Справа № 755/11959/17
3/755/6120/17
"26" вересня 2017 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Курило А.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України,-
ОСОБА_1, 30 липня 2017 року, приблизно о 01 годині 30 хвилин, керуючи транспортним засобом «Volkswagen Passat» державний номер НОМЕР_1, рухався по проспекту Соборності, 15-Б, в місті Києві, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від медичного огляду, для встановлення стану сп'яніння в установленому законом порядку відмовився, в присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В судове засідання ОСОБА_1 двічі не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини не явки суд не повідомила. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення, приходить до наступного.
Стаття 7 КпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Відповідно до Глави 21 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно абз.2, 4 п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, якщо водій ухиляється від огляду, це є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись /згідно з Постановою Верховного Суду № 18 від 19.12.2008 року/.
З письмових пояснень свідків, які містяться в матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння /а.с. 3/.
Відповідно до ст.10 КпАП України, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
За таких обставин, відповідно до ст.33 КпАП України, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суд вважає, що на нього слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів.
Крім того, згідно ст.40? КпАП України, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку його накладено у розмірі визначеному ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року /зі змінами і доповненнями/.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 30, 33, 40?, 130 ч. 1, 252, 283-285, 289, 291, 294 КпАП України, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 10 200 /десять тисяч двісті/ гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 /один/ рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на день винесення постанови становить 320 гривень 00 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя: