Сарненський районний суд
Рівненської області
Справа № 572/1044/17
Провадження № 1-кс/572/324/17
10 червня 2017 року м.Сарни
Слідчий суддя Сарненського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретареві ОСОБА_2 , за участю прокурора Сарненської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , іншого власника майна ОСОБА_4 , його представника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Сарненського відділу поліції головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_6 про арешт майна,
Органом досудового розслідування - СВ Сарненського відділу поліції головного управління Національної поліції в Рівненській області здійснюється досудове розслідування, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017180200000461 від 30.04.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Слідчий СВ Сарненського відділу поліції головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором ОСОБА_3 звернувся до Сарненського районного суду з клопотанням про накладення арешту тимчасово вилучене 07.06.2017 майно, а саме автомобіль марки «Фольксваген кадді», р.н. НОМЕР_1 , власником якого відповідно до довідки територіального сервісного центру №5643 являється ОСОБА_7 , житель АДРЕСА_1 - фактичним володільцем вказаного автомобіля, являється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_2 .
Відповідно до клопотання, в період часу з 14 год. 28.04.2017 по 01 год. 29.04.2017 невідома особа, шляхом пошкодження вікна, проникла до житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_2 , звідки таємно, з корисливих мотивів викрала грошові кошти в сумі 15000 доларів США, належні ОСОБА_8 , грошові кошти в сумі 1700 доларів США, належні ОСОБА_9 , грошові кошти в сумі 2500 гри., належні ОСОБА_10 , грошові кошти в сумі 17000 російських рублів, годинник марки "Casio", парфуми марки Ів Роше "So Elixir", належні ОСОБА_11 , грошові кошти в сумі 50 євро та 60 доларів США, належні ОСОБА_12 .
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просить його задовольнити.
Інший власник майна ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечили, просили відмовити у задоволенні клопотання.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Проте, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах відсутні належні дані, які дають підстави вважати, що вилучений автомобіль, відповідає критеріям ст. 98 КПК України, зокрема в клопотанні про арешт майна прокурор не довів підстав вважати, що тимчасове вилучене майно відносно якого було подано клопотання про арешт є засобом вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Також слідчий не навів доводів щодо настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню у разі ненакладення арешту на автомобіль стосовно якого будь-які процесуальні дії не проводяться.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
З огляду на вищевикладене підстави для задоволення клопотання про арешт на автомобіль марки «Фольксваген кадді», р.н. НОМЕР_1 , відсутні, тимчасово вилучене майно не містить на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.198 КК України, відповідно не має доказового значення у вказаному кримінальному провадженні, а також прокурором та слідчим не доведено розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, із застереженням його відчуження та розпорядження на момент розслідування.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання слідчого СВ Сарненського відділу поліції головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_6 про накладення арешту на автомобіль марки «Фольксваген кадді», р.н. НОМЕР_1 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Рівненської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали суду буде оголошено 15.06.2017 о 09 год. 40 хв.
Слідчий суддя: