Апеляційний суд Рівненської області
Іменем України
25 вересня 2017 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 08 вересня 2017 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12017180000000129,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 08 вересня 2017 року задоволено клопотання заступника начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_8 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця м.Рівне, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, непрацюючого, незареєстрованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до положень ст..89 КК України не судимого, запобіжний захід - тримання під вартою до 15 год. 02 листопада 2017 року.
В обґрунтування цього рішення слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, непрацює, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності та за злочин у сфері безпеки руху і експлуатації транспорту, позбавлений права керувати транспортними засобами; з підозри слідує, що злочин вчинив у стані алкогольного сп'яніння; згідно висновку щодо результатів медичного огляду, виявлено алкоголь у концентрації 3,1 проміле.
№ 11сс/787/400/ 2017 Головуючий в суді 1-ї інстанції - ОСОБА_9
Категорія: запобіжний захід Доповідач - ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_5 просив зазначену ухвалу скасувати та обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту або підписку про невиїзд.
На підтвердження своїх вимог підозрюваний зазначив, що у справі вказана невірна інформація стосовно його працевлаштування та необґрунтовано висновки щодо незаконних дій проти свідків та потерпілих, а також щодо перешкоджання слідчим діям, переховування від органів слідства та суду, оскільки він працевлаштований не офіційно, відносно свідків та потерпілих ніяких протизаконних дій не вчиняв.
Крім того, апеллянт зазначив, що на його утриманні перебувають дружина та п'ятеро дітей, оскільки соціальних виплат на їх утримання не вистачає.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи підозрюваного ОСОБА_5 , який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_7 про безпідставність апеляційних доводів і залишення ухвали слідчого судді без зміни, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно до ч.2 ст.177 КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч. 1 ст. 178 КП.
Згідно ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів клопотання, що ОСОБА_5 11 червня 2017 року, близько 03.00 год., в порушення вимог пункту 2.9 підпункту "а", пункту 2.1 підпункту "г" Правил дорожнього руху, які затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), керуючи автомобілем "Peugeot Expert", реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, не маючи при собі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, рухаючись по вул.Незалежності, що в с.Тайкури Рівненського району Рівненської області, що у межах 9 км + 400 м автодороги Рівне-Тайкури-Оженин, зі сторони с.Порозове у напрямку с.Новосілки, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не вибрав у встановлених межах безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно ним керувати, на заокругленні проїзної частині вліво та спуску не впорався з керуванням та допустив виїзд за межі проїзної частини та подальше перекидання керованого ним автомобіля.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля "Peugeot Expert" ОСОБА_10 загинула на місці події, інший пасажир цього автомобіля - малолітня ОСОБА_11 отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, а вказаний транспортний засіб отримав механічні пошкодження.
ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованому йому злочині, що стверджується сукупністю зібраних доказів - протоколом огляду місця події дорожньо-транспортної пригоди, показаннями потерпілих, свідків та самого підозрюваного, висновками судових експертиз, які підтвердили порушення підозрюваним правил дорожнього руху , що призвело до вказаних наслідків. За даними матеріалів клопотання у 2016 році підозрюваний ОСОБА_5 був позбавлений права керування транспортними засобами за вчинення праопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і вказану обставину він підтвердив під час апеляційного розгляду. Також враховано репутацію підозрюваного, який раніше неодноразово судимий, у тому числі за порушення правил безпеки дорожньго руху.
Вказаним доказам слідчий суддя дав належну оцінку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що орган досудового слідства не навів доказів, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Поряд з цим колегія вважає, що слідчим і прокурорм не неведено ризику щодо можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування.
З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність виключних, передбачених ст.183 КПК, обставин, які свідчать про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що незастосування даного запобіжного заходу чи менш суворий запобіжних захід не можуть забезпечити виконання ОСОБА_5 процесуальних обов'язків, які випливають зі змісту ст.177 КПК.
Усі перелічені обставини у своїй сукупності свідчать про можливість підозрюваного ОСОБА_5 перебуваючи на волі продовжити займатися злочинною діяльністю. Тому, на думку колегії суддів, більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не здатний запобігти даному ризику.
При розгляді клопотання, слідчим суддею дотримано вимог ст.ст.178, 183, 194 КПК та прийнято законне і обґрунтоване рішення.
Під час апеляційного розгляду прокурор довів обгрунтованість вкаазаного ризику, передбаченого ч.1 ст.177 КПК.
Крім того, заявляючи вимогу про зміну запобіжного заходу на домашній арешт підозрюваний ОСОБА_5 не вказав, за якою саме адресою слід обрати даний запобіжний захід, оскільки вжите законодавцем словосполучення у ч.5 ст.181 КПК «житло цієї особи» охоплює випадки, коли підозрюваний є власником (співвласником) такого житла, зареєстрований у такому житлі або постійно або тимчасово проживає у такому житлі без реєстрації. При цьому, при обранні даного виду запобіжного заходу слідчому судді, суду необхідно з'ясувати думку власника такого житла.
Посилання ж підозрюваного на те, що на його утриманні перебувають дружина та п'ятеро дітей не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи відсутні підтверджуючі документи стосовно того, що ОСОБА_5 одружений та є батьком дітей.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить висновку, що апеляційні доводи підозрюваного про відсутність підстав для обрання такого виду запобіжного заходу позбавлені підстав, а тому апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 405, 407, 422 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 08 вересня 2017 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 залишити без зміни, а апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3