Справа № 755/7374/17
"27" вересня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Чех Н.А.
з участю секретаря - Кузьменко А.М.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Києві адміністративний позов ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа: Науково-дослідний інженерний центр заводських лабораторій «Тест», про визнання неправомірним та скасування розпорядження, зобов'язання відшкодувати збитки,
встановив:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, посилаючись на те, що листом відповідача від 23.02.2017р. № 1755/13 йому було повідомлено про переплату пенсії в розмірі 5656,70 грн., що виникла за період з 01.01.2016р. по 28.02.2017р., у зв'язку з працевлаштуванням, та запропоновано сплатити цю переплату протягом місяця з дня повідомлення. Рішенням управління від 23.03.2017р. № 416 ця переплата утримується з його (позивача) пенсії, починаючи з травня 2017р. у розмірі 20% від пенсії до повного погашення заборгованості. Позивач вважає рішення відповідача неправомірним і таким, що підлягає скасуванню, а кошти - поверненню.
В судовому засіданні позивач підтримав обставини викладені в позовній заяві, позовні вимоги, просив їх задовольнити. Повідомив, що він є засновником НДІЦЗЛ «Тест», підприємство діюче, але зарплату він там не отримує, закривати підприємство не бажає.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, з підстав викладених в письмових запереченнях.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений, про день, час та місце слухання справи сповіщався згідно норм процесуального законодавства, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.
Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення.
Як встановлено в суді, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні з 09.01.2002 року та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як працюючий пенсіонер. Станом на 28.02.2015р. загальний страховий стаж роботи 54 роки 11 місяців 24 дні. Розмір пенсії станом на 01.03.2017 року становить 2 376,60 грн., як працюючому пенсіонеру розмір пенсії до виплати становить - 2 020,11 грн.
Відповідно до п. 2.21 постанови Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005р. «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» документами, які підтверджують, що особа не працює є: трудова книжка, індивідуальні відомості про застраховану особу, що надаються відділом персоніфікованого обліку за відповідною формою.
Так, 15 квітня 2015 року позивачем подана до Управління заява з проханням перевести його до непрацюючих пенсіонерів, у зв'язку зі звільненням з роботи. У вказаній заяві позивач також повідомив, що у разі виникнення переплати зобов'язується погасити її в повному обсязі; у випадку працевлаштування зобов'язався повідомити.
Відповідно до копії трудової книжки позивача в графі 27 проведено запис: «31.03.2015р. Уволен по собствен. желанию согл. ст. 38 КЗоТ Украины. Приказ № 1к от 30.03.2015г.»
Згідно довідки НДІЦЗЛ «Тест», ОСОБА_2 працював директором ТОВ НДІЦЗЛ «Тест» з 30.03.1990р. по 31.03.2015р.; був звільнений згідно Наказу 1-к від 30.03.2015р. і з того часу не перебував в трудових відносинах з вищезазначеним підприємством та не отримував заробітну плату та іншого доходу.
Разом із тим, згідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, трудові книжки не ведуться на громадян-підприємців та громадян, котрі займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності та виключно їх праці, а також на осіб, які працюють за договорами цивільно-правового характеру (договір підряду, договір про надання послуг та інші, передбачені Цивільним кодексом України), тобто не завжди всі відомості про працю вносяться в трудову книжку.
Відповідно до частини 2 статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на кожну застраховану особу відкривається персональна облікова картка, в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта.
Згідно статті 16 вказаного Закону, застрахована особа зобов'язана повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального статусу застрахованої особи, протягом 10 днів з моменту їх виникнення.
Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відомості про застрахованих осіб подаються до територіального органу Пенсійного фонду страхувальниками-роботодавцями, відповідними підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують цим особам заробітну плату, грошове забезпечення (заробіток), допомогу.
При надходженні індивідуальних відомостей про застраховану особу з відділу персоніфікованого обліку Управлінням було виявлено, що позивачу у формі обліку зазначались кількість робочих днів в Науково-дослідному інженерному центрі заводських лабораторій «Тест» з 01.01.2016р. включно по 28.02.2017р., що є підставою вважати позивача працюючим пенсіонером.
На підставі вищевикладеного розпорядженням Управління позивача переведено з 01.01.2016р. до категорії працюючих пенсіонерів, у зв'язку з чим виникла переплата пенсії за період з 01.01.2016р. по 28.02.2017р. в сумі 5 650,70 грн.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період роботи на інших посадах/роботах пенсія (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
На даний час виплата пенсії позивачу провадиться в розмірі 85% від загального нарахування як працюючому пенсіонеру.
Виходячи з викладеного, пенсія позивачу призначена та виплачується згідно чинного законодавства України.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Із набуттям Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у Пенсійному фонді створено Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування. До нього увійшли реєстр страхувальників та реєстр застрахованих осіб.
Так, у Державному реєстрі зберігається повна інформація про платника єдиного внеску: сплачені страхові внески, про розмір заробітної плати і трудові угоди, інформація про лікарняні, про осіб, які перебувають у декретних відпустках чи проходять строкову службу тощо. Вказані дані використовуються для призначення пенсії та соціальних виплат.
Відповідно до пункту 1 Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 року № 794, персоніфікований облік полягає в збиранні, обробленні, систематизації та зберіганні передбачених законодавством про пенсійне забезпечення відомостей осіб, що пов'язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Пунктом 9 вищезазначеного Положення встановлено, що роботодавці мають право доповнювати та уточнювати подані до уповноваженого органу відомості про фізичну особу відповідно до законодавства.
Таким чином, якщо відомості зазначені помилково, науково-дослідний інженерний центр заводських лабораторій «Тест» має право виправити зазначені робочі дні позивача на своєму підприємстві, які були внесені до індивідуальних відомостей про застраховану особу.
При цьому, згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється в повному обсязі.
З огляду на викладене убачається, що пенсія позивачу призначена та виплачується згідно чинного законодавства України та на даний час виплата пенсії провадиться в розмірі 85% від загального нарахування як працюючому пенсіонеру, а тому відсутні підстави для визнання неправомірним та скасування розпорядження, а також зобов'язання відшкодувати збитки.
Керуючись Конституцією України, ст.ст. 11, 17, 158-163, 185, 186 КАС України суд, -
постановив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа: Науково-дослідний інженерний центр заводських лабораторій «Тест», про визнання неправомірним та скасування розпорядження, зобов'язання відшкодувати збитки - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд м. Києва у 10-ти денний термін з дня проголошення постанови.
Суддя: