Справа № 698/861/16-ц
Провадження № 6/698/19/17
22 вересня 2017 р. Суддя Катеринопільського районного суду Черкаської області Кухаренко О.В., розглянувши подання старшого державного виконавця Катеринопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження гр. ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, -
Державний виконавець звернувся до суду із вищевказаним поданням та просить суд тимчасово обмежити гр. ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.
Ухвалою Катеринопільського районного суду Черкаської області від 07.08.2017 року подання державного виконавця було залишено без руху та надано йому строк для усунення виявлених недоліків.
Вищевказану ухвалу вручено адресату 30.08.2017 року.
Як вбачається, державний виконавець недоліки подання у визначений судом строк не усунув.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни від 26 грудня 2003 р. № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», скарги, заяви, подання мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання.
Єдиною статтею ЦПК України, яка визначає форму та зміст позовної заяви є стаття 119 ЦПК України.
Разом з тим, розділом III ЦПК України не визначено форму, зміст та підстави повернення подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, тому слід застосувати аналогію права на підставі ч. 8 ст. 8 ЦПК України, відповідно до якої якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки державний виконавець виявлені недоліки у строк визначений судом не усунув, тому суд, застосовуючи аналогію закону у відповідності до ч. 2 ст. 121 ЦПК України вважає за необхідне подання повернути.
Керуючись ст.ст. 8, 121 ЦПК України, п.3 Постанови Пленуму Верховного СудуУкраїни від 26 грудня 2003 р. № 14 суд «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», -
Подання старшого державного виконавця Катеринопільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження гр. ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа вважати неподаним і повернути державному виконавцю, роз'яснивши йому, що повернення подання не перешкоджає повторному зверненню із поданням до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення подання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було поставлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя
Катеринопільського районного суду ОСОБА_3