання скарги, що дало можливість скаржнику реалізувати передбачене ст. 121-2 ГПК України, ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» право на оскарження дій державного виконавця та винесеної ним постанови.
На підставі наведеного, суд зазначає, що доводи скаржника щодо порушень в діях державного виконавця при вчиненні виконавчих дій та винесенні постанови про закриття виконавчого провадження не знайшли свого підтвердження, а тому в задоволенні скарги суд відмовляє.
Відповідно до пункту 9.13. постанови Пленуму ВГС України від 17.10.2012 №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Керуючись ст. ст. 86, 121-2, Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні скарги Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 13.01.2016р. ВП №49316616, винесеної державним виконавцем Личаківського ВДВС ЛМУЮ, зобов'язання відновити виконавче провадження - відмовити.
2. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.
Суддя Крупник Р.В.