27 вересня 2017 року Справа № 904/12553/16
Вищий господарський суд України у складі колегії:
Головуючого:Студенця В.І.,
суддів:Палія В.В., Селіваненка В.П.,
за участю представників сторін позивача - Богдан С.В.; відповідача - Кравченко О.К.;
розглянувши касаційну скаргу Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду
від22.05.2017
та на рішенняГосподарського суду Дніпропетровської області
від27.02.2017
у справі№ 904/12553/16
за позовомПублічного акціонерного товариства "Дніпрогаз"
доДніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
провизнання недійсним рішення
Публічне акціонерне товариство "Дніпрогаз" (далі - ПАТ "Дніпрогаз") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету Українивід 20.12.2016 № 45/01-14/06-16 по справі № 42/06-03-1/16 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.01.2017 порушено провадження у справі № 904/12553/16 за позовом ПАТ "Дніпрогаз" до Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Мартинюк С.В.) від 27.02.2017 позов задоволено частково. Суд визнав недійсним рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.12.2016 №45/01-14/06-16 по справі №42/06-03-1/16 в частині подання інформації в неповному обсязі Дніпропетровському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, що є порушенням передбаченим пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції". В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Широбокова Л.П., судді Подобєд І.М., Кузнецова І.Л.) від 22.05.2017 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2017 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 та рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2017, Дніпропетровське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині визнання недійсним рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.12.2016 №45/01-14/06-16 по справі №42/06-03-1/16 в частині подання інформації в неповному обсязі Дніпропетровському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, що є порушенням передбаченим пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", та в цій частині прийняти нове рішення про відмову в позові.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального права, зокрема п. 14 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також норми процесуального права, а саме ст.ст. 4, 42, 47, 32, 33, 34, 43 ГПК України , що призвело до неправильного вирішення спору по суті, визнання частково недійсним законного та обґрунтованого рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.09.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.09.2017.
На адресу суду 18.09.2017 від ПАТ "Дніпрогаз" надійшов відзив на касаційну скаргу Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якому товариство просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
У засіданні суду, призначеному на 20.09.2017, оголошено перерву до 27.09.2017.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено господарськими судами, рішенням адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від №45/01-14/06-16 по справі №42/06-03-1/16 визнано дії ПАТ "Дніпрогаз" щодо надання на вимогу про надання інформації від 09.08.2016 №2003/21/06-16 до територіального відділення інформації в неповному обсязі порушенням передбаченим пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді подання інформації в неповному обсязі Дніпропетровському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, на підставі даного рішення на ПАТ "Дніпрогаз" накладено штраф у розмірі 54 000, 00 грн. Також визнано дії ПАТ "Дніпрогаз" щодо надання на вимогу про надання інформації від 05.09.2016 №2243/21/06-16 до територіального відділення недостовірної інформації, порушенням передбаченим пунктом 15 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді подання недостовірної інформації Дніпропетровському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України та накладено штраф у розмірі 68 000, 00 грн.
Надаючи правову оцінку рішенню адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від №45/01-14/06-16 по справі №42/06-03-1/16, судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.
На розгляд до Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 08.08.2016 надійшла заява ОСОБА_6, яка мешкає за адресою: вул. Ужгородська, 7, м. Дніпро, щодо дій ПАТ "Дніпрогаз" стосовно встановлення відмінного від визначеного законодавством порядку відновлення газопостачання та здійснення донарахування об'ємів природного газу та його вартості без доведення порушення (самовільного відновлення) з боку споживача.
Дніпропетровське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України відповідно до ст. 3, 7, 17, 22 і 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на ринку розподілу природного газу, у зв'язку з розглядом вище вказаної заяви побутового споживача ОСОБА_6, на адресу ПАТ "Дніпрогаз" направило вимогу про надання інформації від 09.08.2016 №2003/21/06-16 (Вимога -1) та вимогу про надання інформації від 05.09.2016 №2243/21/06-16 (далі - Вимога -2).
Одночасно у Вимозі-1 та у Вимозі-2 зазначалось, що відповідно до пунктів 13-15 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" дії з неподання інформації у встановлені строки, подання інформації в неповному обсязі у встановлені строки, подання недостовірної інформації Комітету визнаються порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції і тягнуть за собою відповідальність, встановлену абзацом четвертим частини другої статтею 52 цього Закону.
Листом від 05.09.2016 №7773/17-3 ПАТ "Дніпрогаз" надало Дніпропетровському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України відповідь на Вимогу-1 та надіслало документи, що запитувались, у встановлений строк.
Листом від 21.09.2016 №8302/17-3 ПАТ "Дніпрогаз" надало Дніпропетровському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України відповідь на Вимогу-2 у встановлений строк.
Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ПАТ "Дніпрогаз" до Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету Українивід 20.12.2016 № 45/01-14/06-16 по справі № 42/06-03-1/16 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".
Місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов в частині, що стосується відповіді на Вимогу 1, зазначив, що запитувана інформація була надана в повному обсязі; перелік документів не був конкретизований, а вимагалось надати усі документи складені ПАТ "Дніпрогаз" із споживачем за певний період. Таке формування вимоги не дозволяє визначити точне коло затребуваних документів.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ "Дніпрогаз" на адресу Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за власною ініціативою додатково надіслано Акт про порушення №714 від 22.04.2016 відносно споживача, який раніше не надавався з відповідними додатковими поясненнями листом від 11.11.2016 № 9960/17-1 до прийняття рішення Комітетом, тобто відповідач отримав інформацію у повному обсязі до початку розгляду справи та прийняття рішення.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Дніпропетровським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України неправомірно визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді подання інформації в неповному обсязі у листі №7773/17-3 від 05.09.2016.
В той же час Вимога 2, за висновками судів попередніх інстанцій, містила конкретне запитання щодо причини не складання акту про порушення відповідно до вимог розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем. ПАТ "Дніпрогаз" у листі №8302/17-3 від 21.09.2016 на поставлене запитання відповіло, що акт щодо припинення газопостачання не було складено, оскільки контролер не володів інформацією щодо припинення газопостачання, тим самим надавши недостовірну інформацію Дніпропетровському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, чим допустило порушення пункту 15 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Частиною 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Згідно з п.п. 14, 15 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки; подання недостовірної інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню.
У п. 13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" від 26.12.2011 № 15 зазначено, що у перевірці правильності застосування органами Антимонопольного комітету України пунктів 13 та 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" судам необхідно враховувати, що зазначені органи не обмежені у виборі джерела для отримання інформації, необхідної для виконання їх завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Обов'язок з надання інформації передбачено статтею 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", а обсяг запитуваної інформації повинен відповідати змістовному колу цих завдань.
Судам у розгляді справ про неподання інформації чи подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню слід з'ясовувати, чи було повідомлено суб'єкта господарювання про необхідність надання ним відомостей та у який саме спосіб, а також причини, з яких відомості не було надано або надано невчасно.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" одним із основних завдань Антимонопольного комітету України є здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо подання суб'єктами господарювання та інш. документів, інформації тощо, необхідних для виконання цими органами завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, є обов'язковими для виконання у визначені ними строки.
Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (ч. 2 ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").
Згідно з ч. 1 ст. 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
У ч. 1 ст. 11128 ГПК України передбачено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
У постанові Верховного Суду України від 25.05.2016 у справі № 922/3180/15 викладено правову позицію, згідно з якою відповідно до приписів Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 № 32-р, територіальне відділення Антимонопольного комітету України в межах наданих йому повноважень має право витребовувати у юридичних осіб інформацію, необхідну для встановлення наявності чи відсутності порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а юридичні особи, у свою чергу, зобов'язані надавати інформацію у визначені строки. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України згідно з частиною другою статті 22 зазначеного Закону тягне за собою передбачену законом відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції .
У п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" зазначено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Разом з тим, ні місцевий господарський суд, ні суд апеляційної інстанції не встановили усіх обставин справи, що входять до предмета доказування у даній справі, а саме: які документи вимагалось від ПАТ "Дніпрогаз" надати Дніпропетровському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України відповідно до Вимоги 1, зокрема її пункту 3; які саме документи та в якій кількості були надані ПАТ "Дніпрогаз" на п. 3 Вимоги 1.
Окрім того судами попередніх інстанцій не було враховано вимог положень ч.ч. 1, 2 ст. 22, ч. 1 ст. 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" щодо наявності у територіального відділення Антимонопольного комітету України права у межах наданих йому повноважень витребовувати у юридичних осіб відповідну інформацію, а у таких юридичних осіб, відповідно обов'язку надати інформацію в повному обсязі у встановлені строки.
З врахуванням викладеного, оскаржувані судові рішення в частині визнання недійсним рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.12.2016 № 45/01-14/06-16 по справі № 42/06-03-1/16 щодо подання інформації в неповному обсязі підлягають скасуванню, а справа в цій частині - передачі на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
При цьому колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що з огляду на те, що ПАТ "Дніпрогаз" у листі №8302/17-3 від 21.09.2016 на поставлене запитання Вимоги 2 відповіло, що акт щодо припинення газопостачання не було складено, оскільки контролер не володів інформацією щодо припинення газопостачання, тим самим надало недостовірну інформацію Дніпропетровському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України, чим допустило порушення пункту 15 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а тому оскаржувані судові рішення в цій частині підлягають залишенню в силі.
Також колегія суддів вважає обгрунтованим висновок судів попередніх інстанцій, що подання інформації в неповному обсязі та подання недостовірної інформації в розумінні ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є двома різними порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права (ч. 1 ст. 11110 ГПК України).
За загальними вимогами норм процесуального права, передбаченими статтями 32- 34, 43, 82, 84 ГПК України, обов'язковим є встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів.
Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З врахуванням викладеного, оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Вищого господарського суду України відсутня процесуальна можливість з'ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для часткового скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2017 у справі № 904/12553/16 в частині визнання недійсним рішення адміністративної колегії Дніпропетровського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.12.2016 № 45/01-14/06-16 по справі № 42/06-03-1/16 щодо подання інформації в неповному обсязі скасувати, а справу в цій частині передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
В іншій частині постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.02.2017 у справі № 904/12553/16 залишити без змін.
Головуючий - суддя Студенець В.І.
Судді: Палій В.В.
Селіваненко В.П.