Справа № 562/3200/17
28.09.2017 року Здолбунівський районний суд
Рівненської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Здолбунів кримінальне провадження № 12017180130000001 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Рівне, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , згідно ст.89 КК України не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -
ОСОБА_4 30 липня 2017 року, близько 02:00 год., маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, шляхом пошкодження вікна, незаконно проник до будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , звідки викрав один золотий перстень 585 проби вагою 4 грами - вартістю 2408 грн., один срібний перстень вагою 4 грами 925 проби вартістю 48 грн., один срібний перстень загальною вагою 3 грами 925 проби вартістю 36 грн. та предмети біжутерії загальною вартістю 650 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 3142 грн.
Вину у вчиненні злочину ОСОБА_4 визнав повністю і дав суду показання про обставини його вчинення встановлені даним вироком.
Кається у вчиненому, просить суворо не карати, так як вчинений злочин усвідомив і більше не допустить протиправних дій.
Суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються відповідно до вимог ст.349 КПК України. При цьому суд переконався, що підсудний не заперечує проти дослідження доказів добровільно, підстав для сумніву добровільності та істинності його позиції не має.
Підсудному роз"яснено, що в даному випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Суд вважає, що органи досудового слідства вірно кваліфікували дії ОСОБА_4 за ч.3 ст.185 КК України, які виразилися у таємному викраденні чужого майна, поєднаному з проникненням у житло.
При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, обставини злочину, його наслідки, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд виходить із вимог ст.12 КК України, яка відносить злочини, передбачені ч.3 ст.185 КК України до категорії тяжких злочинів.
Щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину є обставинами, що пом'якшують відповідальність.
Обтяжуючих відповідальність обставин не встановлено.
Підсудний по місцю проживання характеризується позитивно.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд приходить до висновку, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і покарання слід призначити у вигляді позбавлення волі з застосуванням правил ст.75, 76 КК України.
Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину по ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.
Відповідно до вимог ст.75 КК України засудженого від призначеного покарання звільнити з іспитовим строком 1 (один) рік, зобов'язавши ОСОБА_4 згідно вимог ст.76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На вирок суду може бути подана апеляція в апеляційний суд Рівненської області протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення через Здобунівський районний суд, а засудженим, який перебуває під вартою з дня вручення копії вироку суду.
Суддя