Справа № 752/6620/16-ц
Провадження по справі № 2-п/752/109/17
29.09.2017 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Плахотнюк К.Г.
за участі секретаря судового засідання Веременко Т.В.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 752/6620/16-ц за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором,
09.08.2016 року Голосіївським районним судом м. Києва було ухвалено заочне рішення, яким задоволено позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитним договором.
Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд зазначеного заочного рішення суду, в якій заявником зазначено, що при вирішенні заявленого позивачем спору шляхом ухвалення заочного рішення, судом позбавлено відповідача можливості на участь у судовому засіданні, внаслідок чого не досліджено та не надано оцінку обставинам, які мають істотне значення для вирішення заявленого спору. Такою обставиною зазначено наявність у нього статусу внутрішньо переміщеної особи, оскільки він та його сім'я фактично проживали та здійснювали господарську діяльність у м. Донецьку, яке є тимчасово окупованою територією, а тому у серпні 2014 року вони були змушені залишити його. Зазначені обставини стали причиною їх скрутного матеріального стану, що призвело до невиконання ними зобов'язань за кредитним договором. У той же час Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» введено мораторій на виконання договірних зобов'язань, а також нарахування штрафних санкцій на основну суму заборгованості за кредитними договорами для осіб які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів на території яких проводилася антитерористична операція.
У судовому засіданні представник заявника підтримала заявлені вимоги про перегляд заочного рішення, просила скасувати зазначене заочне рішення та призначити справу до судового розгляду в загальному порядку. Представник заявника також пояснила суду, що правовідносини між ПАТ «УкрСиббанк» та позичальником ОСОБА_1 за кредитним договором за яким мали місце невиконані зобов'язання останнім врегульовані мирним шляхом у спосіб прощення кредитором частини боргу та часткового погашення боргу ОСОБА_1, однак виданий на виконання заочного рішення виконавчий лист звернуто до примусового виконання, яке не закінчено, державним виконавцем вживаються заходи щодо примусового стягнення виконавчого збору.
Представник заінтересованої особи - позивача ПАТ «УкрСиббанк» підтримав заявлені вимоги про скасування заочного рішення. Також підтвердив суду, що питання щодо виконання позичальником ОСОБА_1 за кредитним договором врегульовано мирним шляхом, однак отриманий виконавчий лист на виконання заочного рішення звернуто до виконання, провадження примусових виконавчих дій триває.
Представник заінтересованої особи - відповідача ОСОБА_2 також підтримав заявлені вимоги про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що виконавче провадження з приводу виконання у примусовому порядку заочного рішення не завершено, під час ухвалення заочного рішення судом не було враховано істотні обставини, які суттєво вплинули б на його суть.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.
09 серпня 2016 року Голосіївським районним судом м. Києва було ухвалено заочне рішення, яким позов ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено.
Копію зазначеного судового рішення відповідач ОСОБА_1 отримав 09.06.2017 року, що підтверджено підписом другого відповідача ОСОБА_2 на довідковому аркуші справи.
Звертаючись в суд з заявою про перегляд заочного рішення, заявник посилається на позбавлення судом його можливості прийняти участь у розгляді справи, оскільки він фактично не проживає за місцем реєстрації, адреса якого вказана в договорі кредиту, а тому не отримував судові виклики з повідомленням про дату та місце судових засідань, а також не дослідження судом обставин, які є істотними для вирішення заявлених до нього позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив суд про причини неявки з поважних причин і докази на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Суд не може прийняти до уваги твердження заявника, що відповідач з поважних причин не з'явився до суду, оскільки останній, маючи правовідносини з позивачем у справі, щодо кредитного договору № 11083608000 від 24.11.2006 року на виконання його умов не повідомив кредитора про зміну його адреси місця проживання.
Не заслуговують на увагу суду і твердження заявника з приводу того, що судом не досліджено, а тому не отримано оцінки обставинами, що є істотними для вирішення справи, оскільки представник останнього у судовому засіданні підтвердила ту обставину, що позичальник ОСОБА_1 не скористався своїм правом звернутися до кредитора з заявою про звільнення його від сплати штрафних санкцій за кредитним договором з приводу якого було заявлено спір відповідно до ст. 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
Крім того, у судовому засіданні встановлено, що сторони за кредитним договором, який став підставою для ухвалення 09.08.2016 року заочного рішення про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 11083608000 від 24.11.2006 року у розмірі 44 056, 30 швейцарських франків та пені у розмірі 266 231, 37 грн. питання щодо погашення боргу врегулювали мирним шляхом, а зазначені сторонами обставини, що виконавче провадження з приводу примусового виконання виконавчих листів, виданих на виконання цього ж заочного рішення не закінчено та триває, оскільки державним виконавцем вживаються заходи щодо стягнення виконавчого збору не є підставою для скасування заочного рішення, яке фактично виконано.
Відтак, зазначені заявником обставини для перегляду заочного рішення не можуть бути підставою для його скасування.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 228, 230, 231, 232 ЦПК України, суд -
заяву ОСОБА_1, про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 752/6620/16-ц. за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без задоволення.
Заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 09 серпня 2016 року по цивільній справі № 752/6620/16-ц за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва в загальному порядку.
Строк на апеляційне оскарження рішення відраховується з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Плахотнюк К.Г.